Зарубежная поэзия

Як страшно зрости пустоцвітом,
І не лишити слід на землі
Як хочеться сонцю радіти,
І не минали щоб сіро дні.
Як гарно дивитись на повний колос,
Що гнеться до низу покірно
І добре чути рідний голос
І бути навіки вірним.
Як хочеться бути потрібним!
Й знати, - все не просто так,
І щоб в душі не стати бідним
І заслужити в долі добрий знак.

Як романтично пахне ковбаса
і помідори в банці зашарились,
а в пляшоці, так тихо, як роса,
горілочка домашня причаїлась.
І сало ніжно зваблює тільцем,
і хліб наставив загорілу спину,
якщо ти млієшь - слухаючи це,
ЧОМУ-Ж ТИ, ГАД, НЕ ЛЮБИШ УКРАЇНУ?

Ви в дібровах бували?
Ви бродили по травах?
А росою вдалвалось
Вам умитися зрання ?
Біля вогнища в полі
Ви колись ночували?
А у губи холодні
Джерело цілували?
Ви ромашки зривали,
Йдучи луками бистро?
Під своїми ногами
Чули ви шелест листя ?
Чи хоч раз ви зустріли
Сонця вранішнє світло?
Чи хоч раз ви хотіли
Бути трішки піітом?

А як вас не будила
Солов'я рання пісня,
І як ви не ходили
Слухать шепоту лісу,
Від дощу не ховались
Під березову крону ,
І як ви не зривали
Цвіт...

Осіннім проходимо лісом,
І лист шарудить під ногами,
То ельфи співають нам пісню,
Неначе ми в казку попали.

Берізка ось тут золотая
Милується тихо собою,
А лист опадає, лягає
На трави лісні красотою.

Останні листочки зірвались,
Повільно над віттям кружляють.
Душа це осіння, здавалось,
Так мучиться, тане й згасає.

Це – осінь… Давно уже осінь,
А небо так само все синє…
Останнього сонця вже просить
Червоная брость горобини.

Повітря прозоре і чисте,
І голос летить у висоти...

You will never know that
You were like a dream in my life.
You will never know that
I did not assume that I need you so much.
You will never know that
Every day I am writing to you.
You will never know that
It is not so easy to let you go.

All is Okay.
I will never cry.
I will smile
Looking in the sky.
We have a lot of time
To find our way.
Who knows
What awaits us in the future.
But I believe that
All these years
You felt my support.

I let you go,
I let you go forever...

I like
When I do not need to play the role.
I can throw off the mask and be myself.
I do not need to hide my soul.
I can be honest and sincere.
I like
When I can feel the freedom in my heard.
I can be open
Because I know
You will understand me
You will support me
You will not hurt me.

If you ever know,
That it is so extremely well
When you do not need words.
When you look in someone eyes
And all is understandable.
When someone speak
And you don’t hear
You only try to catch...

The wind is in high frolic with the rain.
Outside the garden a little yellow leaf
Clinging desperately to its mother branch

I pick up the leaf
And put it in the book,
Giving it a home.

И правда, что сплошной
На свете глобализм.
Похоже, он крепчает,
Словно виски, год от года.

Пример? Да х.ли, вон-
В ЛондОне(!) два жида(!)
Дерутся за богатства
Русского(!) народа. :))))))))))))

hoi lekker schat
ik slaap nog niet
ik luister naar muziek
van jouw hart
van jou ziel
... en dat heeft zin

om samen zijn
om samen leven
om samen lekker te masseren
...en samen mooie tijd beleven

What they are searching, what looking for?
Blind stars of wisdom - blind glance of open sore?

They want to hear your human pleads?
When every night you keep repeats
the words for mercy to the Lord,
and every single, branded word
pure despair floating through your throat?

Or they awaits when you smash up
with simple feelings filled cup?
When you breakdown, when you collapse
When you breath out «No more…enough!»

But no, you wrong.
They don’t intend.
They just the stars, they...