Зарубежная поэзия

Грицько й Стецько заготовляли дрова,
Лунали жарти, анекдоти всіх часів,
…злетіла ж тріска, як торпедна зброя,
Влучила…і немає в хлопців м’яких слів!
…лежать вони разом в міській лікарні,
Міркують вільно – скільки, хто, чого здобув,
…десь, у засіках, самогончик – справді,
Кортить у постраждалих сечовий міхур...
…й Стецько зухвало – рясненько наливає,
Під самий краєчок (у мідний чобіток),
Гриць: будя…будя, куди ллєш?! – питає,
Так, тож тобі…, тоді ж плесні єшо чуток…
…настроєньє...

Задумали два Куми
Забити десь «Козла»,
Комерц всієї справи
Залежав від бичка?!
(Роги його обидва
Блищать, як мідяки,
Чекають зранку світла
В забійні – всі часи…).
Отримавши у купі
Завдання не просте,
Куми пішли по справі,
Чуб вм’явши у піке…
…один узяв кувалду,
А другий – за рога
(Оцей і ще із малку
Пізнав усі дєла…),
Трах-бах бичка у пику,
…і знов – по голові…,
Отой – здійнявся крику:
Бо б’ють його мозки?!

09.07.09

Кум з Кумою у неділю,
У світанкові часи…
(Коли місяць в’є до моря
Стежку білої роси)
…згуртували літню волю,
Запозичив уві сні
Примхи вдячливої долі,
І пішли в базар – в ряди…
Королівство без кришталю
(Ринок мається в зорі
Зеленішою емаллю)
Люди ж ходять навкруги…
Тут, Вам, страви к оселедцю,
Крізь – тістечка, пироги,
Наш, підходить Кум, к яєчку,
Враз узяв – десятка три…
Наче добре, вельми справно
Відбувалися торги,
Мед, яйце, сирок та й сало
Силомить удвох тягли...

Сидять Куми на природі,
Ляси точать, пиво п’ють,
І як кажуть у народі:
Хай живе гуманний Суд!
…ось, питає Кум у Кума
(той, що має вище ранг):
Що за хрєнь ниць виглядає,
Наче, схоже – БУМЕРАНГ?!
Ой, це друже, мабуть лихо –
Крізь повітря проліта,
Гвинтокрилом кучеряво
Скрізь побило всі місця,
Тай – показує на гулю,
Що на лобі синню льє…
(Не злюбив миттєву кулю,
Дульку скручує з трьох пе…)
Ну…, так звій його до біса,
Каже важно господинь,
Ось, пішли до того ліса,
В злість...

Одного разу на морозі
Пилась горілочка мерщій…
Два козаки на дранім возі
Везуть і третього (без мрій).
…зла хуртовина тре обличчя,
Кипить під носом кутірьма,
У двох давно замерзли лиця,
У третього ж, мабуть, труна?!
…й гуляли добре на весіллі,
Всі схаменулись того ж дня,
На всіх накинулися злидні,
І двоє з них вже відчува…,
Що злива вогняного зілля
До зубожіння довела,
Гріх спонукає і прозріння,
Десь, у зальотного кінця…
Козак, що зліва, знов керує
(Щось для сугрєву діставав...

Старий козак зустрів козачку
Біля лямурного стовпа…
У мить спіймав дебелу тачку
Та гей – до звісного кутка…
…тріпає ж в хаті занавіску,
Кондишен дує холодця,
Дід відтягнув довженну штрипку,
…це справа спраглі молодця!
Довершив діло та сумлінням
Зразково сів – відпочивав,
Дівчина ж (з головокружінням)
Кричить, що дуже здивував?!
Немірна звідки в тебе сила?
Питає …й сльози на лиці,
Та хто ж творець такого дива,
І де живуть такі творці?
В плачевній ваді є коріння,
Що стало...

Якось Шурік мчався на «Побєдє»
За кермом – вельмишановний Пан
Зустрівся з парканом – по обєдє
Всі втямили – діє хуліган?!
Здоровий глузд риму не минає:
«Хуліган» – відомий всім кумир,
Зненацька фортуну спонукає
Збагнути жваво – бадьорий мир….
…вийшов чемно із автомобілю,
Притупив злегка хмельовий стан,
Звернув вліво – набиравши силу,
Промайнував у «фамільний клан»…
…зранку він вчепився в чорну каву,
Й з вишнею відвідав пироги,
В буфєтє, десь, як геній театралу
Все ще мріють...

Стікають солоні краплі по щоках

Ти де? Ти де? Ти де?

Життя немає у моїх очах

Нема тебе. Нема тебе. Нема тебе.
А серце б’ється сильно-сильно

Не знає ще, не знає все…

Я обманула, щоб пожило ще

Ти де? Ти де? Ти де?
Чашка кави з ваніллю на двох

Тепер моя, лише моя

І пачка Marlboro, як згадка, ох…

Вже не твоя. Вже не твоя. Вже не твоя.
А я і далі слухаю Бітлів…

Та вже не пишу СМС тобі…

Не питаю: «Як ти зумів?». Навіщо?

Let it be. Let it be. Let it be.

Навіщо придумали цей світ,

Неякісну підробку ідеалу

Де повсякчас на кожній межі пліт

Та горя й болю є немало.
Навіщо придумали життя

Чи, може, правильніш сказати існування

То все обман, пішов процес гниття

Щоб вибратись потрібне не лише бажання.
Навіщо придумали любов

Цю ніжну, з відчуттям польоту суку

За яку немало пролили кров

Яка життя перетворює в муку.
Навіщо придумали смерть

Що наче з небесами нас єднає

Насправді фізіологія забирає нас геть

І світ, й...

Коли ти кажеш: «Я кохаю»

У відповідь чуєш лиш одне

«Не бійся, я тебе прощаю»

Кохай і далі, та воно – пусте.
Від надлишку емоцій мрійливих

Падеш в провалля зайвих слів

Від висновків поспішних

Клянеш, та й він же не схотів.
Нема кохання, всі – козли

Од відчаю вмираєш

Уже давно немає для тебе слова «ми»

Та попри все – кохаєш.
І це не почуття просте

Не звів вас Валентин, Амурчик, Магнус

Не спиш, не їж… усе складне

Це не кохання. Це діагноз.
(9.07.2oo9)