Серце

Тебя со мною рядом нет,
Сама я радуюсь дождю.
Пусть кто-то скажет: "Это бред!",
Но я к тебе во сне иду.

Я знаю,мне не быть твоей,
Ты сердцем тянешься к другой,
И не узнаешь никогда о ней,
О той,что умирала за тобой.

Пишу стихи и умираю...
Хочу с тобой быть,не могу,.
Прости,но я совсем другая.
Не мой...и снова я уйду.

Ты знаешь,ты для меня вечность,
В тебе живут мои мечты,
Спасибо,что ты есть на свете,
Мой ангел,моё серце ты.

И пусть с другой ты,не жалею,
За то я знаю,что...

У зоряній брамі
Відкритого неба,
Місячне сяйво
Нас кличе до себе...

Тихо лунає
Вечірній десь спів...
Серце бажає
Любові, без слів...

Я буду для тебя тем светом,
который выведет из мрака.
Той спичкой, единственной надеждой,
которая зажгется в ветрянную погоду и обогреет тебя!
Возьму твои израненные ладони,
крепко прижмусь к ним губами и согрею ледяное серце.
и тогда оно может будет способно ЛЮБИТЬ!!!

Молчу.
Проходя по дорогам забытой войны.
Потому и нет слов от увиденного.
Это не звезды падали с неба,
Не днем загоралась заря.
Это поля горели зрелого хлеба,
Предвестники страшного горя.

Непривычное чувство растерянности,
То ли хлеб убирать?
В мирном серце не могло быть уверенности,
Что их идут убивать...

Есть в мире кое что,что посильнее веры,
Есть в мире кое что,что посильней любви.
Коль жаждущим нужны весомые примеры,
Пусть взвесят все моря потерянной крови;

Пусть...

Когда на сердце тяжело
И на душе тоска,
Не унывай,судьбе назло,
И потерпи пока.
Поверь,наступит день другой.
Развеется тоска,
На сердце станет так светло,
И будет жизнь легка.
Нам нужно просто переждать
Все, что дано судьбой.
Старайся думать и решать
Холодной головой.
Ты можешь все преодолеть,
Хоть жизнь порой трудна.
Удачи,горести, успех -
Все испытай до дна.
И пусть на серце тяжело,
И на душе тоска.
Не унывай, судьбе назло,
И потерпи пока.

Вже сили немає не чути, не знати...
Мій розум спіткнувся і впав, і болить...
Куди ж ти поділась? - У кого спитати?
Із очей моїх другий день моросить...

Невже ти змінилась до мене? - Зневіра
Мене оточила й цькує, ніби пса...
Спаси мене з темряви! Ти ж така біла!
Ти диво! Так треба твої чудеса!

Твій голос і сміх, я так скучив за ними...
Невже ти навмисно насипала сіль
У серце моє?.. Як то так, то не стримуйсь!
Всади в нього лезо... скажи щось... убий...

Любов здавалося б така прекрасна,
Коли з очей лунає ласка,

Коли турботой серце оповите
І небо радістю покрите...

Проте оманой темной осліпило...
Кохання мені очі засліпило.

І раптом почались страждання,
Ночами темними душі карання...!!!

Я сплутала міраж кохання,
Коли шукала чистого зізнання,

Коли чекала щастя і тепла.....
ПРОТЕ його я так і не знайшла!

Тихе світло дальнього вокзалу,
Розставання потай на сльозах,
Ти мені чогось не доказала,
Я тобі чогось не доказав.
В сутінках задумливої ночі
Знов рушають наші поїзди,
Тільки серце попросити хоче:
"Залишись зі мною назавжди..."

Приспів:
Ти мені потрібна назавжди,
Щоб сховати долю од біди,
Розділить веселощі та біль
Так, як ділять люди хліб і сіль!
Ти мені потрібна назавжди,
Як повітря, як ковток води,
Для живого світла і тепла,
Я молюсь, щоб поруч ти була!

В твоїх очах якісь...

Якби була я президентом
І мій народ жив у пітьмі,
Я відгукнулася б поетом
На дні холодні, дні сумні…

Яка краса - блакитні очі,
Яка любов - світ мерехтить
В полоні відчаю і ночі
І вабить невгамовну мить.

У царстві смутку і недуги
Душа вже звична до пера,
Як диригент зітха від туги -
На світі є висока гра…

Кого любить не вибирає,
Багатства слави не шука,
Як мавка в хащах слів блукає,
На чуйне серце зазіха.

Якби була я президентом,
То запитала б у зорі
Чи маю фах - за...

Запо-ВЕдь в заповеднике лживых бомжей
Не плывет дальше страшных портовых ежей,
Ритм звучит ему серце мигает в ответ
Скроро всех - скоро всех подадут на обед...

И уходя от мысли этой,
Сквозь Тьму и Лёд летит Дракон
Огонь сердец сияяет светом
И зачинает новый Кон

Где разум действием сияет
Рождая Меру и богов
И Правда бытность возрождает
В которой Духу нет оков...