Серце

- Де найкраще місце на землі?
- Там, куди з теплих країв летять журавлі!
- Куди всі дороги ведуть невідомо?!
- До милого, рідного дому.
- Чому хтось не спить, страждає до ранку?
- Бо юність ще кличе рожевим серпанком.
- Чому так тремтить серце дівоче?
- Тому, що чекає жаданої ночі.

Чи бачиш душу ти злиденну,
Чи бачиш темну пустоту.
В його очах світло-зелених,
В безмежну зазирнувши гіркоту?

Цей ідол багатьох скорив,
Більш не належачи нікому.
Твій розум демон захопив,
Його ти раб тепер до скону.

В твоїй душі метуть сніги,
А серце - більше не палає.
Зобвенний розумом і ти,
Тобі до волі, як до Раю.

Несучи камінь крізь світи,
Котрі кінця свого не мають.
Йдучи по землях, крізь віки,
Разом з тобою всі страждають.

Але не довго це триває,
Не виніс мук...

Стікають солоні краплі по щоках

Ти де? Ти де? Ти де?

Життя немає у моїх очах

Нема тебе. Нема тебе. Нема тебе.
А серце б’ється сильно-сильно

Не знає ще, не знає все…

Я обманула, щоб пожило ще

Ти де? Ти де? Ти де?
Чашка кави з ваніллю на двох

Тепер моя, лише моя

І пачка Marlboro, як згадка, ох…

Вже не твоя. Вже не твоя. Вже не твоя.
А я і далі слухаю Бітлів…

Та вже не пишу СМС тобі…

Не питаю: «Як ти зумів?». Навіщо?

Let it be. Let it be. Let it be.

Так бывает, приближаясь отдаляется.
И порой бывает, рядом - далеко.
А порою, тот кто рядом потеряется.
И найти его бывает нелегко.

Как игла, уколет сердце моё боль.
И его когтистой лапою сожмёт.
Не подам я виду, ты обнять позволь.
Ведь душа тобою лишь живёт.

Обниму и две души в одну сольются.
Боль разжала лапу, ей не победить.
И два сердца в такт друг-другу бьются.
Буду я тебя одну всегда любить.

На с тобою повенчала жизнь навеки.
И я счастлив, что ты есть в моей судьбе...

І знов громаду підштовхують до урни
Віддати голос свій в підтримку кандидата.
І знов маячать перевибори і тури,
І кошт людський цим "перегонам" сплата.

І кожен вибір не дає надії.
За кожним разом стан дедалі гірше.
Програмам всупереч розгортує події,
Країну злидні стискують все більше.

Та й вибирають люди не програму –
Того, хто більш правдиво обіцяє.
Хто найчастіше просторікує з екрану,
Великі гроші на «розкрутку» має.

Один на одного без жалю ллють грязюку...

Спасибо Вам от всей души!
За дивный образ на бумаге,
За темы,полные отваги.
Надежды,веры и любви.

У Ваших слов-не голосок;
Непроизвольно песня льется,
Окликни,-светом отзовется,
И греет преданно у ног.

От океана ваших слов,
На серце пламенный залив.
Не рифма душу согревает,
А правды искренней мотив.

Вы дали мне души рывок.
Вы в трудный час не отказали,
Поддержкой теплой доказали,
Что в мире я не одинок.

Рідна ненька моя,Україна!
Ты, Отечество, слався мое!
Хай ця пісня на захід полине,
И восток пусть подхватит ее.
Сколько можно делить нас на части,
Краять душу і серце братам?
Неужели же наше участье
Тільки скубтись на втіху панам.
Ми ж одного і роду і племені,
С тех далеких славянских веков...
Разом славили Ладу і Велеса,
Вольно жили под сенью дубов!
И сейчас, спустя тысячелетия,
І мета в нас і мрія одна-
Были б счастливы, в здравии дети,
Та,щоб нас не торкнулась війна.
Нам не...

Сонце милим кошенятком
Нашу землю зігріває.

В крапельках роси мов свято,
Кольорами воно грає.

Річенька журчить привітно.
В сонячному світлі сяє.

Відображення блакитне
Від небес воно приймає.

Серце лине мов до неньки
Все довкола розквітає.

Солов’їний спів раненько.
Над країною лунає.

Чому ж любов згубилась у світах?
На вітрі змерзла? Втілена у тиші?
Листи до тебе гречні пам'ять пише,
Слова горять-палають у рядках.
По вінця серце залива сльота,
Але ж воно надіею ще дише.
Чому ж любов згубилась у світах?
На вітрі змерзла? Втілена у тиші?
А тільки вечір зорями віта,
І я між них знаходжу смутку нішу.
Як добре, що світи від них ясніші.
Пливе із неба злива золота.

Чому ж любов згубилась у світах?

Була в Миколи давня мрія
жінок багато в хаті мати,
Горпина, Христя та Марія
одна варити, друга прати.
Та гарні всі немов з екрану,
одна за одну ніби краща,
не підіймаючись з дивану
собі розмріявся ледащо.
В солодких мріях задрімавши,
немов насправді сон він бачить:
усіх до хати їх зібравши
роботу їм окремо значить.
Одній прибрати, тій варити,
другій попрати, третій шити.
А п,ята яблука збирає,
а шоста садить чи копає
і сьома щось в садочку бгає,
а восьма подушки...