Зарубежный

Вечоріє, жевріє небо
Зорі спалахують у синяві
Я у думках своїх, йду до Тебе
Ти подобаєшся мені

Я кохаю тебе, шепчуть зорі!
Ти чарівна, повторює ніч
Сяйвом місячним, стежкою в морі
Йду до тебе, ти лише поклич

Йду до тебе, крізь ніч, понад роки
Понад сили і понад життя
Безкінечність, це лише два кроки
Нас єднає любов! Почуття!

Почуття, і нічого не вдієш!
Від кохання нема вороття
Саме так, ти пожнеш, що посієш
Сій любов, і здобудеш життя

Матір Божа раскрила
над нами свої крила!
Україна мила
живи в благодаті...
Досить страждать!
Україна мила
прийшла пора Любить
Кохать
.Летить над нами Благодать
Архистратига Михаїла!

Льеться з неба Слава
Слава Україні!

Ми - Українці! Це наша Країна!
Ніхто, не поставить, нас на коліна!
Слава Героям! Вперед, до Європи!
Шикуйся громадо! На сполох! До поки!

До поки в на Сході злодійство та зрада
На сполох Вкраїна! Шикуйся Громадо!
Вставай Україно! За Щастя! За Долю!
Єднаємось Браття! Здобудемо Волю!

Ми Українці! Це наша Вкраїна!
Ніхто, не поставить, нас на коліна!
Шануємось Люди! Бо ми цього варті!
За щастя! За долю! Стаємо на варті!

Слава Героям! Розіб’ємо кайдани!
Доля Вкраїни, у нас! На...

Сопілки чари - чар чарівніші,
Як промінь в млі лісовій тиші,
Душі торкнувсь, весну збудивши,
Юнацьку долю, натомість, вбивши.

Любов людська, як тая хвиля -
Ось, огорнула, а ось і зплила.
Прокляттям стала, та не застигла,
Коханням мле кам'яна брила.

Й жорстока туга вовкулаки,
Як спів лине, й камені валкі
Гуркоче зсіли перед Мавкой, -
Цей світ бринить любов"ю палко!

"Нехай душа від муки стогне!
І від укусу тіло здрогне!
Кохаю! Що є вище в світі?!
Це вічний спів в єдиній миті...

Моя Тетяна! Моя кохана!
Моє натхнення! Цариця-панна!
Палка троянда, п’янка лілея!
Моя Лаура і Галатея!

Вуста-калина! Як зірки очі!
Така чарівна і вдень, і вночі!
Моя царівна! Моя надія!
Моє кохання, бажання, мрія!

Прекрасна панна, богиня Фрейя
Чарівна квітка, ружа, лілея
Моє натхнення, моє кохання!
Моє сумління! Моє дихання!

Я закоханий в Тебе, роками
Я закоханий в Тебе, щомить
Я кохатиму днями й ночами
Доки серце у грудях тремтить

Доки серце палає коханням
Доки очі шукають Тебе
Доки думки палають бажанням
Доки ім’я шепочу Твоє

Я кохатиму щиро та палко
Я кохатиму до забуття
Мою квітку, кохану троянду
Понад все, навіть понад життя…

Загасло кохання як полум’я свічки
І в серці, як віск, розтануло вмить
А потім з очей , печаллю пролилось
В душі пустота, лише вітер шумить

Не вітер, то пам’ять, то спогадів мари
Танцюють в уяві, сумний полонез
Химери і феї, плетуть свої чари…
І образ коханий, як марево щез…

Загасло кохання як полум’я вночі
І серце як віск, розтопилось в тиші
Як в повінь, печаллю наповнились очі
І потім дощем пролились у душі

Без Тебе я самотня в цьому світі.
Не відчуваю радості Небес.
Тремтять в сльозах весняні квіти...
Я не чекаю від життя чудес...
Без Тебе я не можу навіть жити.
І дихати на повні груди теж.
Не можу я нікого так любити,
Ніхто не запалив в мені пожеж...
Алла Тимошенко

Я іноді, люблю на-самоті
Дивитись в небо, споглядати хмари
В їх білизні, в чарівній пишноті
Я бачу інший світ, я бачу мари

Я бачу хмари, бачу височінь
Своє дитинство і своє кохання
І спогади, мов журавлиний клин…
Я бачу світ, мов в перше, мов в останнє

Я іноді, люблю на-самоті
Дивитись в небо, споглядати зорі
їх мерехтіння дивне в темноті…
чарівні спалахи, як сяйво в морі

Я бачу зорі, їх чарівний світ
Я відчуваю їх таємні чари
Й душа моя зривається в політ
Моя свідомість...

Жартувала мати, сказавши мені,
Що, мабуть, раніше я жив у коні.
Я відповів : " Кінь – шляхетна тварина!
Невдячна лиш одна людина!"

Тарас Тимошенко
10.08. 2016