Самотня

Без Тебе я самотня в цьому світі.
Не відчуваю радості Небес.
Тремтять в сльозах весняні квіти...
Я не чекаю від життя чудес...
Без Тебе я не можу навіть жити.
І дихати на повні груди теж.
Не можу я нікого так любити,
Ніхто не запалив в мені пожеж...
Алла Тимошенко

Самотність знову прийде
Її лагідний подих мене обійме.
Ми разом запалим свічки,
Нехай, розпеченого серця
Багаття палає.

Ти чуєш, як зі стелі
До долу падає сніг?
Це пір'я янголів,
Що б'ються у небі
За право зі мною
Прожити вічності мить.

Ти відчуваєш,
В безодні пустої кімнати,
Як місячне сяйво скрізь грати
Тягне долоню свою?
Воно бажає торкнутись обличчя,
Бажає торкнутись душі.

Ти бачиш,
Як похмуро кривляться хмари?
Вони зараз зірвуться дощем...

Грицько й Стецько заготовляли дрова,
Лунали жарти, анекдоти всіх часів,
…злетіла ж тріска, як торпедна зброя,
Влучила…і немає в хлопців м’яких слів!
…лежать вони разом в міській лікарні,
Міркують вільно – скільки, хто, чого здобув,
…десь, у засіках, самогончик – справді,
Кортить у постраждалих сечовий міхур...
…й Стецько зухвало – рясненько наливає,
Під самий краєчок (у мідний чобіток),
Гриць: будя…будя, куди ллєш?! – питає,
Так, тож тобі…, тоді ж плесні єшо чуток…
…настроєньє...

1

Люблю. Без памяти люблю…
Пусть, даже больше проклинаю.
Я знаю – сам себя гублю,
Но разлюбить и не мечтаю…

Кто ты? Цветок без лепестков,
Ты утро, растерявшее лучи,
Нет, не взойдёт любви росток
Из твоей каменной души.

И всё ж люблю! За что люблю,
И сам не вижу, и не знаю…
Я знаю – сам себя гублю,
Но разлюбить и не мечтаю.

(перевод мной сделан в феврале 2007 г)

Текст оригинала:

Люблю. Без пам’яті люблю…
Хай, може, більше проклинаю.
Я знаю – сам себе гублю,
Але не...

Коли ти спиш

Коли ти спиш, на тебе зорі дивляться,
Коли ти спиш, в волоссі сяйво губиться,
Коли ти спиш, твоє обличчя красеня
Коли ти спиш, мій погляд все пояснює

Я не плачу, то є просто почуття,
Я не бачу,бо усвіті ти і я,
Я не чую,лише серце чую я,
Не говорю, бо ти спиш, а я німа.

Коли ти спиш,мої думки на аркуші,
Коли ти спиш, мені на небо байдуже,
Коли ти спиш, у тілі безлад твориться,
Коли ти спиш, душа про тебе молиться.

Прокидайся,ранок війшов до вікна,
Прокидайся,бо...

Я хочу бути однією з твоїх коханок.
З тих, що тихо ідуть під ранок,
З тих, що гірше за смак дружини,
але кращій, ніж самотній,вчинок.
з тих, з ким йдеш і куди ти знаєш,
але потім не пам’ятаєш,
зафарбовуєш кожен з ласощів,
бо дружина – насправді красощі.
Ти хочеш бути моїм чоловіком.
Щоб твоєю була навіки
Як би грубо це не звучало -
Бо тобі зі мною сексу мало.
Твоя дружина хоче замало:
Щоб її твої тьолки не діставали,
Щоб вона прокидалася з тобою вранці,
А не з думкою про сусіда...

...Пожовкле листя падаэ з дерев,
дощ накрапаэ, холодно вночi.
Mенi самотньо зараз i тепер.
Не плачь, не повернусь я, не кричи.
Оcтанiй вогник зникнув навiть.
Остання нiч розтанула, мов сон.
Самотнiсть даве немов камiнь.
I вже у серцi не горить вогонь.
3гадаю нашi зустрiчi у парку,
коли ходили ми по стежкам весняним.
Подарував обручку ти на згадку.
Я думала, що буду лише з ним.
Летiли днi, як журавлi у вирiй.
Кохання наше попливло з водой.
Знайшов другу кохану мiй...

Опало листя
Тихо навкруги, вітер
колише очерет.

Порожній ґанок
Крук співа на сакурі
Вже весна. Тепло.

Порожні класи
Надто рано я прийшла
до школи. Ранок.

Самотній поет
Сидить біля озера
Співа журавель

Глибо ніч вже
Багато думок у мене
Зірки сяють

Сидить самурай
У річки. Повернувся
З походу він

Сутінки зараз
Чути хрущів.Гей!
Спить самурай вже

Ясний день
Водяний млин і поруч
Сидить Мацуо

Сивий поет
Пише хоку у ріки
Цвіте сакура

Кохання примарне - надіятись марно...
Ніщо... забуття.
Лише в твоїм серці, як промінь в люстерці -
Мої почуття.

Самотність гартує - не бачить, не чує -
Нема вороття.
Ще сонячним ранком в обіймах світанку -
Палало життя.

Пройдуть роки, мине кохання -
Світанки, вечори зітхання...
За ними - радість і бажання,
Прийдуть самотність і журба...
Та наче пісня - твоя мова -
Поля, ліси, гаї, діброви!...
Дають наснаги... але знову,
Як мати... плакала верба.