Зарубежная поэзия

The tender silence of your alleys,
Alluring splashing from the sea -
It's only you who touch my feelings,
And only you I long to see.

With you I've never been alone,
Cause you're just so unique -
The only place for my soul
To be born, to love and to live.

Заплакані, замучені очі
Ці прокляті, недоспані ночі
Не бачу я нічого, ні сонця, ні неба
Нічого крім тебе мені вже не треба
Говорять янголи не плачуть
Нехай в мені його не бачать
Бо плачу за тобою милий
Бо ти в мене єдиний

Лякають мене ночі темні
І вчинки всі мої нікчемні
Я як в тумані заблукала
І що тебе втрачаю я не знала
Пробач за те що так кохаю
І далі як без тебе жити я не знаю

З часом птахи підростають,
Маму з татом покидають.
Та летять в далекий край,
Щоб знайти там тихий гай.

Щоб гніздо своє створити,
Та з любов’ю час цей жити.

Так і ти, моя сестра,
Поки в серці є весна,
Своє гніздечко зів’єш,
В дітях щастячко знайдеш.

Чоловік у тебе скеля.
Вітер підійме пустеля,
Скриє сонце, дощ піде,
Але він у тебе є!

В боротьбу за Боже слово,
Він піде на все готовий.
Не зламається, не згине,
Якщо серце в вас єдине!

Тож живіть серед птахів,
Чим вас Бог...

Ти бачиш хмари?
Вони пливуть,
Вони знайдуть
Все те, що ми ховали.

Надії, сподівання, мрії
Забути ми хотіли,
Нам так зручніше жити
І очі закриваємо, йдемо далі.

Сідати в кайдани-
Самі напророчили,
Свою повагу вбили
І приховали нікчемності прояви.

Ми забули, що таке воля,
Що таке власна думка,
Що таке надій спрага
І навіщо життя.

І тільки погляд у небо
Змусить все згадати,
Змусить зуміти-
Полетіти до справжнього себе...

Не знаю кому як і що приносить біль,
Хоч більшість з вас його й не відчуває.
Мені ж, як кидають на рану сіль,
Несправедливість душу крає.

І крає не тому що я обділений чи здібний,
А тому, що доводиться мовчати.
Не доведеш нічого коли бідний,
Та все ж, так хочеться про це комусь сказати.

Що тільки роблять гроші із людьми!?
Не цінить більшість ні доброти, а деякі й любові.
Одна мета у їхньому простому, примітивному житті
Лиш обдурити й вкрасти, а потім жити на здоров’я.

Я не...

i’m looking at the sun
through the fingers of trees
it’s a shining something
through the little twigs
i’m enjoy… this silence
so sensitive fire ,
that’s going to me
it’ s really nice

and my beautiful smile,
that’s i got from your ray
i’m return …
everybody
again and again….
i‘m exiting …
so beautiful
i want to reply…
it’s a great inspiration
of your spiritual wave

i’m looking at the sun
through the fingers of trees
everything talking
about your feelings
it’s a joke...

Я прийшла,
Відчини мені двері.
Я знайшла
Дорогу до тебе.

Мовчиш,
Не треба-мене це вбиває.
Тікаєш скоріш-
Мене без тебе немає.

Я змусила тебе мовчати,
Не дозволяла тобі казати.
Ти не повинна мені пробачати,
Я повинна тебе возхваляти.

Я тікала від тебе, від себе,
Хотіла стерти стежки.
Я зрадила тебе,
А ти впустила мене мовчки.

Я прийшла,
Повернулась додому.
Я знайшла тебе
І вже ніколи не втрачу...

Среди пустыни грёз, почти к краю земли,
наполненной прохладой и терпеньем,
негаданно явилась ты - как песнь забытая весны,
как музыка былого вдохновения.
И каждый раз когда смотрю в твои глаза
все больше понимаю,
такое может сделать лишь одна,
чьи глаза так радостно сияют.

Хай сьогодні всі радіють,
нехай всі співають,
хто до тебе не байдужий -
ніжно обіймають.
Хай всміхнеться тобі сонце
променем багряним,
ти найкраща в цілім всіті
люба наша мамо.

Крок.
Великий шматок
Від життя
Ухоплю для тебе я.

Казки.
Повір мені,
Я не зраджу
І життя казковим зроблю.

Двері.
Завжди відкриті,
Заходь, пробачу усе-
Ненавидіти не можу тебе.

Мрія.
Буде жити надія,
ЇЇ не тримай,
Але й не втрачай.

Дитина.
Ти для мене єдина,
Я виправляю твої помилки,
І хочу усього навчити.