Яков есепкин

Служив козак Микола на заставі,
Козак Сірко там військом керував,
Кував іділію в тамтешній владі
Отой козацький та бійцівський сплав!
Якось…
Стоїть Микола на посту у справі,
УХ! – стереже кордони усіх прав,
Тремтить гвинтівка змішаної граві…,
За пазухою в нього кілька страв…
Ось, тихесенько, ледве, непомітно
Дістав з кишені вороний стакан,
Налляв, запив, ой добре, смачно, гірко,
…і можна танцювати вже й канкан…
…не буде діла – на бойовому стані
Він командир, малий військовий цар...

Грицько й Стецько заготовляли дрова,
Лунали жарти, анекдоти всіх часів,
…злетіла ж тріска, як торпедна зброя,
Влучила…і немає в хлопців м’яких слів!
…лежать вони разом в міській лікарні,
Міркують вільно – скільки, хто, чого здобув,
…десь, у засіках, самогончик – справді,
Кортить у постраждалих сечовий міхур...
…й Стецько зухвало – рясненько наливає,
Під самий краєчок (у мідний чобіток),
Гриць: будя…будя, куди ллєш?! – питає,
Так, тож тобі…, тоді ж плесні єшо чуток…
…настроєньє...

Воздайте почести,
воздев к востоку лица,
Чтоб сзади лес
ветвей замкнул засов:
Сии урочища -
старинная граница
Небезызвестных
Муромских лесов!

Бабай, сын Ёкерна,
не этой ли тропинкой
Рыся как раз
до Мурома, скучал?..
И сердце ёкало,
и липкой паутинкой
Слепило глаз,
и сук цеплял колчан.

Как в воду канули
Бабаева кобыла
Со молодцом...
Руси ж хулиганьё -
Вот память странная! -
баскака не забыло
С его отцом,
чтоб вместо "ё-моё!" -

Под хвойным кровом...

Не последний из людей,
Физик-ядерщик Фадей,
Мельтешил по кабинету,
Как Ньютоно-Фарадей.

Был он физик-молодчина,
Что ж не спал, как дурачина?
До вздыханий и кручин
Довела его причина
Постоянных величин.

В потолок исторгнуть он
Был готов уж сотый стон,
Как ввалил к нему без стука
Местный сторож Парамон.

Прохрипел: « Никак свои!
Ни души во всём НИИ!
Чуть не хряпнул в одиночку
Наподобие свиньи…
Выпить, крякнуть - « как живётся?»,
По душам поговорить -
Чай, на то и жизнь...

Лежать двоє у калюжі
(Зранку віяв ожеледь)
Й трохи, начебто, байдужі
До буття, де є творець:
Людство бавиться віками
Містом, що росте селом,
Ось, як в’яжеться роками
Глузд здоровий за вікном:
Каже (лежачи) бродяга:
- Некультурний є народ!
Як іду з пивного бара,
Руки топче і фейсборт…
…часто ставлять запитання –
Ти людина, чи звірок,
Майже, чемне піклування –
Дивовижний наш народ?!
- Якось, різко сів на зад я,
Каже другий (бульк пускав),
Враз, зазнав оціпеніння,
Пляшку в...

Тож – мне доповідач підстави
(Як пальцем водить у воді),
Що в світі най болючі справи
Весь пил здіймають до гори?!
Він розпочав розбір польотів
(Зійшлось зібрання, круг голів),
Там всі були… і ті хто проти
Всіх профспілкових брехунів…
Як гак без крил стоїть в куточку
(Неначе бідний волонтер)
Наш дід Стецько – з якого ж рочку
Він заповняє цей партер?!
Йому ж доведено зі справи,
Що є пияка й дебошир,
Й запаморочливі ознаки –
Він тут не наш громадянин?!
- Ціленький день...

СТАЛИН (1924-1953)

Дошли до Океана,
создали СССР,
народ сражался рьяно,
наслушавшись химер,

доверился чубрекам
и прогорел дотла:
мела по всем сусекам
чекистская метла,

всё врали: жить свободно!
работать не за страх! -
их проклял всенародно
Святейший Патриарх,

отдать, что сердцу близко,
что добыто в страду?
Кому? Максималисту?
Убийце и скоту?

Восстал Тамбов с Поволжьем,
Сибирь, Балтийский флот,
не утихал от дрожи
чекистский пулемет,

хоть разыгрались страсти,
но...

…і це було давненько, в оті стрімкі часи,
Коли жили бідненько, збирали всі рублі…,
Й вірили у тезу: «Хай в’ється ОГОГО!» –
Всі читали пресу про могутності його?!

До Львова із завданням приїхав із Москви
Кореспондент Іваньков з робочої сім’ї,
Виконав моральні й технічні завдання,
Завітав в їдальні і зайшов – до книгаря…
Ось, рветься він в кіоску придбати прес-реліз,
Тай мерщій дізнатись, як квітне той девіз?!
Сидить там, вже старенький, відомого зразка,
Блакитненько-жовтенький...

Беру роман я с книжной полки,
Культуры нашей яркий свет,
Зачитанный до самой корки,
Былиной стал прошедших лет,
Прошёл проверку в поколеньях,
Внёс память в кольца на деревьях,
Они хронометры живые,
Дубы из сказки вековые.
Вёл гений Пушкина всех нас,
Формировал сознанье наше,
И с ним мы становились старше,
Из года в год, из класса в класс,
Чтоб либералам2 рассказать,
Чью и почто3 ругаем мать4.

1.Carthago delenda est – Карфаген должен быть разрушен.
2.«Русский либерализм потерпел...

На пекучому сонці щира йдеться вистава,
Вона світ ублажає, бо з могутністю грає,
На високім «бігборді»,що окрашає міста,
Вдача ціль вибирає – до вершини сяга…

На колючім морозі хутко б’ється застава,
Вона мить зволікає, бо та рацію знає,
Яка в тихій облозі і хуртовину шпурля,
Та мету досягає й на вершині сіда…

На великім порозі справжня треться нарада,
Наче мир вихваляє й про могутності дбає,
Вона ж краща у Світі! Красуня – майже свята!
Ось там, Україна своє Величчя здійма!!!