Було

Я так чекав твого кохання...
Надії, мрії, сподівання...
Були як стимул до життя,
Обійми щирі... майбуття...

Минали дні, роки чекання...
В коханні - марні сподівання,
На те, що вічним є воно...
Було колись. Було давно.

"Отпустите и всё получится". (Религия)

Отпустил я смело руль
И с моста в речушку буль.
Вот на дне моё авто.
Не поможет мне никто.

…і це було давненько, в оті стрімкі часи,
Коли жили бідненько, збирали всі рублі…,
Й вірили у тезу: «Хай в’ється ОГОГО!» –
Всі читали пресу про могутності його?!

До Львова із завданням приїхав із Москви
Кореспондент Іваньков з робочої сім’ї,
Виконав моральні й технічні завдання,
Завітав в їдальні і зайшов – до книгаря…
Ось, рветься він в кіоску придбати прес-реліз,
Тай мерщій дізнатись, як квітне той девіз?!
Сидить там, вже старенький, відомого зразка,
Блакитненько-жовтенький...

Якби була я президентом
І мій народ жив у пітьмі,
Я відгукнулася б поетом
На дні холодні, дні сумні…

Яка краса - блакитні очі,
Яка любов - світ мерехтить
В полоні відчаю і ночі
І вабить невгамовну мить.

У царстві смутку і недуги
Душа вже звична до пера,
Як диригент зітха від туги -
На світі є висока гра…

Кого любить не вибирає,
Багатства слави не шука,
Як мавка в хащах слів блукає,
На чуйне серце зазіха.

Якби була я президентом,
То запитала б у зорі
Чи маю фах - за...

Столь мерно ПИТ чифирь разбавил,
Доколь цедил его, как мог…
БУЛЬ – с ним питьё в чайной возглавил,
Вливая в грог сужденье строк:
Весь, сей навар – шальная штука,
Да бьёт под темечко без звука…
Не смей! Строке не прекословь!
Ведь, к ней – кадычная любовь?!
Возможно, скажете – бунтарство:
Друзьям блужданье охмелять,
Стремленьем крепкого принять,
Ослабив здравое пространство!
______
…им – трезво слушать, стихаря*
Постлав в стихире* бунтаря!!!

Ми заблукали с тобою в темряві,
Ми чули лише голоси,
Та думки наповнялись барвами,
Я благаю –за мною іди.

Шепіт в кімнаті, в сутінках,
Я шукала обличчя твоє,
Завтра я піду по бутіках,
Щоб купити серце твоє

Сіра ніч білим днем нездужала,
Я чекала дзвінка твого.
Але мрія моя розбуджена
Вже впізнала кумира свого.

Жила у Кума бліда корова,
У Куми-сусідки – чорнявий бик,
Вона водила його за рога
І на вечір був у хазяйстві шик…
Важну здумали чинити справу,
І худобу звели у темний двір
На побачення в шлюбну отару,
Й двосторонній задіяв договір!
Ось, здійнявся бик у певні лави,
Замукала блідаста та кричить,
Дощик мжичить на зелені трави,
У Кума ліве око теж дрижить…
Нишком тішились та все гадали,
Як поділити лотерейний куш,
Обласкати вдачу й замочити
Оте природне прибавлєннє душ…
Процес...

Місяць над нами з’явився
І засіяли зірки,
Вечір на землю спустився.
Разом були я і ти…


В небі вогні рахували,
Пристрасть бентежила кров.
Все ми тоді забували,
Що ж з нами робить любов?!

Тарас Тимошенко
13.01.2017

Була в Миколи давня мрія
жінок багато в хаті мати,
Горпина, Христя та Марія
одна варити, друга прати.
Та гарні всі немов з екрану,
одна за одну ніби краща,
не підіймаючись з дивану
собі розмріявся ледащо.
В солодких мріях задрімавши,
немов насправді сон він бачить:
усіх до хати їх зібравши
роботу їм окремо значить.
Одній прибрати, тій варити,
другій попрати, третій шити.
А п,ята яблука збирає,
а шоста садить чи копає
і сьома щось в садочку бгає,
а восьма подушки...

Случается Мгновение и называет Имя...
И имя зреет, откликается,горит...
И складывает зренье в алфавит,
И говорит, тобою говорит.
Озвученный, ты видел сад цветов,
И сад камней, и сад теней подлунный...
Ты слышал сонмы голосов
И отдавал им право многозвучья.
Но кто ты, перводчик тишины?!
Слагая шагом шаг,
Сквозь вечность знаний...
Какой воды просил ты у звезды,
Какой богини ты искал в венчальной
Земле,где падает звезда,
Где никого в саду упоминальном...
Где переводчик видит в...