Яков есепкин

Сколько сердец я разбила?
Сколько надежд не оправдала?
Сколько ненужных дорог я видела?
Скольких дорогих мне людей опечалила?
Скольких оставила?

В попытках провести самоанализ,
Сердце тянется к Богу.
Жаль, что в нем непременно,
Всегда найдется ложь.
Даже если ты не лжешь окружающим,
Лжешь самому себе.
Но не будешь Богом оставленным,
Пока его имя в твоей голове
И твоей душе.

Вместо одной поставленной свечи
Ты предпочитаешь выкурить пару сигарет.
Вместо молитвы – установка...

Будем людям помогать,
Просвещать и просветлять,
Будем мы хорошими,
В божественном похожими.

Яки кто-то туто-там -
Надаем ему по щам,
Если он препятствует
Великой трансформации.

Вот проходит суета,
Вот - пришествие Христа.
Всё преображается
И благословляется.

Мы работу сделали,
Священные дела.
Сияет незабвенная
Новая Земля.

Аминь

:)

Скрип телеги, в ноги, жернова муку мелят,
из костей умерших, убиенных, Дахау.
- Ау, куда я попал, голландцы умерли
первыми, потому, что были самыми
здоровыми, баланда, брюква, тухляк,
яки, не выдержали бы, а мы, передвигаем
мощи, по пути из Дахау, 5 мая, 1945 года,
70 км. в сутки, снег, под сугробами, теплей
не тает, потому, что умер, дошёл до грани,
сердце не болит, не «ганит», швах, дело, швах,
алес …………
Делу всему, конец……………………………

Кривляє обличчя суддя
Він судить мистецтво
Якого насправді нема.
Ваша відраза - то доказ
Що у світа слинява душа.
Кожне слово – то показ
Світу нема.
Є тільки кожний.
Є тільки те,
Що зветься
Я

Що твої думки?- то полохливий вітер
Що твоє життя? - то примарний сон
З твого серця проростуть рожеві квіти
Коли займеш свій підземний трон

У яку мить ти почуєш подих світу?
Які осяють твоє чоло зірки?
У вогкій землі нескінченне літо,
У вогкій землі завше праведні часи

Сумуватиме чорне хмарне небо,
Чи захід - буйний та стрімкий,
Твоє життя залишить себе,
У памяті людей прозорій і тривкій.

Що було зі світом і що буде?
Зі сторони могилля все одне
Буде те ж саме і ті самі люди...

Великий Бог дарує нам життя,
А сонечко всю землю зігріває.

Ви - сонечко, що нам несе зима!
Ви зіронька, яка на небі сяє!

Ви пролісок, що виріс навесні,
Тендітний, але здатний дивувати,.

Саме таку побачили вас ми -
Тендітну жінку та дбайливу Матір!

Если завтра встать на ноги не дадут,
То сегодня почивать нет вовсе смысла,
Я, на счастье, или, может, на беду,
Существует, потому что здраво мыслит.
Что возможно? – Издеваться над собой,
Строить рожи и тащить добро в обитель;
Убедиться: этот – в шляпе – не ковбой,
Как и тот – в стальной кирасе – не воитель…

Кофеин незваный гость для сонма грёз, -
Пусть Морфей поплещется в канале,
Вот бы Гватари мне повстречался и Делёз, –
Я не смог бы не прижать шизоанализ;
Фрейда с Марксом я бы...

Здесь мертвых любят более живых.
И, пантеоны трупам воздвигая,
По злой привычке гениев своих
Толпой ханжей в могилу загоняют.

Бездарный хлыщ, петрушка, фарисей
Здесь в раму гения перед толпой рядится.
О подлый мир в украшенных гробницах!
Здесь жизнь кипит – но тлением червей!

Что государство! Даже и семья
На кухнях яд гордыни самомненья
В детей вливает с самого рожденья,
Скотским умом алтарь святой судя.

Покуда дремлют небеса и суд,
Здесь тернии...

Заспівало серце спів свій слов’їний ,
Сонячний промінчик у віконці грає,
Визначилось серце : саме ти - мій милий,
Зрозумівши якось, що воно кохає.

Вітерець дбайливо розігнав хмаринки,
Лагідно і ніжно граючись з листком,
Щоб було приємно нам у ті хвилинки,
Коли нас зігріє водночас любов.

В золотому сяйві грають мої коси,
А блакитне небо дивиться на нас.
І нехай з тобою іноді непросто,
Я тебе кохаю, як у перший раз.
А твої цілунки в серці зберігаю
,
Там моя скарбниця, і моє життя...

Мій соколе ясний, коханий, єдиний,
У цілому світі для мене є ти!
Тяжкою вічністю є ті хвилини,
Коли ми в розлуці, на самоті.

Сонечко сяє, але якось мляво,
Вітер з листочком грає не так.
струмочок дзвінкий біжить не так жваво,
Лише тільки сум в моїх сірих очах.

Погляд твій лагідний, посмішка мила,
Ніжні слова і цілунки твої:
Мов би від сну цілий світ пробудили,
Світ мого серця і думи мої.

Лагідний, ніжний, турботливий милий,
Сильний ,чудовий, веселий такий.
Саме таким я тебе...