Вже

Взяла буденність паузу
опісля трудового дня
аудитор після пафосу
перетворився в тягаря…
…перевірка перевірки
така суцільна маячня
у кишенях тільки дірки
та для чого ж уся возня?!

Всі помилки перепрали
і таємниці поскребли
що вже треба переграли
й фейс оф тейбел зберегли!
…так завжди у нас буває
і на кафешку швидко йшли
там пісні вже хтось співає
про два щасливих береги…
посиділи…покуняли…
разом додому поповзли
аудитора ж підняли
та у садочок віднесли…
світить місяць між...

«Рідна
унітарність»
то є певна сила
скриваючи за міццю
свій непоборний глузд
водночас змиває миттю
в тінь прострації сортиру
брутально феєричні дива
де файно пухкає мортира
як бомбардувальна злива
діла шпурляє хутко низові
в чорні полюси на усі боки
не зволікайте емотивність!
серцева гине креативність
й можність адекватних дій
важена на вірогідність мрій
то э фарс вельми шалений
що пішов у таз місцевий!
Сподіваймося на вдачу після змиву
нехай зведуться пристрасті в...

Вже сили немає не чути, не знати...
Мій розум спіткнувся і впав, і болить...
Куди ж ти поділась? - У кого спитати?
Із очей моїх другий день моросить...

Невже ти змінилась до мене? - Зневіра
Мене оточила й цькує, ніби пса...
Спаси мене з темряви! Ти ж така біла!
Ти диво! Так треба твої чудеса!

Твій голос і сміх, я так скучив за ними...
Невже ти навмисно насипала сіль
У серце моє?.. Як то так, то не стримуйсь!
Всади в нього лезо... скажи щось... убий...

Квятковская Людмила
Была девчонкой «в теле».
А пацанва любила
Лишь тощеньких девчат.
На Люсю – ноль вниманья,
Все сквозь нее глядели...
Из будущего видно:
Не девочка, а клад.

Отзывчива, сердечна,
Умна и без заскоков.
Готова сделать в дружбе
Навстречу первый шаг.
А юность так беспечна...
Хоть кто-то у истоков
Формированья душ бы
Сказал бы:
-- Надо так... –

Была бы дружба с Люсей
Квятковской мне подарком.
Но я был не умнее
Всех прочих, а глупей...
Была б, наверно, лучшей...

Стікають солоні краплі по щоках

Ти де? Ти де? Ти де?

Життя немає у моїх очах

Нема тебе. Нема тебе. Нема тебе.
А серце б’ється сильно-сильно

Не знає ще, не знає все…

Я обманула, щоб пожило ще

Ти де? Ти де? Ти де?
Чашка кави з ваніллю на двох

Тепер моя, лише моя

І пачка Marlboro, як згадка, ох…

Вже не твоя. Вже не твоя. Вже не твоя.
А я і далі слухаю Бітлів…

Та вже не пишу СМС тобі…

Не питаю: «Як ти зумів?». Навіщо?

Let it be. Let it be. Let it be.

Невтамовная спрага, зневоднення…
Я не пив твої губи вже зо два дні
Чи два тижні, два місяці, вічності?..
Все навколо чуже від незвичності…

Від незручності, незадоволення.
Я чекаю дощів, потім – повені,
Щоб в кохання твоє окунатися,
Щоб кохану кохати, кохатися…

Все навколо чуже від незвичності
Вже два тижні, два місяці, вічності…
Я не пив твої губи вже зо два дні.
Невтамовная спрага, зневоднення…

Опало листя
Тихо навкруги, вітер
колише очерет.

Порожній ґанок
Крук співа на сакурі
Вже весна. Тепло.

Порожні класи
Надто рано я прийшла
до школи. Ранок.

Самотній поет
Сидить біля озера
Співа журавель

Глибо ніч вже
Багато думок у мене
Зірки сяють

Сидить самурай
У річки. Повернувся
З походу він

Сутінки зараз
Чути хрущів.Гей!
Спить самурай вже

Ясний день
Водяний млин і поруч
Сидить Мацуо

Сивий поет
Пише хоку у ріки
Цвіте сакура

Я досі мандрую, я досі блукаю
У пошуках се́бе, у пошуках раю
Ніщо не придбав, лиш срібло на скронях
Лиш зоряне небо, лиш сонце в долонях

Я досі у пошуку, досі в дорозі
Свій шлях обираю, щоденно, на розі
Щоденно, на розі, випадку й долі
Я пристрастей бранець, в пошуку волі

Блукаю у всесвіті, пристрастей в’язень
Сам собі царь, ворог і блазень
Сам собі був, судією і катом
А краще б, був другом! А краще б, був братом!

В пошуках шляху, змарновані роки
А вічність, вже поруч...

Летять казки із мами уст у віки
До немовлят, що ще не мовлять слово,
До тих дитят ще лине колискова
Вона найкращий друг є для батьків.
Лежить дитятко у своїй колисці,
Такеє мирне, спить спокійним сном,
Вже завтра знову мамі крикне,
А ще лиш мить і скаже перше слово.
Ще тільки мить і своїми стежками
затупотять малесенькії ніжки
Іще не раз, не двічі скаже: "мама",
І погортає перші свої книжки.
Прожити б тільки мить!
Дійти б до тої миті!
Переступить невидимий барьєр.
Туди, де ігри...

Шановні, славнозвісні, ніби, щирі депутати!!!
Верховна Рада нині ринг - не установа,
А може досить імідж України плямувати
Ви рішення приймайте вірні в залі урядовій..

Щоб не з’явилася енергетична криза,
Астрономічно, штучно піднятих тарифів,
Надайте зміни ,досить вже сюрпризів,
Знайдіть благаю доленосний вихід.

Не змінять бійки, змісту, суті суперечок,
Загрозливі стають вже настрої в державі.
Амбіції надмірні зараз дуже недоречні.
Не допоможуть, зіпсують життя реалії...