Серця

Когда на сердце тяжело
И на душе тоска,
Не унывай,судьбе назло,
И потерпи пока.
Поверь,наступит день другой.
Развеется тоска,
На сердце станет так светло,
И будет жизнь легка.
Нам нужно просто переждать
Все, что дано судьбой.
Старайся думать и решать
Холодной головой.
Ты можешь все преодолеть,
Хоть жизнь порой трудна.
Удачи,горести, успех -
Все испытай до дна.
И пусть на серце тяжело,
И на душе тоска.
Не унывай, судьбе назло,
И потерпи пока.

Радуйся земле, в якій Син Божий народився,
Народився й світ змінився,
Духом Божим освятився!
Та земля, що Сина мае, в благодаті проростае,
Сина ростить, в росах сяе,
В житті Бога прославляе.
В тій землі все рясно родить,
Та земля скрізь добре робить,
Вона Сина ростить, доглядае,
Ним живе , Його кохае,
Йому служить, радість мае,
З ним і тужить, і співае,
В Ньому до небес злітае!
З часом Син в душі зростае,
Чудо світ в серцях являе,
Дивну мудрість відкривае,
В землю - душу мир...

Як квіти ці Сонцю моляться,
До нього, сердешні, тягнуться,
Їм не до снаги навколішках
Благати про те, що мариться…

Чим ширш пелюстки б розставити,
Ярила щоб ласку теплую
Ловити, й від того пахнути…
Їм щастя – відсутність темряви…

От нам би у них навчитися
Любити всім серцем Вишнього,
Не просто Йому коритися,
Ним повністю просочитися…

Вже сили немає не чути, не знати...
Мій розум спіткнувся і впав, і болить...
Куди ж ти поділась? - У кого спитати?
Із очей моїх другий день моросить...

Невже ти змінилась до мене? - Зневіра
Мене оточила й цькує, ніби пса...
Спаси мене з темряви! Ти ж така біла!
Ти диво! Так треба твої чудеса!

Твій голос і сміх, я так скучив за ними...
Невже ти навмисно насипала сіль
У серце моє?.. Як то так, то не стримуйсь!
Всади в нього лезо... скажи щось... убий...

Земле моя,Україно,
Мій дім, моя Батьківщино!
Ти багата на землі родючі,
На степи,на лани й на барвінки квітучі.
Ти минуле славетне несеш у віках
І не вмре, незагине слава в роках.
Ти поетів безсмертних нам принесла,
Шевченка славетного дух невмира.
Україно! Твоя мова пташина,твої ріки
Й озера, червона калина,
Твої символи вічно живуть у серцях,
Не згорять, не потонуть в безкраїх морях...!!!

Любов здавалося б така прекрасна,
Коли з очей лунає ласка,

Коли турботой серце оповите
І небо радістю покрите...

Проте оманой темной осліпило...
Кохання мені очі засліпило.

І раптом почались страждання,
Ночами темними душі карання...!!!

Я сплутала міраж кохання,
Коли шукала чистого зізнання,

Коли чекала щастя і тепла.....
ПРОТЕ його я так і не знайшла!

Свята Україно,
Свята Батьківщино,

Мене ти, як ненька з дитинства учила:
Любити Вкраїну, і верби зелені,
Калину червону, і спів солов’я.

Батьків поважати, знання здобувати,
Щоб стати в нагоді країні своїй.

А раптом недуга, чи війни прокляті,
Щоб вміла стояти за землю свою?!

Спасибі тобі, Україно.
Спасибі тобі, Батьківщино.
Що в серці вогонь ти моїм запалила!

Чому на серці порожньо буває,
Коли тепла мені не вистачає?

Чому так важко запитання будувати,
Коли так легко відповідь шукати?

Я опинилась серед дня і ночі.
Між небом і землею я живу...

Не поміча. ні зірок, ні сонця:
Одна по вулиці іду...

Іду з надією одною -
Зустріти свою долю гомінку.

Попліткувати, розпитати
Про те що буде, що було.

Та зустрічі шукала марно!
Обабіч ти зі мною йшла.

Мене не пестила, не цілувала,
Й дарунки рідко ти мені вручала.

Та як не як...

Тихе світло дальнього вокзалу,
Розставання потай на сльозах,
Ти мені чогось не доказала,
Я тобі чогось не доказав.
В сутінках задумливої ночі
Знов рушають наші поїзди,
Тільки серце попросити хоче:
"Залишись зі мною назавжди..."

Приспів:
Ти мені потрібна назавжди,
Щоб сховати долю од біди,
Розділить веселощі та біль
Так, як ділять люди хліб і сіль!
Ти мені потрібна назавжди,
Як повітря, як ковток води,
Для живого світла і тепла,
Я молюсь, щоб поруч ти була!

В твоїх очах якісь...

Дружочек любимый, мой серенький ослик,
Опять вы ко мне не заходите в гости.
Купила морковку и сладкую репку,
И самую модную в клеточку кепку.
Живу, как и прежде, от мостика - прямо,
Тоскую неделю, мой ослик упрямый.
Мне спрашивать, право, ужасно неловко,
Но слышатся ночью под дверью подковки:
И, раз, два, три, цок, и, раз, два, три, цок -
Танцуете с кем-то Морковный вальсок?
Ночами не спится и так одиноко,
И хвостик трясётся от каждого цока.
Вчера забегала за солью к соседке...