Серця

Сонце милим кошенятком
Нашу землю зігріває.

В крапельках роси мов свято,
Кольорами воно грає.

Річенька журчить привітно.
В сонячному світлі сяє.

Відображення блакитне
Від небес воно приймає.

Серце лине мов до неньки
Все довкола розквітає.

Солов’їний спів раненько.
Над країною лунає.

Я не зможу без тебе жити
Бо без тебе життя не життя,

Я не зможу тебе не любити,
Надто сильні мої почутття.

Я не можу пригальмувати,
Щоб ступити на інший шлях,

Я не хочу потім страждати,
Що під сумнів взяла почуття.

І не зможу зріктся кохання,
Почуттів, що у серці моїм,

Це, як спів солов’їний ранній,
Це, як сонечко навесні.

Чому ж любов згубилась у світах?
На вітрі змерзла? Втілена у тиші?
Листи до тебе гречні пам'ять пише,
Слова горять-палають у рядках.
По вінця серце залива сльота,
Але ж воно надіею ще дише.
Чому ж любов згубилась у світах?
На вітрі змерзла? Втілена у тиші?
А тільки вечір зорями віта,
І я між них знаходжу смутку нішу.
Як добре, що світи від них ясніші.
Пливе із неба злива золота.

Чому ж любов згубилась у світах?

Ти залишив пособі спогад,
Так пішовши без зайвих слів.

Ми з тобою не будемо поряд
І від цього так гірко повір…

Я не зможу не на хвилину,
Теплий погляд забути твій.

Він загріє в лиху годину,
Збереже в тиші спокій мій.


Пам’ятатиму твій цілунок,
Вогник пристрасті чарівний.

Він омріяний серцем дарунок,
Що порушив вмить спокій мій

Пам’ятатиму я довіку,
Кожен лагідний дотик твій,

Кожен спогад для мене втіха,
Що про тебе коханий мій.

Була в Миколи давня мрія
жінок багато в хаті мати,
Горпина, Христя та Марія
одна варити, друга прати.
Та гарні всі немов з екрану,
одна за одну ніби краща,
не підіймаючись з дивану
собі розмріявся ледащо.
В солодких мріях задрімавши,
немов насправді сон він бачить:
усіх до хати їх зібравши
роботу їм окремо значить.
Одній прибрати, тій варити,
другій попрати, третій шити.
А п,ята яблука збирає,
а шоста садить чи копає
і сьома щось в садочку бгає,
а восьма подушки...

Тебя со мною рядом нет,
Сама я радуюсь дождю.
Пусть кто-то скажет: "Это бред!",
Но я к тебе во сне иду.

Я знаю,мне не быть твоей,
Ты сердцем тянешься к другой,
И не узнаешь никогда о ней,
О той,что умирала за тобой.

Пишу стихи и умираю...
Хочу с тобой быть,не могу,.
Прости,но я совсем другая.
Не мой...и снова я уйду.

Ты знаешь,ты для меня вечность,
В тебе живут мои мечты,
Спасибо,что ты есть на свете,
Мой ангел,моё серце ты.

И пусть с другой ты,не жалею,
За то я знаю,что...

Ти моє тіло
Ти моя кров
Щастя і доля .
Твоя материнська любов
Не має загину
І це почуття
Моя Батьківщина!
Україно моя!

Очі блакитні -
Твої небеса
Житнього поля
Сонця краса
Мова твоя солов’їна
У серці на віки єдина.
Любимо ж тебе Батьківщину!
Соборну, Святу Україну!

У зоряній брамі
Відкритого неба,
Місячне сяйво
Нас кличе до себе...

Тихо лунає
Вечірній десь спів...
Серце бажає
Любові, без слів...

Я буду для тебя тем светом,
который выведет из мрака.
Той спичкой, единственной надеждой,
которая зажгется в ветрянную погоду и обогреет тебя!
Возьму твои израненные ладони,
крепко прижмусь к ним губами и согрею ледяное серце.
и тогда оно может будет способно ЛЮБИТЬ!!!

Молчу.
Проходя по дорогам забытой войны.
Потому и нет слов от увиденного.
Это не звезды падали с неба,
Не днем загоралась заря.
Это поля горели зрелого хлеба,
Предвестники страшного горя.

Непривычное чувство растерянности,
То ли хлеб убирать?
В мирном серце не могло быть уверенности,
Что их идут убивать...

Есть в мире кое что,что посильнее веры,
Есть в мире кое что,что посильней любви.
Коль жаждущим нужны весомые примеры,
Пусть взвесят все моря потерянной крови;

Пусть...