Кохання

Я іноді, люблю на-самоті
Дивитись в небо, споглядати хмари
В їх білизні, в чарівній пишноті
Я бачу інший світ, я бачу мари

Я бачу хмари, бачу височінь
Своє дитинство і своє кохання
І спогади, мов журавлиний клин…
Я бачу світ, мов в перше, мов в останнє

Я іноді, люблю на-самоті
Дивитись в небо, споглядати зорі
їх мерехтіння дивне в темноті…
чарівні спалахи, як сяйво в морі

Я бачу зорі, їх чарівний світ
Я відчуваю їх таємні чари
Й душа моя зривається в політ
Моя свідомість...

Чарівна ніч... Купальська ніч...
Пісень співають аж до рання....
Вінки плетуть, кохання ждуть,
Збуваються в цю ніч бажання.
Той хто шукає, той знайде!
Хто щиро вірить, тому буде.
До когось доленька прийде,
Пісні купальські не забуде.
А в хащах лісу, в глибині...
Сміливці папороть шукають...
Блукають , дивні, у ві сні...
Найбільші страхи відганяють.
Лиш раз на рік буває так...
Русалоньки пісень співають...
І квітку знайде лиш дивак,
А місяць зорі в небі обіймає...
6.07.17 Алла...

Назбираємо собі в долоні зорі.
Нехай справдяться завітні мрії всі.
Споглядаючи розкоші неозорі,
Завмираємо в цілунку, ніби в сні.

Хвилювання нам перехопило подих.
Метеорний дощ проймає сяйвом ніч.
Від чутливого торкання - милий подив,
Насолода від ласкавих губ та віч.

Вітер зір закрутить нас в зірчастім танці.
Вир підхопить, віднесе в зіркову даль.
Незрівнянної вистави стали бранці.
Із полону ранок звільнить нас, на жаль.

Ми мандруємо в світах Чумацьким шляхом.
Невеликий...

Що нам залИшилось - спомин,
Відгомін наших Галактик,
Шляхом кохання - до втоми,
Вірність та зрада - на дотик...

Смужки блакить небокраєм,
Гаю вишневому роси,
Вже не болить і не крає...
Миті застиглої осінь.

Я так часто у мріях до
Тебе приходжу...
Ти мене обіймаєш... цілуєш... жадаєш...
І все це на трунок ЛЮБОВІ так схоже...
Неначе у РАЙ у ві сні поринаєш...
Я знаю, що все це ілюзія ночі...
Як МАГІЯ в ній те взаємне бажання,
І я відчуваю все те, що захочу...
Вогонь обпікає у шалі кохання...
5.10.18 Алла Тимошенко

Пройдуть роки, мине кохання -
Світанки, вечори зітхання...
За ними - радість і бажання,
Прийдуть самотність і журба...
Та наче пісня - твоя мова -
Поля, ліси, гаї, діброви!...
Дають наснаги... але знову,
Як мати... плакала верба.

Коли підеш з мого життя -
Назад не буде вороття,
Залиш мені надію...
На недосяжне майбуття,
Кохання, вірність... співчуття -
Невиплекану мрію...

Я люблю, коли ти поруч
Ця миттєвість, наче мари
Зводять з розуму мене
Твої очі, твої чари

Я люблю, з тобою бути
В ясний день, і у негоду
Я кохаю твої душу
Я кохаю твою вроду

Я люблю, з тобою бути
Вдень, у ранці, в надвечір’я
Розмовляти про кохання
І про всесвіт, про сузір'я

Я люблю, з тобою бути
У цю мить, неначе крила
Підіймає до небес
Невідома, дивна сила

Я люблю, з тобою бути
Мить, хвилини, дні чи роки
Не вежливі, місце, відстань
Кілометри, милі, кроки

Я люблю...

я в котре, і в котре дивлюсь в височінь
і бачу як падають зорі...
Я бачу, як місяць, по небу пливе
мов човен у синьому морі...

я бачу, минуле... дитинство моє
усмішку ... і перші тривоги
я бачу всі помилки, рани душі
успішні й невдалі дороги

я бачу кохання, взаємне і ні
безмежне й миттєве мов грози
я бачу бузок, чорнобривці, полин
тюльпани та гілки мімози

я знову, і знову дивлюсь в височінь
я бачу, то сонце, то хмари
я бачу весну і осінь життя
я бачу буденність і чари...

А за вікном, кружляє листя, знов
Я чую музики прощальний вальс
Пройшло кохання, як осінній дощ
Є Ти, є Я, нема лиш Нас...

Нема вже нас, нема печалю
ні марних мрій, ні сподівань, ні жалю
Прощальний бал, очарування
Лиш, тиша, спокій і мовчання...