Зарубежный

Побачивши країну навесні
Поглянувши в її блакитне небо.

Ти зачарований в цю мить благословенну,
Ти найщасливіша людина на землі.

Побачивши країну навесні,
Приємно вражений її красою.

Державою своєю молодою.
Не знайдеш у собі від щастя слів.


Побачивши країну на весні.
Квітіння пролісків і сонце,

Що грає теплим промінцем в віконці,
В красі неперевершеній своїй.

Гудять фанати на футболі – вболівають за своїх,
Не вже поразка на газоні?! Й сльози котять як горіх…
Вболівальників мільйони вже не співають й силомить
На голові вертять долоні – не розуміють певну мить:
(0 : 1)
Нуль один і все пропало, і хтось полине в білий світ,
Несе свійське туди забрало «забугорний» футболіст…
Так що ж робити тій державі, де важелі тріщать міцні,
Де є простори величаві і людей хоч пруд пруди?!

Мабуть причинності у тому: певну класність ту знайти
Простіше з...

Sometimes I see the old dream
That I’m in the chopper again.
Sometimes I hear the scream:
“There are too many of them!”

Sometimes: the gunner is killed,
The chopper’s engine is off,
Sometimes I really feel
That my heart has nearly stopped.

Sometimes I’m to Baghdad again –
From “Griffin” I fly to “Green Zone”,
Sometimes rocket fire & then…
I wake up in my bedroom alone…

Ivano-Frankivsk
12/09/09

А ви мене й не знаєте: ношу іздавна маску.
Я - інша. Інша, інша! Я зовсім не така.
Ви думаєте - камінь, який не терпить ласки,
а я лиш тільки глина - податлива й мяка.

Ви думаєте - вітер або із громом злива,
якій така дрібниця - півсвіту затопить!
А я ж така тендітна, а я ж така вразлива -
боюсь зірвати квітку, бо, може, їй болить.

Ви думаєте - птиця, яких не приручають,
бо обминає мудро і клітку, і сильце.
А я лиш тільки жінка, котра весь вік чекає,
аби з-під маски фальші...

Холодно…
Маленькі кришталики снігу
Блищать у ліхтарному світлі.
Гарно…
Зима остаточно вступила
В законні свої володіння.
Біло…
Навкруг біла чиста перина
Вздовж стежки ростуть кучугури.
Тихо…
В домівки, в тепло поспішають
Блукаючі змерзлі фігури.
Вітер…
Кида заметілі в обличчя.
Панує на вулиці студінь.
Зимно…
Поволі, ліниво і кволо
Нарешті прокинувся грудень.

Івано-Франківськ
16 грудня 2009р.

Winter has come
And the snow’s covered the land.
All the jobs have been done
And the year’s coming to end.

Fir-tree lights are burnt
And the people are wishing for good.
All the lessons are learned,
All the values are understood.

Let the old year go away,
Let the New Year come to my land
Let the old friend never betray,
Let the new friend give me a hand.
Let the people live always in peace
Let prosperity come to their homes,
Let their kindness ever increase,
Let them see...

Была бы жалость на земле,едва ли,
Не доводи мы близких до суммы.
И милосердья люди бы не знали,
Будь и другие счастливы как мы.

Покой и мир хранит взаимный страх
И себялюбье влавствует над всеми.
И вот жестокость скрытая в потьмах,
На перекрестках расставляет сети.

Святого страха якобы полна,
Слезами грудь земли поит она.
И вскоре под её зловещью сенью
Ростки пускает кроткое смиренье.

Его покров зеленный распростер,
Над всей землей мистический шатер.
И тайный червь,мертвящий...

На черной виселице сгинув,
Висят и пляшут плясуны,
Скелеты пляшут Саладинов
И паладинов сатаны.

За галстук дергает их Вельзевул и хлещет
По лбам изношенной туфлею, чтоб опять
Заставить плясунов смиренных и зловещих
Под звон рождественский кривляться и плясать.

И в пляске сталкиваясь, черные паяцы
Сплетеньем ломких рук и стуком грудь о грудь,
Забыв, как с девами утехам предаваться,
Изображают страсть, в которой дышит жуть.

Подмостки велики, и есть где развернуться,
Проворны...

Когда тебя женщина бросит, - забудь,
Что верил ее постоянству.
В другую влюбись или трогайся в путь.
Котомку на плечи - и странствуй.

Увидишь ты озеро в мирной тени
Плакучей ивовой рощи.
Над маленьким горем немного всплакни,
И дело покажется проще.

Вздыхая, дойдешь до синеющих гор.
Когда же достигнешь вершины,
Ты вздрогнешь, окинув глазами простор
И клекот услышав орлиный.

Ты станешь свободен, как эти орлы.
И, жить начиная сначала,
Увидишь с крутой и высокой скалы,
Что в...

There was a Father on planet of Earth,
He waited his son to be born,
Carpenter was the aforesaid Father
His handicrafts going to reborn

Shouting about the birth of the Son,
Father repeated about his craft,
With happiness Father had laughed

The Son and the Father were loving each other,
But it revealed that the Son had grown up,
And he understood that these legends annoy him,
And go with ideas of Father apart

"Father, please listen -
I think independently, ...
"Son, you do not...