Зарубежный

Так, я не пишу давно вершів,
Чому? Напевно болю було мало,
тепер, так вистачить цого,
напевно, кожному б на цій землі роздала.
Моя любов така примхлива діва,
Від неї я літаю наче птах,
а то ось так болить десь зліва,
Та люди кажуть, що це страх.
В моїх очах немає радостї, Вона,
кудись поділась, може і втекла.
Годинами дивлюсь на небо,
там хмаринки,
Та ім так холодно самим,
Я розумію іх , бо часто, на одинці
я залишаюсь з світом що німий.
Так,є кохання, воно – моє диво,
Та...

Tratando vivir en la realidad
Que muerde fuertemente,
Buscando la luz de entera Verdad,
Esta andando la gente…

Planchados por atracciones
En extran`os juegos del mundo,
Aspiran las ilusiones
Bajo su densidad profunda…

Le faltan palabras Divinas,
En giros de vida y muerte,
Estan buscando caminos,
Rezan por la suerte…

Y llora el Corazon,
Y pide consejos el Alma,
Son`ando de Su Razon,
Que llene con luz y calma…

Занурення у тебе. Завороження.
Замріяння. Задивлення. Безсоння.
Пробудження. Прозріння. Розтривоження.
Безмежність миті. Вічності безодня.

Наповнення тобою. Насолодження.
Розпалення жагою. Розгорання.
Єднання. Пізнання. Нове народження.
Окрилення. Осяяння. КОХАННЯ.

Твій шлях перетинається з любов’ю.
Твій шлях перетинається з вогнем.
Мій шлях перетинається з тобою…
Ми разом той вогонь в душі несем!

Твоя любов – магічна квітка лотос.
Моя любов – лілеї ніжний цвіт.
Мій явлений міраж, твій хитрий голос
притягує мене, немов магніт!..

Мене гіпнотизуєш ти словами,
тебе ж зманила чарами очей.
І ніби струм проходить поміж нами,
розпалює жагу п’янких ночей…

І в серці тої пристрасті – без міри,
немов у грудях дикий сонця жар…
І ми під звуки...

Зміряли небо мої кроки,
торкались неземних орбіт.
І я дивилась на цей світ,
не відкривавши жодне око.

Правічне плетиво зірок
я у руках своїх тримала,
у сферах неземних літала,
в астральний кидалась танок.

Тремтіло небо під ногами...
Котилась м'ячиком Земля,
але до Сонця-короля
її прикуто ланцюгами.

Сатурна кільце золоте
я на свій пальчик приміряла,
комету за хвоста тримала
і забувала вмить про те,
що ще земне життя я мала...

Прийшов кум до кума - бу_бу_бу!
Там і засидівся - буль_буль_буль!
Забіжала жінка - гав_гав_гав!
Додому підтупцем - тьоп_тьоп_тьоп!

I haven't returned
From my past
Like from the barren garden,
Submerging into
Wetness of leaffall.

Escaped the dark sunsets
Seeing the threads of new sunrise
Still, my leaffall
Lives in the past.

Falling sick with the sudden worry
I'm sadden with the look of Autum.
Waked away by a forgotten road
Keeping no offense in my soul.

To the past,
To the fog of forlorn,
I would turn the blind eye,
Rising in front of
Havenly candles.

It's alright with me as long as you are by
my side,
Talk or just say nothing, I don't mind your
looks never lie.

I was always on the run, finding out what
I was looking for and
I was always insecure, just until I found

Words often don't come easy, I never loved
to show you the inside of me oh no my

You were always patience, dragging out
what I tried to hide

I was always on the run, finding out what
I was looking for and
I was always insecure, just until I found...

Ніч. Темно.
Зачиняв кацап своє вікно…
Піч. Тепло.
Кумач свій пхає під стегно…
Свічка. Скло.
Світло вимикає заодно…
Річка. Вапно.
Стовпи кордонні наведено…

Зір. Вікно.
Хохол заглядає крізь більмо…
Лаз. Темно.
Свій ліхтар кидає на вапно…
Газ. Сільпо.
Хутко натягає через дно…
Глас. Діньмо.
Злий кацап лається у вікно…

Світ. Будьмо.
Кацап хохлу все ще про одно…
Пінь. Ярмо.
Втирають очі братки його…
Линь. Вино.
Річка рветься як гниле рядно…
Русь. Давно.
Слов’янське усе...

Напівоберту так приваблива;
Кидав потайки погляд скрадливо,
Мить недовгую очі дихали
Тою вродою; було тихо так…

Сонця промені позолотою
Устеляли їй коси шовкові,
Вії довгії, шкіру ніжную;
Схаменувся, та було пізно вже…

Спопелила, пітьму розвіяла;
Підкорили мене ті віяла,
Ті долоні, маленькі ніженьки,
Темних очей солодкі вишеньки…

І не стало десь мого спокою;
Відчуваю, лечу в глибокую
Нескінченную прірву мріяти
Про взаємність… і що тут вдіяти?..