Украинская поэзия

Кий - значит булава
Или боевой молот
Киев объединил города
Стал центром славян снова

Князь Кий - усмехнулся слегка
«Славно!...
Проснулись таки нащадки!»
Кий - это не просто слова
Свобода – это когда сладко

Жить и умирать сладко
…
(Нащадки, по-украински потомки
на фото Киев с высоты)

Радість народна
Народжується на майдані
Гартується Воля
Молода, нездоланна

"Борітеся - поборете!"
Гуде наче дзвони
Непереможені Душі
МИ з Вами!
Ми з вами!

Гуде Україна
Цвіте прапорами
Браття і сестри
Ми з вами!
Ми з вами!


- Ми є люди!
Не раби і не хами
Над нами
Небо високе
І сонце над нами!

Мила, люба, моя Україно!
Я пишаюсь народом своїм!
Я дарую, тобі, Україно,
Вірне серце, та низький уклін!
Я пишаюся подвигом люду,
Що піднявсь за Свободу свою!
Цілий світ вже цього не забуде,
Як боролись за долю твою!
Рідна ненько, моя Україно!
Вірю я, що ти зможеш іти...
Хай Молитва у Небо полине!
Ти розквітнеш, досягнеш мети!
Алла Тимошенко. 18.12.13

На Вкраїні зорі, мабуть , мають крила-
Від серця до серця об'єднують милих.
На Вкраїні небо наймиліше в світі,
Найніжніші мами, усміхнені діти.
На Вкраїні в лісі, як в рідному домі-
Це дуби і сосни- всі мені знайомі.
А степи Вкраїни п'янять ароматом,
В золотих просторах різних трав багато.
До Дніпра старого притулились ріки;
Живою водою хай повніють ввіки.
Я молюся Богу:" Не забудь Вкраїну!
Прийми в своє серце, як рідну дитину."
"Благе слово твоє на всі покоління.
І даруй їм розум...

В России Союз был единый
И был он у нас не делимый.
Учили всех в союзе одному...
Любить Родину и свою страну!
Приучали с детства всех к труду...
Жить дружно и быть всегда в ладу.
Пожизни на Руси разведка «сильна»...
Врага проморгала в очередной раз она.
Когда в Союзе враги появились
И крылья у Союза враз отвалились!
Свалился он с большой высоты...
Развалившись на княжества воровской братвы
И пошло у всех кувырком...
Когда развалился Союза дом!
Видать из республик один в школу...

Вони співають: Ще не вмерла Україна.
Ще досить м,яса на її кістках!
І з насолодою встромляють в її тіло вила
Смакуя жах і біль в її очах.

Чи то є люди, чи це зграя вурдолаків ?
Нема ні сорому, ні честі, ні жалю.
Вони відносять квіти Кобзарю, але!
Гризуться, проміж себе, наче б то собаки.

Ми всі перетворились на тварин.
Одні є хижаки, а інші вівці.
Та всі гуртом, ми відриваєм крильця,
Ще в навіть ненароджених дитин.

І рідний край наш, де пісні лунали
Де розквітало радістю життя...

страшенний мороз завмер
кригою землю скував, оповив
але ж паросток росте – не вмер
крига скресне,
а зелене буде жить

скресне крига, бо е весна
зима кінчиться мимохідь
сяє сонце, земля в нас одна
люди хочуть без криги жить

Владимир Вольфович Лидер наш...
Политик сильный... это не блажь!
Иной раз такое выдаёт...
Страна с колен у нас встаёт!
Вон за Украину как сказал: -
Зачем наш правитель им денег дал.
Чтоб там народ друг дружку мордовал...
Не работал по Майданам там скакал.
Кому по жизни Русь не помогала,
А им всё время было мало!
Все в Евросоюз от нас ушли...
В Россию, что-то не пошли.
Лучше эти деньги в экономику свою вложить...
Намного лучше страна бы стала жить!
А то миллиарды повсюду раздаём...

В Ридной нашей Украине...
Хотя уже и на чужбине.
Революция там уж грядёт...
Кровопролитие полным ходом идёт.
А начиналось с мелочей...
Да! Кое-каких там сволочей.
Те, что во власть пришли...
Позабыли, зачем они шли.
Страну родную стали разграблять...
Свои карманы наполнять.
За трудовой народ забыли...
Заветы Ильича похоронили.
Народ в нищету там свалили...
Бандерой, - мозги молодёжи забили.
Хотя Украина давно отделилась...
Самостоятельности она добилась.
По жизни видно не...

поднялась небесная сотня
по спирали поднимается Ввысь
Украина плачет сегодня
дождь над всей Украиной сегодня
лики героев слились
шумят, свистят белые крылья
восходит небесная сотня
журавлиным клином в небо
ангельским строем ввысь
«Слава Україні – Слава Героям!»
мы запомним навеки их

…
Украинский народ гордится своими детьми
(армяне, белорусы, татары, русские, украинцы и другие)
Которые отдали свои молодые жизни за человеческое достоинство.