Мови

Злістю, брехнею терористи воюють,
Щоб захопити всі землі й моря,
Вільнім народам загібіль готують,
Там, де хрести-там кривава зоря.

Новою жертвою став ти мiй краю,
Простір хвилястих злотих хлібних нив,
Буйно бур'ян повсякчас покриває,
Там олігарх громодян уярмив.

Нагинка, визик в гидкiм колективi
В зраді правителів вічна жада,
Жнива мiзернi наглядачi мстиві,
Там на Донбасі вже хліба нема.

Дика нахабнiсть, безмежжя терору,
Зашморг на шию накинув нам кат,
Тільки не всі...

Щоби я без тебе робив
Як би моє склалось життя
Я б в сутінках довго блукав
Із яких нема вороття

Очі твої, темні як ніч
Чисті мов джерельна вода
Я би в них дивився завжди
Тільки не можливо, шкода

Щоби я без тебе робив
Ти дала мені почуття
Розпалила в серці вогонь
І моє зігріла життя

Слідами кохання примарного,
Блукаю ранковими росами.
Мов тінню дитинства безхмарного,
Пробіглося ніжками босими...

Настигну - покрию цілунками,
У заході сонця тремтіннями...
Безмежного щастя серпанками,
Прокинусь... ночами осінніми.

(комсомольская песня)

Мы с тобою целовались
Возле бюста Ильича,
Вдруг за бюст мой, номер первый,
Ты схватился, бормоча.

А мне чой-то стыдно стало,
Замахнулась сгоряча,
"Как ты смеешь, комсомолец,
Возле бюста Ильича?"

Тут какая-то бабулька
Захлебнулась аж, крича.
"Ой, спасите, помогите,
Задержите щипача!"

Прибежали люди в форме,
Окружили Ильича,
И милёночку дубинкой
Надавали ча-ча-ча.

Заперли мово милёнка
В пару щелканий ключа.
Лучше б думал о стране он
Возле бюста...

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Почему на твоей щеке
заблестела слезинка?
А быть может, дождинка
пала сверху в крутом пике.

Может, просто снежинки след.
Белоснежная, тает.
Иль букашки летают
и целуют они портрет.

Пусть лишь радость родит слезу.
И сияет свет в сердце,
очищает он герцы.
Дарят капли свежесть в грозу.

Пусть снежинки ласкают взгляд,
согревают твой холод.
Улыбнёшься – я молод,
впереди мгновений парад.

А с малышкой-букашкой пусть
улетит душа птицей...

Людей немного, кто умеет поддержать,
Кто чувствует чужую боль, ее кто разделяет….
Кто может слово нужное сказать,
И впасть в депрессию тебе не позволяет…

Кто может радоваться искренне с тобой,
Совет кто даст, решение подскажет,
Сопереживает кто, кто человек с душой,
И в трудную минуту помощь кто окажет.

Набором этих качеств - обладаешь- ТЫ,
Иришка, наша, дорогая….
Пусть сбудутся желанья и мечты,
Душа пусть будет вечно молодая!

Задор свой сохрани и блеск в глазах,
Любовь...

Православные живописцы,
Холст делили на всех один,
И рядом с ними летописцы,
Писали множество доктрин.

Одни стоят возле мольберта,
Другие, сидя за столом,
Писали дружно как эксперты,
Картину прошлого притом,

Старались передать оттенки,
Словами, кистью и пером,
Не забывая об оценке,
И сослагательный наклон.

И вот истории картина,
Во всей красе предстала нам,
На ней Радяньска Украина,
Пирует там на зло врагам.

Но вот беда пришла нежданно,
Творцы забыли про язык,
И стало...

Місячне сяйво, зоряне небо
З розуму зводять, думки про тебе
З розуму зводять, коханої очі
Марю тобою і вдень, і вночі

Марю тобою, моя царівна
А за вікном, тиша чарівна
Сон не приходе, мари, безсоння
Місячне сяйво на підвіконні...

Ніч, мов чаклунка , розкинула чари
З розуму зводять, спогади-мари...
Все не суттєво, лиш зорі, лиш небо
Лише кохання і думки про тебе

ПОЕТУ!

Ти жбурляєш у натовп вірші,
Що снарядами там розриваються.
А буває, приносиш вночі...
Що, мов лава, вони розтікаються.
А бувають слова - водоспадами:
Сміючись, люди душі вмивають.
А бувають вони зорепадами,
Що надію у сердце вселяють.
Головне, я прошу , НЕ МОВЧИ.
Відпускай у політ їх, на ВОЛЮ.
Хочеш - пошепки, хочеш - КРИЧИ,
Вони змінюють бачення й ДОЛЮ.
2.02.19 Алла Тимошенко

************************
и ПЕРЕВОД на русский, который мне прислал давний друг :) Юра...

Зеленский, от забот, расслабив члены,
на отдых, к Туркам, чинно улетел...
Но, не к Евреям ( Видно, сдулись гены... ),
а может и от «истых» перезрел,
кто облепили ( Пусть на Украине! ),
но оные - везде ( Как ни крути! ),
тем паче на Руси...- Воров «Малине»
( А здесь, всегда, иного нет Пути!!! )...
да под язык ( Не в тему! ), пусть и близкий
( Который срочно надо подзабыть! )...
И долгий шлях ( Неимоверно склизкий! )
неведомо куда...- Утратить прыть,
зараз, под говор русский, в...