Мови

В дешевому, прокуреному барі
За келихом червоного вина
ВІН тихо плив у п’яному угарі,
А в душу закрадалася зима…

Хто він такий? Чому на цьому світі
З’явився ВІН? І де його мета?
Заради чого варто в світі жити? –
Скажіть ЙОМУ, – Де істина свята?

Вино бриніло в голові, мов струни,
Дим тютюновий лагідно душив,
Та це ЙОМУ лиш додавало суму –
Незрозумілий біль його палив…

Вино допите, бар пустий, і в пачці
Уже не залишилось цигарок.
Підвівся, сам собі сказав: «Удачі!
От зараз би...

Царь Давид в своём жил доме.
В том, что всех своих врагов
Победил он, вклад огромен
Саваофа. Бесподобен
Он на фоне всех богов.

Царь сказал тогда Нафану
(Был при нём такой пророк):
«Дом мой не из целлофана,
А из кедра, кухни, ванны.
А ковчег Святой продрог,

Он в шатре ютится скромно,
Словно повар, что в обед
Челядь потчует скоромным,
Сам сидит на макаронах...
Как-то мне не по себе,

На душе аж засвербело...»
- «Что на сердце у тебя,
Начинай любое дело.
Про тебя в свои...

Орлани сім’я кинули з гори,
Чи їх приніс із лісу вітер босий,
Посеред лану серед хвиль трави
Три дерева зросли на чистих росах…

Мов душі, що не знали співчуття
В житті людському, помолились Богу,
І дав Він кожній спокою життя
Й дивитись досхочу на небо змогу…

Стоять вони, й куди ти оком кинь –
Безмежная далінь лише навкруги;
Те море незакінчених хвилин
Неначе мур від радості і туги…

Нема доріг до них – і то талан,
Лиш на гілля, бува, сідають птахи…
Ніщо не заважає їх думкам...

Якось вранці тільки стало сонечко світити
баба Ганя заходилась борщику зварити.
Звісно знають господині, що за борщ без кістки
як не смачно та із м,ясом всеж смачніше їсти.
Тож у курник баба Ганя прямо почвалала,
двері щільно причинила й півника спіймала,
склавши дзьобом на колоду, в руки крила й лапи
замахнулася сокира півню смерті дати.
Репетує півень, бачить край йому підходить,
він до баби, як і люди, голосом говорить:
- Бабцю, бабцю зупиніться, півня не рубайте
краще в...

Ти моє тіло
Ти моя кров
Щастя і доля .
Твоя материнська любов
Не має загину
І це почуття
Моя Батьківщина!
Україно моя!

Очі блакитні -
Твої небеса
Житнього поля
Сонця краса
Мова твоя солов’їна
У серці на віки єдина.
Любимо ж тебе Батьківщину!
Соборну, Святу Україну!

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Ти натхнення, ти радiсть, краса,
Ти моя найважливiша мрiя.

Почуттям непотрiбнi слова
I в цю силу чарiвну я вiрю...

Ти мiй спокiй, ти нiжнiсть моя,
Ти мов ясная зiронька в небi.

I без тебе життя не життя,
Кожна мить - це година без тебе.

Ти для мене i доля i свiт:
Найдорожче за все, що я маю.

Вiн для мене казково розквiт,
Як весною усе розквiтає.

Ти мiй вогник яскравий в ночi,
Що веде все життя за собою.

Ти єдина за всiх на землi
Промiнець теплий сонця весною.

Я...

Ты на кого в обиде? На меня?
Какие же мои грехи перед тобою,
Скажи мне, в чём моя вина
И я склонюсь повинной головою!

Сидели мы за партою одной,
Гоняли мяч и воровали груши,
А повзрослев и, встретившись с бедой,
Друг другу поверяли души!

И оба, окунувшись в бытиё,
Концы с концами кое-как сводили,
Ругали жизнь и верили в неё
И Родину, какая есть, любили!

В тебе я видел друга, ты - во мне,
Мы в этой жизни много соли съели,
В грязи копались оба, наравне,
Мечтали, делали и кое...

Земле моя,Україно,
Мій дім, моя Батьківщино!
Ти багата на землі родючі,
На степи,на лани й на барвінки квітучі.
Ти минуле славетне несеш у віках
І не вмре, незагине слава в роках.
Ти поетів безсмертних нам принесла,
Шевченка славетного дух невмира.
Україно! Твоя мова пташина,твої ріки
Й озера, червона калина,
Твої символи вічно живуть у серцях,
Не згорять, не потонуть в безкраїх морях...!!!

Да. Я пишу на русском языке.
Но в каждой, мной написанной строке
Есть УКРАИНЫ МАМЫ прожитая боль,
Да и не Вам судить кому какая роль
Отцом небесным определена,
От языка, увы, не расцветёт страна.
Мне указал Господь в миру свою дорогу -
Какая разница в том, как молиться Богу?
Как не молись увы, но если веры нет,
Не загорится в сердце яркий Божий свет.
Коли здається Вам, що так важлива мова,
Тоді послухайте таку мою промову:
Як не навчай свиню, як не дивись за нею,
Свиня, однак...