Йога

А знаешь ли, что счастье Бог разбавит,
Внесет в него и горечь и обман,
А знаешь ли, в страданье Бог прибавит
И приумножит средь обид и ран.
Нельзя безумно к счастью лишь стремиться,
Как и нельзя страданье отвергать,
Так Бог ведет, чтоб мог ты усомниться:
А счастье ль то, где можно только брать?
Страдание ли то, где ты мудреешь,
В котором не теряешь, но берешь?
И много ль счастьем ты в других посеешь?
Но, а в страданье – сколько же пожнешь!
Есть в Ведах Истина, пора ее приблизить...

Новый Год, одни застолья,
От еды уже тошнит.
От избытка алкоголя
Я имею бледный вид…

Нужно сделать передышку,
Сколько можно есть и пить.
Мне подкинули мыслишку,
Как здоровье сохранить.

Лучше я освою йогу,
Буду стройным как атлант,
По утрам нежирный йогурт,
Отменяю ресторан.

На обед лишь супчик постный,
Ужин я отдам врагу.
Третий день хожу голодный,
Засыпаю на ходу.

Мне во сне кошмары снятся,
Холодильник, ... в нем еда.
Не хочу я просыпаться,
Йогурт пить опять с утра...

Я сиджу вдома, дивлячись в пустий екран
Нічого не роблю, клацаю клавіатуру
Я п’ю гарячу каву, обновлюю сторінки
Нічого я не знаю, життя моє стоїть.

Коли за вікном йде холодний дощ
Люди знають горе, гірко плачуть
Виганяють їх з роботи, розпадають сім’ї
Вони стоять з нічим, в суєті розбиті.

Але я хочу визирнути з вікна
Побачити життя, пізнати щастя в ньому.
Хочу прогуляти все його, із дівчиною
З цікавими очима та теплими вустами.

Коли за вікном яскраво сонце сяє
Виблискує...

Был я в Индии ребята,
Были в храме мы таком,
Чем природа там богата,
Не подумай о плохом.

Что Содом там и Гоморра,
Вот где истинный разврат,
Не освоить эту йогу
Нам пять тысяч лет подряд.

Там такого насмотрелся ,-
Не представить и уму ,
Я эротики наелся,
Много ль надо одному.

Там жеребчики такие,
Род хотят свой улучшать,
Плотность в Индии такая,
Нам - их сроду не догнать.

Г…М…О та Г…М…О,
Ну, у чому ж хист його,
Якщо сало чи вино
Вже не можуть без нього?!

Ось, дивлюсь я у вікно,
Біле валить – все одно,
Не вбирає сніг ніхто,
Значить – вадить Г…М…О…

Заходжу в міське кіно,
Вибух, полум’я й секство,
Де ж мораль і де Воно,
Що звело все в Г…М…О?!

Їжа смачна – естетство,
Сплатиш гроші – їж добро,
Хтось тримає більшість – ВО?!
Менший травить – Г…М…О…

…і політичне кумівство
Зиск звертає в полотно,
Разом з салом – всіх в одно,
У всебічне – Г...

Пробачь мене,
пробачь і тримай образ,
це те що все колись мене.
І кожен місяц,знову нова сварка,
я знаю - я тебе не варта.
Знай такого не прощають,
ніхто не всилах це зробить.
Я довго памятатиму і ще
твої бездонні і безмежні очі,
ту посмішку що всім дає життя.
Тобі я може вже набридла,
збираю речі - йду я у ночі.
Я ще недовго буду дихати коханням,
тим що навкруги,тим що ще живе.
Я довго памятатиму ті миті
радості,кохання,сльози щастя.
Я не забуду нізащо в житті,
ті теплі руки,те...

Мов грім з небес ясних,
Кохання в серце увірвалося.

Я у полоні почуттів своїх.
І досі не збагну, що сталося…

На крилах янгола летить воно,
Мов рятівне благословення,

Цього шукало серденько давно.
Даруючи мені натхнення.

Воно прийшло у серце назавжди,
І сповило його мов ненька.

І додало в моє життя краси,
І надало наснаги в сьогоденні.

Серденько прийми кохання,
Теплий промінь почуттів.

Виконай мое бажання,
Дай натхнення у житті.

Для єдиної людини,
Серед всіх, що на землі.

Ти відкрий свої світлини,
Своє бачення краси.

І у жодному щоб разі
Не наважився ніхто.

Знищити цей світ прекрасний.
І спаплюжити його.

Серденько прийми кохання,
Найпалкіше на землі.

Виконай мое бажання,
З теплим промінцем весни.

Я кохання дарую тобі,
Я у цьому тобі зізнаюся.

Почуття, що у серці моїм
І своїх почуттів не боюся.

Виникають вони навесні,
Моє серце вони сповівають.

Я присвячую цьому пісні
Вони душу мою надихають.

Я кохання дарую тобі.
Його ніжність і щиру красу.

Почуття, що єднає світи
І людей які вірні йому.

Я кохання дарую тобі.
І зі шляху цього не зійду

І я знаю, ти віриш мені
Що з тобою я долю знайду

Привид втраченого кохання
Не руйнуй більш житття моє!

Ти навіяв мені сподівання,
Вони з розуму зводять мене.

Привид втраченого кохання
Я благаю дай спокій мені!

Не народжуй у серці бажання,
Заспокой мої мрії і сни.

Привид втраченої свободи
Моє серце від чар зв ільни,

Прожени вітер болю холодний,
Щоб нарешті біль відступив.

Ти залиш мені мою гідність
Ти звільнися нарешті сам/

Ти із серця мого зникни.
Щоб сліз не лишилось там.

Я не зможу цього самотужки
Надто...