Яков есепкин сейчас
Красивые стихи про Яков есепкин сейчас на различные темы: о любви, стихи поздравления, короткие стихи, для детей и многие другие вы найдете в ленте поэтических публикаций нашего сайта.
Какие стихи вы предпочитаете?
Результаты Выберите свой вариант ответа.
После этого появится результат.
После этого появится результат.
Стихи - Сафо
Ослеплены свеченьем тусклых лет,
Склонялись мы пред огнищем порока,
Но очи буде горний фиолет
Обвел -- сия не гаснет поволока.
В Элизиуме темный пурпур астр
И образы Руфь пестовала взором,
Серебряные гаты Зороастр
Гранил ее алмазным разговором.
Сновиждений тех краска тяжела
И стерта, аки погребное злато,
Небесная молитва истекла,
Теперь вовек не зрети нам, что свято.
Не зреть когда и нечего жалеть,
Елико это вижденье лукаво,
Мы сами цвет несем и уцелеть
Меж черемниц светясь...
Склонялись мы пред огнищем порока,
Но очи буде горний фиолет
Обвел -- сия не гаснет поволока.
В Элизиуме темный пурпур астр
И образы Руфь пестовала взором,
Серебряные гаты Зороастр
Гранил ее алмазным разговором.
Сновиждений тех краска тяжела
И стерта, аки погребное злато,
Небесная молитва истекла,
Теперь вовек не зрети нам, что свято.
Не зреть когда и нечего жалеть,
Елико это вижденье лукаво,
Мы сами цвет несем и уцелеть
Меж черемниц светясь...
Автор: Leda2
Стихи - Тупик
Золотое черногладье
Ростральных колонн, как у Биржи,
Здесь нет и порталы не те,
Что к золоту горнему ближе,
Чем к вежд роковой широте.
Сторонне горит Мариинка,
Плывет Исаакий в огне
Холодном, Большая Ордынка
В готическом рдится окне.
И кто из него Крысолова
Окликнет, кто ангельский хор
Узорчатым тлением Слова
Ожжет, яко бледный фарфор.
Цезурные невские волны
Испариной мертвой взялись,
Альковницы рейнские челны
Топят, сами все извелись.
Ищи гордеца-богомола
В лазури...
Ростральных колонн, как у Биржи,
Здесь нет и порталы не те,
Что к золоту горнему ближе,
Чем к вежд роковой широте.
Сторонне горит Мариинка,
Плывет Исаакий в огне
Холодном, Большая Ордынка
В готическом рдится окне.
И кто из него Крысолова
Окликнет, кто ангельский хор
Узорчатым тлением Слова
Ожжет, яко бледный фарфор.
Цезурные невские волны
Испариной мертвой взялись,
Альковницы рейнские челны
Топят, сами все извелись.
Ищи гордеца-богомола
В лазури...
Автор: Leda2
Стихи - Лиса и заяц. Киевская Русь. Часть 4
Была у лисы ледяная изба,
Растаяла вся по весне.
И к зайцу слезливо просилась она:
«Пустите погреться к себе».
На «Вы» говорила, желав угодить.
А зайка был добр и отзывчив.
Знал, где б мог упасть, то б успел постелить
Соломки себе и лисичке.
Лисе – за двором, да подальше от глаз,
Чтоб духом лисы и не пахло.
Об этом подумалось что-то сейчас,
Когда вдруг война громом гахнула.
А кто же у нас нынче в роли лисы?
Где к россам пришедшие галлы?
Да все растворились в просторах Руси...
Растаяла вся по весне.
И к зайцу слезливо просилась она:
«Пустите погреться к себе».
На «Вы» говорила, желав угодить.
А зайка был добр и отзывчив.
Знал, где б мог упасть, то б успел постелить
Соломки себе и лисичке.
Лисе – за двором, да подальше от глаз,
Чтоб духом лисы и не пахло.
Об этом подумалось что-то сейчас,
Когда вдруг война громом гахнула.
А кто же у нас нынче в роли лисы?
Где к россам пришедшие галлы?
Да все растворились в просторах Руси...
Автор: lara-vitkalova
Стихи - Воинам
Кто хотел и в гробах уцелеть --
Не поверил вотще в чудотворство.
Слезы сих расписали во цветь,
Наказуемо это притворство.
Нам безрукие дивы одне
Поднесут мертвопенные штофы,
Чтобы присно топили в вине
Тень саму грозовой Гологофы.
А еще пеюнам разрешат
Зреть фригидных и спящих царевен,
Яко дивно куранты спешат,
Царь Владимир в успении гневен.
Крыша мира огнем занялась,
Где спасать преувеченных воев,
С нами вечность крестом разочлась,
Вейте розы для нощных изгоев.
К сирым...
Не поверил вотще в чудотворство.
Слезы сих расписали во цветь,
Наказуемо это притворство.
Нам безрукие дивы одне
Поднесут мертвопенные штофы,
Чтобы присно топили в вине
Тень саму грозовой Гологофы.
А еще пеюнам разрешат
Зреть фригидных и спящих царевен,
Яко дивно куранты спешат,
Царь Владимир в успении гневен.
Крыша мира огнем занялась,
Где спасать преувеченных воев,
С нами вечность крестом разочлась,
Вейте розы для нощных изгоев.
К сирым...
Автор: Leda2
Стихи - Грааль
Лишь раз ты взглянула не в те зеркала
Пред сонмом парадных порталов,
Насквозь тебя звездная падь и прожгла,
Блеснув шестилучьем средь залов.
Доселе зерцала горят и горят,
Абрисы чужие лелея,
Сугатные отроки денно парят,
А нощно – цветет Галилея.
Печальное утро Ирода-царя,
Не бысть арамейскому свету,
И что ночевати, всесвечно горя,
Божиться Христу-первоцвету.
Молчи и пребудь благодарна судьбе
За выспренних мук неизбежность,
Сейчас только ангелы узрят в тебе
Высот непорочную...
Пред сонмом парадных порталов,
Насквозь тебя звездная падь и прожгла,
Блеснув шестилучьем средь залов.
Доселе зерцала горят и горят,
Абрисы чужие лелея,
Сугатные отроки денно парят,
А нощно – цветет Галилея.
Печальное утро Ирода-царя,
Не бысть арамейскому свету,
И что ночевати, всесвечно горя,
Божиться Христу-первоцвету.
Молчи и пребудь благодарна судьбе
За выспренних мук неизбежность,
Сейчас только ангелы узрят в тебе
Высот непорочную...
Автор: Leda2
Стихи - Твая зорка
У небе зорка ёсць адна
Яна у кожнага свая.
I вельмi цяжка угадаць,
Якая шлях твой асвяцiць
И цяжки лёс прадухiлiць.
Чаму не ведае нiхто,
Якая зорка для яго?
З надзеяй у неба мы глядзiм
I марым,што ярчэй за усiх
гарыць адна,яна - твая,
Такая шчодрая,што ты
Пазнаешь усё у сваiм жыццi:
Любоу и радасць перамог,
Красу лясоу и пыл дарог.
и молiм Бога,каб яна
Ад горкi бед засцерагла.
Яна у кожнага свая.
I вельмi цяжка угадаць,
Якая шлях твой асвяцiць
И цяжки лёс прадухiлiць.
Чаму не ведае нiхто,
Якая зорка для яго?
З надзеяй у неба мы глядзiм
I марым,што ярчэй за усiх
гарыць адна,яна - твая,
Такая шчодрая,што ты
Пазнаешь усё у сваiм жыццi:
Любоу и радасць перамог,
Красу лясоу и пыл дарог.
и молiм Бога,каб яна
Ад горкi бед засцерагла.
Автор: Ossa
Стихи - Я так тебе кохаю
Я, не в змозі, вгамувати свою тугу, за тобою
Якесь в мені таке незрозуміле, дивне відчуття
А серце, щось так лагідно наповнює любов’ю
Яка, дарує, найсолодші, та приємні почуття
Нема ні світла, ані радості в сумних очах моїх,
Хоча б хвилинку я тебе коханий мій не бачу,
Ні, не відмовляюсь я від щирих почуттів своїх
Без них я сенс життя, одразу ж так утрачу,
Без зайвих слів вони вражають диво-насолодою,
Ті почуття, турботливо в мені все надихають
І користуючись най першою в житті...
Якесь в мені таке незрозуміле, дивне відчуття
А серце, щось так лагідно наповнює любов’ю
Яка, дарує, найсолодші, та приємні почуття
Нема ні світла, ані радості в сумних очах моїх,
Хоча б хвилинку я тебе коханий мій не бачу,
Ні, не відмовляюсь я від щирих почуттів своїх
Без них я сенс життя, одразу ж так утрачу,
Без зайвих слів вони вражають диво-насолодою,
Ті почуття, турботливо в мені все надихають
І користуючись най першою в житті...
Автор: ОляЗазимко
Стихи - Гэты дзень...
Гэты дзень, як быццам мары,
Гэты дзень адзін за жыццё.
Толькі зноў з'явіліся хмары,
На маім шляху ў небыццё...
Гэты дзень, як быццам сон,
Сон якога я не чакаў.
Толькі зноў з'явіўся мне ён,
Як імгненне якое жадаў...
Гэты дзень, як быццам пытанне,
На якое няма адказу.
Толькі зноў з'явілася жаданне,
Пайсці супраць маткі наказу...
Гэты дзень у поўноч знікне,
Ну а потым прыйдзе новы.
На стале кветкі паніклі-
Гэты дзень тожа часовы...
Гэты дзень адзін за жыццё.
Толькі зноў з'явіліся хмары,
На маім шляху ў небыццё...
Гэты дзень, як быццам сон,
Сон якога я не чакаў.
Толькі зноў з'явіўся мне ён,
Як імгненне якое жадаў...
Гэты дзень, як быццам пытанне,
На якое няма адказу.
Толькі зноў з'явілася жаданне,
Пайсці супраць маткі наказу...
Гэты дзень у поўноч знікне,
Ну а потым прыйдзе новы.
На стале кветкі паніклі-
Гэты дзень тожа часовы...
Автор: ML_Angel
Стихи - Справжній лев
Weekend – це як святкова вдача,
Кум зібрався у культпросвєт…,
Хоч у нього є гарненька дача,
Й хотів він новий тет-а-тет…
Шановний у зоопарк здійнявся,
Та й трохи грошей прихопив,
До дружбана сію мить піднявся,
Той зразу ж стопочку налив…
Закусили та й з собою взяли:
Ковбаски, сала, мутний злив,
До завєдєння допішкували,
Ось вам і мавпа, ось трактир…
Чаркою у хміль мерщій хильнули,
Піднявся пристрасний порив,
Кругом раз, навколо, зазирнули,
Який ландшафт (без матюків)?!
Десь...
Кум зібрався у культпросвєт…,
Хоч у нього є гарненька дача,
Й хотів він новий тет-а-тет…
Шановний у зоопарк здійнявся,
Та й трохи грошей прихопив,
До дружбана сію мить піднявся,
Той зразу ж стопочку налив…
Закусили та й з собою взяли:
Ковбаски, сала, мутний злив,
До завєдєння допішкували,
Ось вам і мавпа, ось трактир…
Чаркою у хміль мерщій хильнули,
Піднявся пристрасний порив,
Кругом раз, навколо, зазирнули,
Який ландшафт (без матюків)?!
Десь...
Автор: рындин
Стихи - 1:46 СвИттОв
Навіщо придумали цей світ,
Неякісну підробку ідеалу
Де повсякчас на кожній межі пліт
Та горя й болю є немало.
Навіщо придумали життя
Чи, може, правильніш сказати існування
То все обман, пішов процес гниття
Щоб вибратись потрібне не лише бажання.
Навіщо придумали любов
Цю ніжну, з відчуттям польоту суку
За яку немало пролили кров
Яка життя перетворює в муку.
Навіщо придумали смерть
Що наче з небесами нас єднає
Насправді фізіологія забирає нас геть
І світ, й...
Неякісну підробку ідеалу
Де повсякчас на кожній межі пліт
Та горя й болю є немало.
Навіщо придумали життя
Чи, може, правильніш сказати існування
То все обман, пішов процес гниття
Щоб вибратись потрібне не лише бажання.
Навіщо придумали любов
Цю ніжну, з відчуттям польоту суку
За яку немало пролили кров
Яка життя перетворює в муку.
Навіщо придумали смерть
Що наче з небесами нас єднає
Насправді фізіологія забирає нас геть
І світ, й...
Автор: Сашал
Воспользуйтесь поиском, в случае, если найденной информации по теме Яков есепкин сейчас вам оказалось не достаточно.
[ На главную | В раздел Стихи ]