Вона

На ножках куриных избушка в лесу…
Плетет у окошка седую косу,
Какую иметь может только девица,
Яга… Не могло ей такое присниться
Во сне самом страшном, в чернущую ночь.
Красивая девка! Крестьянская дочь.
Пороги ее женихи все стоптали!
Узрели бы ныне... Узнали б едва ли...
Что с нею проклятый колдун сотворил!
Противиться разве хватило бы сил
Тому, что к ней в сердце нет ходу Кощею?
Теперь столько горя на тонкую шею!
Уже заходил этот призрак в штанах.
Услышать хотел, не сменила ль она...

Как там наши девы?
А вона -
То ли поют,
То ли стенают?
- Поди - камлают!
Богине Матери песни поют
Женщины иначе живут, чем мы

И что так и будут камлать?
Будут петь до зари
Девы – ведьмы
Матери тьмы
Возносят молитвы свои
Мы все для них дети
И ночью огонь горит
Пылает

У часи ганьби народу, у роки
неволі
й сліз,
народилась під Москвою
жінка-
революціонист.
З самого дитинства знала що
є УНР,
ОУН
і мету не поділяла, що
розсіював
комун.
Київ-це столиця слова, і
Тичини, і
Зерова,
то й слова несла до всіх, наче
істини
горіх.
І тому була готова їхати
подаль від
дома,
аби думку донести:вщент
цензуру
на листи!
І з терпінням, вона дбало
йшла к гестапо, наче кожен
день
таке бувало,
й угорі намалювала наш
тризуб, у
ньому й слава!
"Тут...

Символ у символі знайдено
Знайдено код для життя
Того життя яке вічним є
Вже не торкнетця нас забуття

Гіпноз розсіявся як туман
Життя як цвіт забуяло
Й нічого немає що мучило нас
Бо диявольська сила вся пропала

Тож поклонімся Матері Землі
Матері Янь Богині Нашій
Нехай не буде більш Вона у забутті
Хай імя Янь вічно буде знами!

Вітер тихий знявся
Та й захвилювався.
Потім розгулявся,
В осінь закохався.

Осінь закрутила,
Листям землю вкрила.
З вітром танцювала,
Зиму зустрічала.

За зимою там весна,
Квітами вона рясна.
Десь летить лелека…
Літо йде здалека…

Тарас Тимошенко
12.10.2016

Зірка яскрава в небі світила,
Може, вона колись сповістила
Про Того, хто в світ з раю прийшов,
Любов нам приніс, в муках пішов…
Дививсь я на зірку, журився за Ним,
Неначе за рідним, таким дорогим…

Тарас Тимошенко
02.01.2017

Ти,
я знаю,
постійно в дорозі,
Де завжди серце буде в тривозі.
Небезпека на тебе чекає,
По степу вона з вітром блукає.
Але все це
тобі
вже відомо.
Обираєш ти шлях свій свідомо.
Хоч важка і тривала дорога,
Тільки
Варта того
Перемога.
Адже вдома чекає родина,
Коло друзів
та вся Україна.
Пестить Доля
лише сильних Духом,
Перетворень охоплених рухом.
Прокладаючи шлях свій до Щастя
Всіх зігріти
вогнем своїм
вдасться.
А від ран,
що з минулого,
ліки –
З серцем щирим зустрітись...

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Почему на твоей щеке
заблестела слезинка?
А быть может, дождинка
пала сверху в крутом пике.

Может, просто снежинки след.
Белоснежная, тает.
Иль букашки летают
и целуют они портрет.

Пусть лишь радость родит слезу.
И сияет свет в сердце,
очищает он герцы.
Дарят капли свежесть в грозу.

Пусть снежинки ласкают взгляд,
согревают твой холод.
Улыбнёшься – я молод,
впереди мгновений парад.

А с малышкой-букашкой пусть
улетит душа птицей...

Introduction
«О черных тенях, красной эпидемии и Золоте Парения»

Есть «черные тени»
Хозяева сотен и сотен, поколений…
Ненасы-ытные вампиры, правители. Этого мира. Тлю мелкую пасут
-Из вас, Жизнь!-Сосу-у!..
Прожорли-ивые муравьишки:
-Вы!.. Все!..-Наши! Людишки!..
-«Сатана здесь правит бал
Люди гибнут за…»-Я!-Вас сожрал!
-Коне-ечно, это бред! Вся-ако их нет! А кто думат иначе
-Тот полный идиот!
-В трезвяке! Покой найдет!
Ет от белой, от горячки
Пред глазами чёрты скачут
Успокойсь...

Во дворе март месяц, полным ходом идёт весна,
А Славян братьев, - стравил заморский сатана!
Сам сидит мирно за океаном и насмехается…
Как братья Славяне, - кровью сейчас умываются.


Когда ж мы научимся думать своей головой?
Что нельзя идти озверело, брат на брата в бой…
Ведь в этих боях не только военные погибают,
Но неповинные дети, старики от бомб умирают.


И коль украинский брат не прекратит оборонятся…
Может такое на Украине сейчас в городах статься,
Что Украина в руинах от...