Вон

Туман упал синий,
Задуха и вонь,
Средь кочек, в трясине,
Застыл белый конь.

Болото. Черникой
Пестрят плавуны,
Колышутся хлипко,
Коснувшись волны.

Зверь злом одурманен,
Устал и продрог,
В топь лешим заманен
Единорог.

Уж, сумерки дали
Берут поволокой,
Зла силы восстали, -
Ждут ночи глубокой.

Всяк лихо творящий
К поживе сорвался, -
Зверь, жизнь прославляющий
В лапы попался!

Но вскинулись света
Созданья в тревоге, -
Весть птицами спета
О единороге.

«Тьма...

Тупее ли Ишак Осла? -
О том я справлюсь
у Козла ...
Отстойной Козочке
он муж;
Барану родственник,
к тому ж!

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Что хочет нам Осел сказать? -
Его Иа мне не понять ...

Быть может жаждет почесать,
там, где не чешется ему!?

А раз не терпится Иа ...
и прилагается к сему!!

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Тот ладит с Осликом отлично,
кто в обращеньи не Кретин! -
Он встал - приляжь! Идет - сиди ..
С Ослом уверился я лично:
Зол на Осла!? Все ж...

Ой, ви очі, мої очі –
Десь, когось шукали,
Серед змученої ночі –
Майже заблукали?!
Біля тину, коло хати –
Вербонька всихає,
Сновидіння, наче мати –
Пісеньку складає:
Ой, люлі, мої люляти –
Дівчина кохана,
Скільки років зачекати,
Ось вона побрана?!
Посумую, поблукаю –
Ніченька лунаста,
До весілля завітаю –
Райдуга цвітаста:
Ізвиваються музики –
Танці, привітання,
Гупотіння, п’яні пики –
Проводи кохання…
Ой, ви очі, тихі сльози –
Закінчилась казка,
В ній зав’яли...

В бункер, в ставку ли бодро зашли
Управители бренной Земли,
Сразу к карте - раздвинулись шторы:
Что ещё поперёк? - Рассуждай!
Вот... немного Аллах да Китай.
С Русью кончены все разговоры!

Всё оттяпано! Всё под уклон!
Их Москва - чисто наш Вавилон!
Изнутри себя сами ломают...
Доллар застит и совесть, и честь!
- Закавыки по душам их есть?
- Что повержены,
не понимают!

- О, славянская рабья душа!
Что по армии? - Бродит во вшах!
Тягачи без солярки заводит...
- Что их царь...

Сусідки-Кумоньки зійшлися
У день яскравий та сухий…
Світило сонце, синя птиця
У небі ладилась мерщій…
Попили ж чаю, трохи кави,
Ум’яли з сиром пироги,
Про всі діла розповідали,
У бік ширяли, як могли…
Чого ж тобі везе – сусідка?
Питає, Зла, почервонів,
Ти мрієш прати, є погода,
Якийсь тут маєш чудослів?
Ні…, в мене є гнучкий барометр,
Ось, каже жінка, взяв настрій,
Мій чоловік – людській тахометр,
Крутить вуса – по часовій…
Якщо лежить кінець направо,
То ж буде дощ, варю я...

Грицько й Стецько заготовляли дрова,
Лунали жарти, анекдоти всіх часів,
…злетіла ж тріска, як торпедна зброя,
Влучила…і немає в хлопців м’яких слів!
…лежать вони разом в міській лікарні,
Міркують вільно – скільки, хто, чого здобув,
…десь, у засіках, самогончик – справді,
Кортить у постраждалих сечовий міхур...
…й Стецько зухвало – рясненько наливає,
Під самий краєчок (у мідний чобіток),
Гриць: будя…будя, куди ллєш?! – питає,
Так, тож тобі…, тоді ж плесні єшо чуток…
…настроєньє...

Коли ти кажеш: «Я кохаю»

У відповідь чуєш лиш одне

«Не бійся, я тебе прощаю»

Кохай і далі, та воно – пусте.
Від надлишку емоцій мрійливих

Падеш в провалля зайвих слів

Від висновків поспішних

Клянеш, та й він же не схотів.
Нема кохання, всі – козли

Од відчаю вмираєш

Уже давно немає для тебе слова «ми»

Та попри все – кохаєш.
І це не почуття просте

Не звів вас Валентин, Амурчик, Магнус

Не спиш, не їж… усе складне

Це не кохання. Це діагноз.
(9.07.2oo9)

Жила у Кума бліда корова,
У Куми-сусідки – чорнявий бик,
Вона водила його за рога
І на вечір був у хазяйстві шик…
Важну здумали чинити справу,
І худобу звели у темний двір
На побачення в шлюбну отару,
Й двосторонній задіяв договір!
Ось, здійнявся бик у певні лави,
Замукала блідаста та кричить,
Дощик мжичить на зелені трави,
У Кума ліве око теж дрижить…
Нишком тішились та все гадали,
Як поділити лотерейний куш,
Обласкати вдачу й замочити
Оте природне прибавлєннє душ…
Процес...

Приходить Іван до Мойші,
Напевно – позичати гроші
(Кишені у тих най товщі,
У безладді – вони хороші).
Вносить єдине «прошєньє» –
Одненьку позичити гривню
(Явище є комерційне,
Тим, створює мзду депозитну).
Кредитор вніс топорище,
Як би залог чемної справи
(«Інтерес» й на кладовище
Впливає творінням засади).
І ставить Мойша завдання:
Я гривню даю, ти ж вертаєш
Дві гривні в бік клопотання,
Й питання які іще маєш?!
Ще зміркувавши везіння,
Дбайливо він каже Івану:
Зараз...

А мы рассказ продолжим
на двести лет вперед,
как лезли мы из кожи,
как гробили народ,

как белыми костями
мостили мы поля,
как темными путями
носила Мать-земля,

как пили злое зелье,
чтоб голову вскружить,
но живы мы доселе,
и будем дальше жить.
АЛЕКСАНДР I (1801-1825)

Лександр Благословенный
почил, или ушел?
тогда по всей вселенной
нелепый слух прошел:

на всех нагнавши страху
французов Божий бич
бродячим стал монахом,
стал Феодор Кузмич,

он о России пекся,
не метя...