Коли

Жил да был, сиял в расцвете, превосходный молодец,
Пил и ел, ходил в мечети, как библейский образец.
Годы шли, дни убегали, свершались ратные труды
И болячки донимали, час пришёл спускать пары…

Жизнь разладилась в конец, нет и радости на свете,
Загрустил, тут, молодец, что же делать на рассвете?
Утром вздумал, наконец, облегчить свои заботы,
Прикупить себе осла - для путешествий и работы…

Помощь прибыла в момент, коли здравствует в кошаре:
Друг-боец, интеллигент, истинный король в...

Вона кохала серцем, а розум
Благав її усе припинити,
Була щаслива з ним, але вдома,
Благала більше їй не дзвонити.

Вона губила довге волосся ,
Вона не спала довго до ранку,
Та вийшло так, що здалося,
Що це була лише забаганка.

Вона шукала сенс в цьому світі,
А світ шукав її в своїх мріях,
Вона бажала к зорям летіти,
Та відчувала спокій в цих діях.

Коли гуляла о півдні цим парком,
То відчувала радість безмежну,
Тому що знову цим ранком,
Відчула, що від нього залежна.

Та...

Однажды, в размышленье погруженный
я испытал желанье закурить,
и видел я: во мраке подсознанья
ехидный глаз зажегся, голова
змеиная из мрака проступила,
дразня меня раздвоем языка,
но размахнувшись, мощно я ударил
в прищурый глаз, и тут же, отделившись
от телесов, глава преобразилась
в подобье жабы
и ушла в глубины,
и вместе с тем желание исчезло….

Однажды, в размышленье погруженный,
почувствовал я в сердце чистоту,
и видел я: душа моя сидела
на каменной ступени; белым светом...

Рахую дні, години і хвилини,
Коли зустрінемось з тобою знов.
Я - божевільна... як мала дитина,
Та я ще вірю в справжнюю любов!
Мене любили, потім знов кидали,
Та я назад до нього завжди йшла.
І тут... тебе зустріла; покохала...
Від нього я навік уже пішла!
Тепер не можу я без тебе жити,
До мене в снах приходиш ти щоночі.
Тебе до смерті буду я любити,
Щодня я хочу бачить твої очі!
Дивлюся знову на старий годинник,
А серце знов наповнює любов.
Рахую дні, години і хвилини,
Коли...

!
Я
Уж
Сам
Тебя
Смогу
Любить
Любовью
Страстно
Неустанно
Филигранно
Неповторимо
И персонально
На руках носить
Безукоризненно…
Может это странно
Всегда одну любить
До коли непрестанно
Бей сердечное биенье
Пока могу живым ходить
Довольно славословить…
Между строчками блудить
Пора чего-нибудь свершить…
Ты здесь была – вот тень твоя
Она моя без всякого сомненья
Вольна игрой и в сердце жженье
Возможно ль генное омоложенье
Чувствовать могущество в груди...

Один крутий Єврей з Подолу
(Штовхавши іншого) питає,
Коли віддасть оту радянську
Мідяшку, що в руці ховає?!
Борг цей зіяє ще від тоді,
Коли ж співала серенади
Зла сарана в колгоспнім полі,
Той – наче подіум естради…
…та, відповідь хвостом виляє,
І бідний монстру каже – жди,
Поки дивись, що витворяє
Славетна пам’ять – на всі часи?!
…на залізниці, та натхненно,
Й пахали – Шлагбаум, Я і Ти,
Пограбували те миттєво,
Що чинили файно й стерегли…
Кому вагон, кому колеса,
Шуруп...

Він звик дивитися на світ
Крізь окуляр оптичного прицілу,
Він звик, коли сумління не болить,
Бо у прицілі ворог – не людина.

Він звик дивитися на світ,
Як той хижак, що так чека на жертву,
Він звик, коли інстинкт його кричить:
«Все те, що є поганим, мусить вмерти!»

Він звик дивитися на світ,
Який давно уже не чорно-білий,
Але тепер душа його болить,
Бо зрозумів він: ворог – теж людина…

Івано-Франківськ
16 листопада 2009р.

Для тебе невідомий шлях назад,
Ти – син атаки і племінник бою,
А для Вітчизни ти простий Солдат –
Солдат, що захища її собою.

Пройшов Ліберію ти, Сьєру і Ліван,
В Іраку й Косово від куль стікав ти кров’ю.
Твій батько захищав Афганістан,
А дід загинув в битві під Москвою.

Обов’язок ти пам’ятав завжди,
Завжди був вірним честі і присязі.
І, хай тебе не жалують вожді, –
Ніколи ти не зраджував наказу…

Я келих підніму за всіх отих,
Хто захищає мир на цій планеті,
Удачі їм! І хочу...

Так запуталась я в вечном поиске -
Чернышевский не дал на вопрос ответ,
Мне бы в сказку попасть, не доедешь на поезде,
У усталой кассирши не купишь билет.

На развалке стоишь в чистом полюшке,
Выбор здесь не велик: друзья, деньги, семья –
Заливается звонко родной мой соловушка,
Только чувствую сердцем, что не для меня.

Примет Баба-Яга, в своей баньке попарит,
Не посмотрит, что девка, коли есть русский дух,
И от зелья нечистого на душе легче станет,
Будем песни орать и пугать всех...

Я сиджу вдома, дивлячись в пустий екран
Нічого не роблю, клацаю клавіатуру
Я п’ю гарячу каву, обновлюю сторінки
Нічого я не знаю, життя моє стоїть.

Коли за вікном йде холодний дощ
Люди знають горе, гірко плачуть
Виганяють їх з роботи, розпадають сім’ї
Вони стоять з нічим, в суєті розбиті.

Але я хочу визирнути з вікна
Побачити життя, пізнати щастя в ньому.
Хочу прогуляти все його, із дівчиною
З цікавими очима та теплими вустами.

Коли за вікном яскраво сонце сяє
Виблискує...