Коли

«Последняя Поэма»…
(без редакции, как всегда)
*
Время, как видимо, пришло
Итоги подвести Поэту:
Десятилетие взошло –
Последнее, представить Свету
Свою поэзию, – к ответу
Призвать себя, не мудрено,
А попросту, излить без вето,
Опыт пожизненный, не кем-то
Озвученный, пред барельефом,
Текст эпитафии… В цветах
Блуждают рифмы на устах,
Любимой Женщины, эффектно…

При жизни изданной поэмы,
В стиле Шекспировской дилеммы,
В кой разрешить не суждено,
Все тонкости души проблемы
И...

На всем скаку
навстречу рвам и стали
я уронил поводья у коня,
мои друзья
коней не удержали
и навсегда
оставили меня.

Моя звезда
летит навстречу ветру,
горит мой меч
на каменной стене,
мои друзья
ушли бродить по свету
и навсегда
забыли обо мне,

Они ушли
в холодные просторы,
где синий шелк
обуглился вдали,
они легли
по желтым косогорам,
по бугоркам
заснеженной земли

Они ушли,
я их винить не стану,
пока меня
не позвала земля,
но тяжело
как будто капитану
мне...

как-то раз к мулле на милость
подошел один старик
сон мне виделся-знать вещий
а про что то сон мужик?
слушай значит сон мой дельный
будто я тебе в значай
подарил коров три штуки
вещий сон старик, давай
знать аллах того же хочет
коли дал тебе наказ.
шел старик а сам бормочет:
видно надо за прикрас,
ведь не может в самом деле
он мудрец-мулла то наш
и народа не обманет
толкователь снов то баш(мудрый).
и о чудо вновь подходит
тот старик к мулле опять
что тебе опять приснилось...

Дідусь старенький – сива голова –
Пришкандибав до братської могили …
Постояв … щось згадав … прошепотів якісь
слова …
Дві квітки впали на гранітні брили,
А по щоці його котилася сльоза.

Життя важке, хоча проте цікаве,
Прожив цей сивочолий ветеран:
У сорок першому пішов на бій кривавий,
Хоча тоді ще й вісімнадцяти не мав,
А потім довгі-довгі роки працював
На благо Батьківщини – для Вітчизни слави!

Життя печать залишило свою –
І очі діда вже й забули, що є сльози,
Та тут...

Скажіть: Чому на світі стільки зла?
Чому добру завжди потрібен захист?
Коли настане світлая пора?
Коли у душах запанує радість?

Скажіть: Чому на троні знов брехня?
Чому лукавий далі світом править?
Коли в серця повернеться весна?
І камінь їх в кохання переплавить?

Івано-Франківськ
27 листопада 2009р.

Чому на серці порожньо буває,
Коли тепла мені не вистачає?

Чому так важко запитання будувати,
Коли так легко відповідь шукати?

Я опинилась серед дня і ночі.
Між небом і землею я живу...

Не поміча. ні зірок, ні сонця:
Одна по вулиці іду...

Іду з надією одною -
Зустріти свою долю гомінку.

Попліткувати, розпитати
Про те що буде, що було.

Та зустрічі шукала марно!
Обабіч ти зі мною йшла.

Мене не пестила, не цілувала,
Й дарунки рідко ти мені вручала.

Та як не як...

Я не в змозі, минуле забути
Те кохання, ту ніч в хуртовину
Я не в змозі, ті дні повернути
І тому, відчуваю провину

І тому, час минає невпинно
Віддаляє від місця кохання
ми з тобою, на різних планетах
наша зустріч, миттєва й остання

Я не в змозі, назад повернутись
В ті обійми, в ту пристрасть, в ті ночі
І тому, я впадаю в безумство
І ненавиджу Світ, й твої очі

І тому, Час невпинний, жорстокий
За вікном перемелює роки
Але іноді, я сподіваюсь
Що почую в тиші́ твої кроки

Я...

Хоть Иван ещё и сам
Был здоров не по летам,
Но хозяйство всё хирело –
Дырка тут, прореха там.

У него мечта была:
Как поправить бы дела…
Тут большой базар случился
У соседнего села.

Был Ванюша огорчён,
Что торговле не учён.
На базар Илью отправил –
Разузнать: чего-почём?

Взяв за ноги двух менял
Денег в долг Илья «занял».
Враз хватило на хозяйство,
Да ещё купил коня.

Плёткой норов укротил,
Сахарочком угостил,
Потрепал слегка по холке
И – Кауркой окрестил.

Сделка вышла...

(к пятилетию переворота)

*

Не в первый раз, в пылу страстей,
Майдан, олицетворивший смуту,
За прошлый век, подобно бунту,
Из прикарпатских деревень
В пространство Киева, по слухам -
Сам Ватикан, жидовским рухом,
Послал разрушить Русь-Эдем.

Я удивляюсь, как хохлы
Могли воткнуть в свой суржик слово
Лингвистики глубин – из мора -
Майдан, заблудшие волхвы?
Эпох проклятья донести,
Чрез войны по Руси просторам,
Чужого племени, дословно -
Торговой площади, - простите,
В смысле...

Сказительница: День добрый, судари, сударушки!
День добрый, дорогие зрители!
Вы новую сказку увидеть хотите ли?

В сказке сей полно намёков,
Добрым молодцам уроков.

А проведут такой урок девицы –
Они словесных кружев мастерицы –
Василиса Премудрая
И Елена Прекрасная.

Девицы-то очень строгие,
Ведь зовётся урок –
экология.
А учеником будет
Вова Сидоров –
Паренёк заметный,
Лодырь несусветный. (Уходит.)

Василиса звенит колокольчиком.

Елена: Вова...