Кохання

Місячне сяйво, зоряне небо
З розуму зводять, думки про тебе
З розуму зводять, коханої очі
Марю тобою і вдень, і вночі

Марю тобою, моя царівна
А за вікном, тиша чарівна
Сон не приходе, мари, безсоння
Місячне сяйво на підвіконні...

Ніч, мов чаклунка , розкинула чари
З розуму зводять, спогади-мари...
Все не суттєво, лиш зорі, лиш небо
Лише кохання і думки про тебе

Зелені, смарагдові очі
Зачаровують душу мою
Не дають мені спати вночі
Й у день, не дають спокою

Лиш про тебе всі думки мої
Сподівання мої, й бажання
Двох смарагдових зірок сяйво
Лиш про тебе моє кохання

Зелені, зелені очі
Смарагдові зірки твої
Не дають мені спокою вночі
Лиш про тебе всі думки мої

В колі проблем неминучих,
Стрімко згасає бажання.
Скільки ж потрібно розлучень,
Щоб цінувати кохання?...

Від помилок необачних,
Різко спиняє дихання.
Скільки ж потрібно пробачень,
Щоб повернути кохання?...

В тихім докорі сумління,
Не вгамувати страждання.
Скільки ж потрібно терпіння,
Щоб... відпустити кохання?...


Серцям не звикати до болі,
В одвічнім і замкнутім колі...

Букет із троянд, білих й червоних
Прижатий до серця, в тво́їх долонях
В долонях твоїх, мо́є кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Пристрасть та ніжність червоне та біле
Обличчя коханої, бажане, миле…
Жінка з трояндами … спогади, мари
про па́лке кохання, пристрасть та чари

Букет із троянд, червоних та білих
забути про тебе, не в мо́їх силах
не в мо́їх силах, забути кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Восени із дощами та грозами,
Загубили кохання з тобою ми.
Полетіло за обрій лелекою,
Була близькою... стала далекою.

Не чекай, не повернеш, не втішишся.
Ти з другим у коханні освідчишся.
Все минеться надією сльозами,
Восени... із дощами та грозами.

Одне залишилось крило.
Кохання... зради, пересуди...
Шкодуй не те, що не було -
Шкодуй за тим… чого не буде.

Слідами кохання примарного,
Блукаю ранковими росами.
Мов тінню дитинства безхмарного,
Пробіглося ніжками босими...

Настигну - покрию цілунками,
У заході сонця тремтіннями...
Безмежного щастя серпанками,
Прокинусь... ночами осінніми.

Закінчилась осінь... мелодія смутку,
Ще місяць і рік пролетить.
Залишилась пам'ять... квітки - незабудки,
Безмежного неба блакить.

Біжать місяці... восени промайнули,
Казками у моєму сні,
Сторінки кохання щасливим минулим...
І тим, що наснилось мені.

Не тримай образу, взяту за основу...
Не випробуй долю... серденько щемить,
Все пройде... рідненька, промайне і знову -
Вечора чарівного зіронька блищить.

Не плекай надії сповнені журбою,
Не чекай кохання мимолітну мить...
Пригадай, як поруч були ми з тобою -
Щастя, поміж нами... солоденько спить.

Щоби я без тебе робив
Як би моє склалось життя
Я б в сутінках довго блукав
Із яких нема вороття

Очі твої, темні як ніч
Чисті мов джерельна вода
Я би в них дивився завжди
Тільки не можливо, шкода

Щоби я без тебе робив
Ти дала мені почуття
Розпалила в серці вогонь
І моє зігріла життя