Из 3 или вон

Коли ти кажеш: «Я кохаю»

У відповідь чуєш лиш одне

«Не бійся, я тебе прощаю»

Кохай і далі, та воно – пусте.
Від надлишку емоцій мрійливих

Падеш в провалля зайвих слів

Від висновків поспішних

Клянеш, та й він же не схотів.
Нема кохання, всі – козли

Од відчаю вмираєш

Уже давно немає для тебе слова «ми»

Та попри все – кохаєш.
І це не почуття просте

Не звів вас Валентин, Амурчик, Магнус

Не спиш, не їж… усе складне

Це не кохання. Це діагноз.
(9.07.2oo9)

Жила у Кума бліда корова,
У Куми-сусідки – чорнявий бик,
Вона водила його за рога
І на вечір був у хазяйстві шик…
Важну здумали чинити справу,
І худобу звели у темний двір
На побачення в шлюбну отару,
Й двосторонній задіяв договір!
Ось, здійнявся бик у певні лави,
Замукала блідаста та кричить,
Дощик мжичить на зелені трави,
У Кума ліве око теж дрижить…
Нишком тішились та все гадали,
Як поділити лотерейний куш,
Обласкати вдачу й замочити
Оте природне прибавлєннє душ…
Процес...

Приходить Іван до Мойші,
Напевно – позичати гроші
(Кишені у тих най товщі,
У безладді – вони хороші).
Вносить єдине «прошєньє» –
Одненьку позичити гривню
(Явище є комерційне,
Тим, створює мзду депозитну).
Кредитор вніс топорище,
Як би залог чемної справи
(«Інтерес» й на кладовище
Впливає творінням засади).
І ставить Мойша завдання:
Я гривню даю, ти ж вертаєш
Дві гривні в бік клопотання,
Й питання які іще маєш?!
Ще зміркувавши везіння,
Дбайливо він каже Івану:
Зараз...

А мы рассказ продолжим
на двести лет вперед,
как лезли мы из кожи,
как гробили народ,

как белыми костями
мостили мы поля,
как темными путями
носила Мать-земля,

как пили злое зелье,
чтоб голову вскружить,
но живы мы доселе,
и будем дальше жить.
АЛЕКСАНДР I (1801-1825)

Лександр Благословенный
почил, или ушел?
тогда по всей вселенной
нелепый слух прошел:

на всех нагнавши страху
французов Божий бич
бродячим стал монахом,
стал Феодор Кузмич,

он о России пекся,
не метя...

Знов – Ку-Ку, Ку-Ку – кукує міф «Кукушки» уві снах,
На природно рідній мові у могутніших лісах…
…й десь, у центрі ліса, з дуба незалежну пісню ллє:
Ой, Зо-Зу, Зо-Зу… Зозуля*…й щось «зозується» не те…

…крик зверта вона до долі – де ж оті яскраві дні?!
Й світить сонце, стають зорі, нема ж світу по весні?!
Може криз у самій волі, що блукає та реве?!
Відсутні ж зустрічі любові з вірою, що гниє!

Сіра ж пташка на природі спільну пісеньку веде,
На ланах та в щирім полі шлюбний гомін...

«Соблюдай постановленья строго,
Выполняй законы, Израиль,
И откроется тебе дорога
В дивный край, завещанный от Бога...» -
Говорил так Иезекииль.

Тот отец левитского закона
В своей Книге всех предупреждал -
«Надо выполнять беспрекословно
Наставления отцов духовных,
Чтоб не есть потом навоз и кал».

(Очень яркий автор, безусловно,
Иезекииль - прекрасный стиль,
Образностью просто нашпигован,
И не одного меня такого
Языком своим он обольстил.

Яша Свердлов, Троцкий и Урицкий...

Вот те народы, которых оставил
Для искушения Израильтян
Бог Иегова, здесь список представлен
От Хананеев до Филистимлян.

Сделал он так для того, чтобы знали,
Как воевать и учились войне
Те из потомков, что не воевали
По малолетству и прочей вине.

Всем Хананеям и всем Сидонянам
Разве что от восхищенья визжать -
Участь отвёл им Господь: пробным камнем
Быть для евреев и их искушать.

Те в искушении поднаторели
И к дочерям допускали в свой дом.
У Иеговы за это евреи
Были, как с...

Что касается левитов,
Иегове не за страх
Те служили деловито.
Но в эпоху неолита
Бунт случился в спецвойсках.

Лишь одним сынам Каафа,
Как мы помним, не был дан
Личный транспорт, то есть трафик,
Вождь с мигалкой не потрафил,
Что совсем не ерунда.

Внук Каафа, звать Кореем
Левииновых корней
За обиду распри сеет,
Восстаёт на Моисея,
Дескать, почему главней

Тот иных сынов собранья.
С ним Дафан и Авирон
И Авнан (пониже званьем,
Заговорщик по призванью,
Но такой же солдафон...

Нервным был и возбудимым
Иегова. За народ
Свой обиженный любимый
Кого хочешь Он дубиной
Пополам перешибёт.

Разом снять сомненья дабы
В том, Кто истинно велик -
Сильного в мгновенье слабой
Снежной сделает Он бабой
И растопит как ледник.

От убийства до кастраций
Племенной Бог преуспел.
От его возмездья акций
Море сделается Красным
От утопленников тел.

Спорить с Богом, что природу
Вызывать на смертный бой,
Где не избежать урону -
Говорили Фараону.
Не послушал… Ну, тупой...

Орлани сім’я кинули з гори,
Чи їх приніс із лісу вітер босий,
Посеред лану серед хвиль трави
Три дерева зросли на чистих росах…

Мов душі, що не знали співчуття
В житті людському, помолились Богу,
І дав Він кожній спокою життя
Й дивитись досхочу на небо змогу…

Стоять вони, й куди ти оком кинь –
Безмежная далінь лише навкруги;
Те море незакінчених хвилин
Неначе мур від радості і туги…

Нема доріг до них – і то талан,
Лиш на гілля, бува, сідають птахи…
Ніщо не заважає їх думкам...