Були

Моя Державо! Україно!
Ти, незрівнянна у красі,
Одне прохання, будь єдина!
Як в місті, так і на селі.

Щоб ти довіку процвітала!
Ніхто не шматував твій дух!
Щоб штучних не було кайданів
Обмежують, що вільний рух.

Щоб працювала плідно влада
Щоб не було невірних дій
Щоб брат, не йшов на бійку з братом,
В нашій країні молодій!!!

Щоб всі твої святі собори
Підтримали твій вірний шлях,
Не допустивши непокори,
І крові на людських руках!

В єднанні рішень відповідних,
Нехай живе...

Вона кохала серцем, а розум
Благав її усе припинити,
Була щаслива з ним, але вдома,
Благала більше їй не дзвонити.

Вона губила довге волосся ,
Вона не спала довго до ранку,
Та вийшло так, що здалося,
Що це була лише забаганка.

Вона шукала сенс в цьому світі,
А світ шукав її в своїх мріях,
Вона бажала к зорям летіти,
Та відчувала спокій в цих діях.

Коли гуляла о півдні цим парком,
То відчувала радість безмежну,
Тому що знову цим ранком,
Відчула, що від нього залежна.

Та...

Напівоберту так приваблива;
Кидав потайки погляд скрадливо,
Мить недовгую очі дихали
Тою вродою; було тихо так…

Сонця промені позолотою
Устеляли їй коси шовкові,
Вії довгії, шкіру ніжную;
Схаменувся, та було пізно вже…

Спопелила, пітьму розвіяла;
Підкорили мене ті віяла,
Ті долоні, маленькі ніженьки,
Темних очей солодкі вишеньки…

І не стало десь мого спокою;
Відчуваю, лечу в глибокую
Нескінченную прірву мріяти
Про взаємність… і що тут вдіяти?..

- По виду самый лучший из армян,
/Он с перепугу мне среди полян
Лесных - и вовсе русским показался! /
Да! - генерал известный Баграмян
Ко мне в любви однажды расписался:
"Эх! - говорит. - Люблю таких чертей!"
/ А мы и вправду только из болота... /
За пленного - завидуй смелым, рота! -
Благодарил.
Разведкам всех мастей
Приказ был строгий: "Сцапать языка!"
Все - на болота, шуровали рьяно.
И был язык не пойманным пока -
Грома и стрелы шли от Баграмяна.
... А мы сидим в...

Не политолог, не историк,
А просто житель я страны…
И пусть мой частный мониторинг
Посветит там, где не видны
Все стороны, а лишь фасад
Державы, под названьем сад.
В ООН ботинком постучать
И крикнуть: «Кузькину вам мать!»
Поля засеять кукурузой,
А хлеб по карточкам давать,
В Новочеркасске отстрелять1
Всех тех, кто стал в стране обузой.
Нас развитой социализм
Звал скромно в шведский2 в коммунизм3.

1.В июне 1961 г. была расстреляна мирная демонстрация в Новочеркасске, (бывшей...

Змей был хитрее всех, подлец,
Ну, очень хитрожоп,
И ловко к женщине подлез
Смышлёный эфиоп,

А может благородный мавр
Или иной арап.
Но был охочий этот враль
До обнажённых баб.

К ней подползая с головы,
В ушко шептал нахал:
Единственная, только вы…
Ну, в этом гад не врал.

В раю в тот первобытный век,
Над пропастью во ржи,
Ещё один был человек,
Хоть голый, но мужик.

Породой женщина сильна,
Но обожает лесть,
Фужер хорошего вина
И вкусненько поесть.

А пьяных ягод над...

Мої мрії без тебе не можуть,
Як не можуть рослини без сонця.
Я вмираю без тебе і ніхто не допоможе.
Більше нікого не має біля мого віконця.
Я кохаю тебе, вірний мій друже.
Ти для мене найцінніша людина.
Я кохаю тебе дуже-дуже.
Допоможи мені – я без тебе не можу.
Тяжко проходить доба за добою.
Я частіше тебе закликаю.
Ну згадай же, як було нам з тобою.
Це було щось схоже до раю.
Я знаю, твоє кохання до мене
Живе і сьогодні, але тобі не до того.
Хай планета буде вічно зелена,
Але ти...

Шаиргуль - твое имя, как песня,
Шаиргуль - ничего нет чудесней.
Словно шарик катаешь во рту
Шаиргуль, Шаиргуль, Шаиргуль.

Шаиргуль - на весь мир прокричать,
Шаиргуль - по ночам ей на ушко шептать
Это имя волшебно - спасет от всех бурь.
Шаиргуль, Шаиргуль, Шаиргуль!

Шаиргуль – водопады на горной реке,
Шаиргуль – эдельвейс на высокой скале,
Я палатку поставлю, а речка: «буль-буль»
Шаиргуль, Шаиргуль, Шаиргуль!

Когда отдых в московской квартире найду,
И шагами от стенки до стенки...

За решіткою тиша:
Усі, певно, сплять –
Не шурхотить навіть миша,
І вартові не шумлять…

У камері холодно… –
Вологість і сум.
А колись було солодко
Від радісних дум…

А колись було добре:
І гроші, й жінки.
Але стало примарно –
Лиш погані думки.

Не знаю, за що мені
Прикра доля така,
Та напевно вже камені
Прийшла збирать нам пора…

Івано-Франківськ
лютий 2010р.

Я, верно, вовсе не поэт,
скорее, просто графоман,
люблю на праздник винегрет
и лимонад, чтоб не был пьян.
Не аноним, не грубый клон
(я просто не приемлю мат),
в стихах совсем не эталон,
но не беру ходы назад.
"Чин-чин! Буль-буль!" когда писал,
был в Новогодней мишуре,
сейчас я капельку устал,
и связь мешает веб-игре.
Но всё равно своим друзьям
я неизменно рад! Ещё
могу сказать, что только сам
подставлю при нужде плечо.
Стихи... Да Бог за них Судья,
пишу не выспренне вполне.
И...