Агни-йоги

Г…М…О та Г…М…О,
Ну, у чому ж хист його,
Якщо сало чи вино
Вже не можуть без нього?!

Ось, дивлюсь я у вікно,
Біле валить – все одно,
Не вбирає сніг ніхто,
Значить – вадить Г…М…О…

Заходжу в міське кіно,
Вибух, полум’я й секство,
Де ж мораль і де Воно,
Що звело все в Г…М…О?!

Їжа смачна – естетство,
Сплатиш гроші – їж добро,
Хтось тримає більшість – ВО?!
Менший травить – Г…М…О…

…і політичне кумівство
Зиск звертає в полотно,
Разом з салом – всіх в одно,
У всебічне – Г...

Пробачь мене,
пробачь і тримай образ,
це те що все колись мене.
І кожен місяц,знову нова сварка,
я знаю - я тебе не варта.
Знай такого не прощають,
ніхто не всилах це зробить.
Я довго памятатиму і ще
твої бездонні і безмежні очі,
ту посмішку що всім дає життя.
Тобі я може вже набридла,
збираю речі - йду я у ночі.
Я ще недовго буду дихати коханням,
тим що навкруги,тим що ще живе.
Я довго памятатиму ті миті
радості,кохання,сльози щастя.
Я не забуду нізащо в житті,
ті теплі руки,те...

Мов грім з небес ясних,
Кохання в серце увірвалося.

Я у полоні почуттів своїх.
І досі не збагну, що сталося…

На крилах янгола летить воно,
Мов рятівне благословення,

Цього шукало серденько давно.
Даруючи мені натхнення.

Воно прийшло у серце назавжди,
І сповило його мов ненька.

І додало в моє життя краси,
І надало наснаги в сьогоденні.

Серденько прийми кохання,
Теплий промінь почуттів.

Виконай мое бажання,
Дай натхнення у житті.

Для єдиної людини,
Серед всіх, що на землі.

Ти відкрий свої світлини,
Своє бачення краси.

І у жодному щоб разі
Не наважився ніхто.

Знищити цей світ прекрасний.
І спаплюжити його.

Серденько прийми кохання,
Найпалкіше на землі.

Виконай мое бажання,
З теплим промінцем весни.

Я кохання дарую тобі,
Я у цьому тобі зізнаюся.

Почуття, що у серці моїм
І своїх почуттів не боюся.

Виникають вони навесні,
Моє серце вони сповівають.

Я присвячую цьому пісні
Вони душу мою надихають.

Я кохання дарую тобі.
Його ніжність і щиру красу.

Почуття, що єднає світи
І людей які вірні йому.

Я кохання дарую тобі.
І зі шляху цього не зійду

І я знаю, ти віриш мені
Що з тобою я долю знайду

Привид втраченого кохання
Не руйнуй більш житття моє!

Ти навіяв мені сподівання,
Вони з розуму зводять мене.

Привид втраченого кохання
Я благаю дай спокій мені!

Не народжуй у серці бажання,
Заспокой мої мрії і сни.

Привид втраченої свободи
Моє серце від чар зв ільни,

Прожени вітер болю холодний,
Щоб нарешті біль відступив.

Ти залиш мені мою гідність
Ти звільнися нарешті сам/

Ти із серця мого зникни.
Щоб сліз не лишилось там.

Я не зможу цього самотужки
Надто...

Как хочется чего-то… а чего?
Махнуть на Родину, а денег – ни копейки…
Как хочется пригреться о тепло
Чужой души… из клетки канарейки…
Как хочется помочь и превозмочь,
Как хочется забыть долги и боли,
Как хочется уж больше не толочь
Себя в ступе, играя вечно роли…
Как хочется в безбрежные цветы
Упасть душой, взгляд устремляя к небу,
Как хочется и в старости любви
И крынку молока к ржаному хлебу…
Как хочется иллюзии большой,
Где смерть лишь в старости ворота открывает,
И обрести в...

Вас!
И нас!
И всех отчасти!
По отдельности и в общем!
С Новым Годом! В смысле - счастьем!
С новым счастьем! То есть, вот с чем:
С новой крышей! С новым домом!
С новым блином! С новым комом!
С новой правдой! С новым сном!
С новой стопкой кверху дном!
С новым делом! С новым словом!
Рыболовов - с новым клевом!
Карьеристов - с новым чином!
Маму с папой - с новым сыном!
Лесорубов - с новой рощей!
Новых зятей - с новой тещей!
Новых русских - с новой тачкой!
С новой...

Радуйся земле, в якій Син Божий народився,
Народився й світ змінився,
Духом Божим освятився!
Та земля, що Сина мае, в благодаті проростае,
Сина ростить, в росах сяе,
В житті Бога прославляе.
В тій землі все рясно родить,
Та земля скрізь добре робить,
Вона Сина ростить, доглядае,
Ним живе , Його кохае,
Йому служить, радість мае,
З ним і тужить, і співае,
В Ньому до небес злітае!
З часом Син в душі зростае,
Чудо світ в серцях являе,
Дивну мудрість відкривае,
В землю - душу мир...

Вдохнуть нам часто хочется земную благодать,
В волнах побултыхаться и на пляже загорат
Впервые если в Индии, вас факты удивят,
Что местные на русском здесь почти не говорят.
Коровьими лепёшками укрыт узор дорог,
Жарою долгожданною наполнится ваш мозг.
К услугам бесконечным вам придётся привыкать
И «No, Thank You!» уличным торговцам повторять.
Коровы медитируют, бодаются быки,
Кругом мопеды с байками, тук туки и такси.
Не забывайте, ездят здесь по левой стороне.
В толпе орущей скоро вы...