Агни-йоги

Вверх и вниз течет поток
Минуя наш ум умный
Белый серебристый поток
Легко течет
По сушумне
А над головой раскрылся цветок
Лотос белоснежный,
Красиво - безумно
Стебель его – это поток
Жемчужный поток сушумны

440
Все аллегории о "Великих войнах в небе",как Пуранах
Или КАК У Гезиода "Войны Титанов"
Имеют двоякий или даже троякий смысл великий
В астрологических ,теотенических и человеческих "битвах"сокрытый
441
Приспособление небесных тел
И первенство среди наций и племён
"Борьба за существование "и "переживание сильнейшего "как удел
Царствовали с очень давних времён
442
Утверждение ,что все миры(звёзды ,планеты и тд)
Когда ядро из состояния Лайи оживляется
Освобождёнными принципами...

Я – банальная картина повторяющегося дня
Я – большая гильотина и отдельно – голова
Смысл жизни мой простой – я живой и холостой
Если завтра буду сыт, с интернетом и побрит.

Кто такая ты родная, что мне ставишь прецедент?
Я живу как ангел рая, с видами на трансцендент
На меня управы нет, я свободный и святой
Я - катастрофичный свет, воздух жизни грозовой.

Yes I’M, I’m Perfect Gentlemen!
Yes I’M, I’m Perfect Gentlemen!

Год прошёл как сон пустой, а я всё ещё живой
И в окно...

Вона прийшла у його сни
бентежні і несамовиті
грайливим променем весни
перлинкою на оксамиті!
і він сміявся і радів,
благав і плакав- як же вірить правді?
-щасливий я, що тут тебе зустрів,
але молю- прийди в життя насправді!
і мовила вона, неначе вітер шепотів
-щоб мала я таку чарівну змогу,
щоб ти в своїм житті мене зустрів
розкрий у серці для душі дорогу!

1.

Увидело нас солнце,
Оставило каждому по радуге
На глазной сетчатке
В подарок,
И теперь из нас вытекают краски —
Перламутровыми слезами,
Вытекают вместе с волей,
Превращаясь в цветы, в горошинки,
В песчинки, в тени стебельков.

Ощущение безвременья,
Рассеянное блуждание ума,
Все прежние цели растаяли,
И пустые надежды умерли окончательно.
Ты наблюдаешь, как бежит по ультрамарину
Яркая линия, маслянистым блеском
Приковывая внимание,
И ты словно йог в медитации...

У моєму селі не ростуть різні пальми,
Верболози кругом і вишневі садки,
Заглядають у вікна півонії, мальви,
А весною дурманять жасмини й бузки.

Там впірнають зірки у ставок на світанні,
Їх вітає крилом чорногуз вартовий.
І, здається, півні тут найкраще співають,
Й насолодша вода, де ярок чорторий.

В небі ангел хмаркИ у покрІвець вплітає,
Я благаю його зберегти райський край.
Хай зелене село бід ніколи не знає,
І пустелею стати йому не давай.

НЕ РАСТУТ В МОЕЙ...

я ненавижу материнство,
а роды-не переношу.
кроваво-маточное свинство
меж ног разваленных в у-шу.
из носа слизь,из кожи пот,
а из распахнутой вагины
лиловый пялится урод,
обвитый лентой пуповины.
головка,плечико,рука.
живот,мошонка,ягодицы
как будто толстая кишка
идёт из лона роженицы.
как будто чей-то высший бред,
над здравым смыслом насмехаясь,
являет свой автопортрет.
ничуть при этом не смущаясь.
как будто образы сошли
в реальный мир каким-то чудом
с картин художника Дали...

Наверно так мені судилось
одній свій вік весь коротать,
зуміла матір красу дати,
та не зуміла щастя дать.

Зуміла дати карі очі,
та чорні брови - дві дуги,
але від батечка достався
характер... Господи, прости.

А серце, серце те дівоче,
ох, стільки же від тебе лиха,
любить по своєму, бач, хоче,
і не бажає любить тихо.

Над моєю голівонькою
розцвіта калина,
Серце моє полюбило
в недобрую днину.

Полюбило, а я й не знаю,
що ж мені робити .
Мій коханий не бажає
зі мною ходити...

І знову вирішив германець: "Drang nach Osten!"
Але не вигукнув, тихесенько прошепотів.
Та й поповзли чутки й думки гадючі
Сварити і цькувати трьох братів.

Він добре пом'ятає міць та силу
Коли пліч о пліч українець, росіянин, білорус
Зломали яструбові його чорні крила
Тому й жбурляэ кістку нам - Євросоюз!

Ідіть до нас, забудьте про братів
Вони ж вас тільки но грабують
Слов'янский Світ ? Та це ж ярмо катів!
Десятки років Захід вередує.

І ось, нарешті, відбулося - перемога !
Іван...

Пяти ячменным хлебам, двум малым рыбам, кре-
щению Святым Духом, в Галилее, до и после, меж-
ду и рядом, можно сказать всегда, (буду гадом), т.
е. честно, не вру, надеюсь и я на чудо, (на 14-й или
15-й день (как иуда), от новой луны Ni-san для одн-
их; и каждый день для других), череда асан, йога,
ели хлеб\пили вино (из воды), и имел свою долю,
(говорил серёга). На работу как на праздник. Не
трудиться за еду, говорил всадник, что портит, но
для пищи, пребывающей в жизнь вечную, манну...