Агни-йоги

Ти виграв це поєдинок,
Він породжує нове бажання,
Ти для мене у світі єдиний,
Та ця битва, вона не остання.
Я боротимусь знову і знову
Допоки вистачить сили,
Бо це доля, - не випадковість,
Віддам душу за тебе мій милий.
Я Всевишньому вдячна за дар,
Бо без його не вміла б любити
Серед розпачі, смутку і чвар,
Не змогла б це життя я прожити.
Моє тіло належить тобі,
А мій дух... Він давно уже твій,
Ти б`єшся за мене в пітьмі
У страшній, як нічний буревій.
Та я вірю в монотонний...

Дивлюся у вікно прозоре
І бачу сніг, людей нема,
І, раптом, тут з'явились двоє,
І він її так обійма...
І на душі морозно стало,
Бо ще недавно за вікном
Мене ті руки обіймали...
А може... то було все сном?!
Ні, то не сон, то - страшна казка,
Якій кінця уже нема,
А Вітер шепче: "Ну будь ласка,
( З другою він, а ти одна )
Залиш його і не втручайся,
Так краще буде вам обом,
І краще ти одна зостанься,
Залиш ти двох тих за вікном!
І "новими" поглянь очима
На той світ, що не за вікном...

О том, что вредно организму,
Мы знаем все не понаслышке.
И применяем снова клизму,
Чтобы убрать опять излишки.

Мы вновь используем диету,
Нам помогает хатха - йога.
Но до чего слабы нервишки,
Вновь обьедаемся ей богу.

Нам хочется всего и сразу,
А также выглядеть на славу.

Снимаю унты. Меч и кимоно!
И башмаки не жмут. Босые ноги.
Саке. Забыто тёплое вино
И снег не заискрится на дороге,
Покуда не покажется Тибет.
Всё как обычно: рис, хибары, гейши…
И верится, увы, в приоритет
Востока над всем прочим, но в дальнейшем
Потерян смысл ухода в Никуда –
Оно и так: в коане Бодхисатвы;
О нём журчит в Саду камней вода;
О нём, усталые, после последней жатвы,
Мечтают суфии, считая карамат
Уделом для немногих, но в надежде –
В игре индийской, быстроходный мат...

Не плюй межиочі Землі!
Не плюй в лице свїй планеті!
Не сій того, чого не схочеш жать,
Адже все сіяне пожнеться!
Чи виправдання в забутті?
Та, підкоряючись Закону,
Той сіє зерна золоті,
А той- посіяв зуб Дракона.
Розсипав сміття навкруги,
Устане- та назад не обернеться.
Що залишає по собі,
І мріє, що йому минеться.
Та не минеться нікому!
Бо вічні Космосу Закони!
Під карми владою живем
Ми від народження до скону.
Не проклинай своїх дітей,
Не сій Драконове насіння,
Яке у проклятих...

Сколько их, кому маваши
Смерть заправила поддых!
На селе Большие Каши
Мертвых больше чем живых...

Полночь. В маленькой избушке
Скатерть цвета кумача.
Три старушки-помирушки
И волшебная свеча.

На погосте, где опушка,
Не дождетесь, вашу мать!
Три старушки-помирушки
Отказались помирать.

Сыр, морковные ватрушки,
Земляника, чай мате.
Три старушки-помирушки
Подзанялись карате.

Целый день гремят костями,
Грушу с криками «Кия!»
И локтями и кистями...
Не боятся ни … кого...

Они тоже согласны быть островными вселенными -
Так любуются каждым камнем в волнах соленых,
Что их души всегда одинокими будут и пленными,
Как отчаянная попытка слиться влюбленных,
Что не могут никак бросить ветру свои имена,
Что всегда говорят о себе будто пишут пером...
Но они так тоскуют, так искренне ищут огня,
Так измучались и так устали не знать где их дом!
Боже мой! Где находится общая эта страна?
Я попробую все: гипноз, йогу, наркотики даже
Есть наружная и есть внутренняя...

Ось, зупинився у кав’ярні
З’їзд ветеранів-шпигунів!!!
Є радянські, американські
Та інші хлопці всіх мірил…
Всі пили каву, грали в карти
І анекдоти всіх часів
Добавляли в гарячі страви,
Та й визичавши кілька слів…
Шеф канадській, упав до бару,
Щойно виски (всі) осушив,
Казав, що любить він державу,
Де платять гроші королів…
Американський, той бродяга,
Десь, довго вуса всім крутив,
Йому, відверто, та бодяга
Не до вподоби, бо наш налив…
А наш, шановний, пив спиртягу,
Шматочком...

Служив козак Микола на заставі,
Козак Сірко там військом керував,
Кував іділію в тамтешній владі
Отой козацький та бійцівський сплав!
Якось…
Стоїть Микола на посту у справі,
УХ! – стереже кордони усіх прав,
Тремтить гвинтівка змішаної граві…,
За пазухою в нього кілька страв…
Ось, тихесенько, ледве, непомітно
Дістав з кишені вороний стакан,
Налляв, запив, ой добре, смачно, гірко,
…і можна танцювати вже й канкан…
…не буде діла – на бойовому стані
Він командир, малий військовий цар...

Твои дети – дети Бога,
Твои слуги – дети Бога,
Все дающие, берущие
У тебя – все дети Бога.
Все во всех телах – все дети,
Отделенные частицы,
Все, не только человеки,
Дети Бога – все крупицы,
Все живое, неживое,
Видимое и незримое –
Все – извечно дети Бога,
Изначально Неделимого,
Они – дети, они – слуги,
Изначальная их дхарма,
Дети Бога – Бога Руки,
Бог-Отец – их Жизнь и Карма.
Отделенные частицы
От Отца неотделимы,
Все, как бусинки на нити,
Все – в Отце и все – Любимы.
Ты не...