Залиш

Я тебе відчуваю… на дотик… Холодний, зі скляними, порожніми очима, тоненькими пальчиками музиканта, акуратним манікюром, в білій сорочці, начищеному взутті… Випрасуваний, чистенький… Від тебе злегка повіває ароматом польових квітів та кориці… Хм… Дивне все ж таки поєднання… Очі голубі… Як плесо води у озерці біля якого я так часто люблю прогулюватись. Знаєш як називають голубі очі?.. В них справді можна втопитись… Чи захлинутись, ковтаючи спраглими вустами таку жадану голубизну… Довгі, чорні...

Вона зайшла до під’їзду і важко прихилилась до стіни. Нарешті вона майже вдома. Ще кілька кроків і відчує тепло своєї подушки. Вона ридатиме в неї до ранку. А вранці збереться й піде на пари, наче нічого не сталося. Вона не хоче, щоб він дізнався, що вона страждає.

Або вона піде до найближчого бару і нап’ється дешевого вина. Ні... Так низько вона не впаде. Через нього, негідника, - напиватися? Пекла жага помсти. Такої, щоб на все життя запам’ятав! Краще вже померти. О! Гарна ідея. Тільки як...

Мораль
поняття більш тонка, ніж моральність, пов'язане не тільки з системою звичаїв, але й з духовним світом людини, його орієнтацією на внутрішні цінності. Від питань екології, технології, політології ми неминуче повинні перейти до обговорення проблем еволюції внутрішнього світу людини. Необхідно знайти способи

такого впливу на нього, щоб внутрішній духовний світ людини перетворився в його основну цінність. У цьому і лежить ключ до найголовнішого збереженню виду homo sapiens.

М.М...

- Синочку мій любий, не плач, зараз я тобі заспіваю мій солоденький, ось так, - молода жінка лагідно посміхаючись вкутала дитину і присіла колихаючи біля вікна. Немовля заспокоїлося, притихло в теплих материних обіймах, прислухаючись до тихої сумної пісні. Раптом двері з вулиці хтось рвонув і різко брязнув ними по розшатаним одвіркам.

- Катерино, Катю, де ти? - пролунав по хаті різкий чоловічий голос. Відчинилися двері і в кімнату вбіг розхристаний Василь. Дитина заплакала

- Чого ти кричиш...

Зимовий день слабшав. Він вже не міг довго тримати на руках, обліплену зорями ніч і тому поволі опускав її на землю, а сам

безсило сковзав у безодню обрію. Дивлячись на це магічне дійство із

вікна квартири, я напружую зір, бо дуже хочу теж побачити зоряного

хлопчика, як втілення нездійсненної, але такої заповітної мрії.

Згадалося дитинство – безтурботні дні, які з кожним роком

дорослішали і ставали більш серйозними. І ось зараз, торкаючись

холодного тіла вікна, розумію, що...

Знайомство зі статтями Дарио Саласа і його книжками, дозволило поринути в мир маловідомої в нас герметичної філософії, іменованої на Заході «матір'ю всіх наук».

У світі психічної літератури зрідка виникають дійсні "ізюминки", які можуть бути доступні для усвідомлення не тільки лише спецові, та й рядовому читачеві, що не має за спиною спеціального диплома про вищу освіту.

І хоча спочатку виникнення книжки "Гипсосознание" не викликало сильного відгуку, її варіант у вигляді аудиокниги...

Наконец- то Вика получила долгожданную визу. В тот же день она купила билет, на автобус до Ганновера.

И вот наступил ее прощальный вечер с лучшим другом и родным братом. Они сидели в гостиной, грустили, предчувствуя долгую разлуку. Вика задумчиво поглядела в окно, затем встала и пошла за своей сумочкой в прихожую.

- Игорь, хочу попросить тебя об одном одолжении, отправь это письмо Валере, ведь ты знаешь его адрес? – Девушка протянула ему конверт.

- Конечно, отправлю не вопрос, - Игорю...

- Не спи красавица, твоя подруга тебя уже заждалась, - Белобрысый за руку, рывком потянул Наташу, ее тело поднялось, словно пушинка и она оказался перед длинным столом.

Первой ей бросилась в глаза Оксана. Платье на ней было разорвано, и не прикрытая белоснежная грудь, выделялась светлым пятном на фоне мрачной и ужасающей картины в землянке.

На столе перед подругой стоял полный стакан, а рядом небрежно валялось ее драгоценное колье. Она сидела на стуле с опущенной вниз головой, и ее руки...

ЭОРПАТА *СОЮЗ АПОЛЛОНА*
КНИГА 2

Глава 1
После поднятия белого порошка из утопленного «Мерседеса», Вика не стала испытывать судьбу в лице полковника и утром выехала в Германию. «Так надо, так будет лучше для всех», - твердила себе всю дорогу девушка, абсолютно не задумываясь о том, что будет делать в *полосатой* стране "дойче орднунга". Не волновало Вику и то, что едет она вслепую, наудачу и никто не будет встречать ее в чужом городе. Правда, в этом была только ее вина. Подруга Лидочка, с...

Згиньте, прокляті думки, покиньте мене на мить. Дозвольте увійти в унісон, закритися у своєму казковому світі. Просто побути на самоті, без зайвих облич. Щось непокоїть? Запитаю сама у себе, а у відповідь – бездонна тиша.

Минуле завжди є і буде. Не почнеш нічого з нового аркуша, його видають тільки один під розписку. Залишаться мільйони недосказаних слів. Помилки навчатимуть робити правильний вибір. За колишнім сумуємо, пускаємо гіркі сльози та дивний сміх. Гучність зашкалює всі децибели. За...