Забутi крила

За вікном, біліє тихий вечір...
Двір, у снах зимових, спить.
Сніг, лапатий, падає на плечі.
На морозі, сонечко згорить.

І розкотяться, по небу, ясні зорі.
Місяць, спалахне, посеред них.
Білосніжним таїнством, надворі,
Гомін, десь за обрієм, притих.

В сон поринули, великі і маленькі.
В Колисковій тиші, мріє ніч,
Щоб додому повернулися Лелеки.
І сплели гніздо, поміж узбіч.

Щоб додому, повернулися Лелеки,
Як настане, рання, весна.
По дорогах, близьких і далеких,
Їх любов, на...

Начебто й досі у грудях бринить
Відлунок слів твоїх жорстоких.
І інколи ввижається та мить,
Коли ще голос твій
Мав теплий колір
І дарував лиш спокій.

Немов пітьми зчорнілі крила
Світ щастя покривають тінню,
І туга добре в серці вбила,
І чорних помислів могила
Лягла на груди тяжко,
Заповнив серце злоби гниллю.

Весь світ, померкнувши, обрид,
Що мало цінність – вже не цінно,
Що жевріло, схолоне в лід,
І промінь творчий,
Померехтівши, зблід,
І без провини доля...

З лагідним цілунком у твоїх обіймах,
Зміниться миттєво все моє життя,

Якби я хотіла щоб були постійно,
З нами твоя ніжність і любов моя.

Це зігріє серце взимку у негоду.
Захистить від вітру сонячним теплом.

Щоб ми відчували ніжність та турботу....
Мовби нас сховала матір під крилом..\

Очі твої ясні, посмішка чудова..
Серце, що кохає мов у перший раз.

Райдуга над нами різнокольорова.
.Мов благословення дивиться на нас.

Ми відкрили серце, у бажанні ширім..
Кожен це...

Вставай, УкРАїно!
Ненько народiв!
Вставай, Русь Свята,
Матiр Моя!
З Тобою Здолаємо
РАзом невзгоди,
Повстане над свiтом
Постать Твоя!
Білою Птахою
В Синє Небо,
В Сонце ЯскРАве
Ти полинеш!
Білою Павою
З крилами вільними
Всесвіт великий
Ти обіймеш!
Світом Засяє
Моя УкРАїна —
Матір Єдина,
Свій Хрест, Донеси!
Шлях Перемоги —
Під ПРАпором Сонця
Вічнiй Софії,
Сур’ї-Русі!

2.09.2012
Матерь Мира Мария ДЭВИ ХРИСТОС

В качестве иллюстрации к Поэзии...

У моєму селі не ростуть різні пальми,
Верболози кругом і вишневі садки,
Заглядають у вікна півонії, мальви,
А весною дурманять жасмини й бузки.

Там впірнають зірки у ставок на світанні,
Їх вітає крилом чорногуз вартовий.
І, здається, півні тут найкраще співають,
Й насолодша вода, де ярок чорторий.

В небі ангел хмаркИ у покрІвець вплітає,
Я благаю його зберегти райський край.
Хай зелене село бід ніколи не знає,
І пустелею стати йому не давай.

НЕ РАСТУТ В МОЕЙ...

На Вкраїні зорі, мабуть , мають крила-
Від серця до серця об'єднують милих.
На Вкраїні небо наймиліше в світі,
Найніжніші мами, усміхнені діти.
На Вкраїні в лісі, як в рідному домі-
Це дуби і сосни- всі мені знайомі.
А степи Вкраїни п'янять ароматом,
В золотих просторах різних трав багато.
До Дніпра старого притулились ріки;
Живою водою хай повніють ввіки.
Я молюся Богу:" Не забудь Вкраїну!
Прийми в своє серце, як рідну дитину."
"Благе слово твоє на всі покоління.
І даруй їм розум...

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не присни, для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,

не розміняй на спотички доріг,

бо кості перевернуться в гробницях

гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,

і від любові тьмарився їм світ.

І їх жінки...

І знову вирішив германець: "Drang nach Osten!"
Але не вигукнув, тихесенько прошепотів.
Та й поповзли чутки й думки гадючі
Сварити і цькувати трьох братів.

Він добре пом'ятає міць та силу
Коли пліч о пліч українець, росіянин, білорус
Зломали яструбові його чорні крила
Тому й жбурляэ кістку нам - Євросоюз!

Ідіть до нас, забудьте про братів
Вони ж вас тільки но грабують
Слов'янский Світ ? Та це ж ярмо катів!
Десятки років Захід вередує.

І ось, нарешті, відбулося - перемога !
Іван...

Назбираємо собі в долоні зорі.
Нехай справдяться завітні мрії всі.
Споглядаючи розкоші неозорі,
Завмираємо в цілунку, ніби в сні.

Хвилювання нам перехопило подих.
Метеорний дощ проймає сяйвом ніч.
Від чутливого торкання - милий подив,
Насолода від ласкавих губ та віч.

Вітер зір закрутить нас в зірчастім танці.
Вир підхопить, віднесе в зіркову даль.
Незрівнянної вистави стали бранці.
Із полону ранок звільнить нас, на жаль.

Ми мандруємо в світах Чумацьким шляхом.
Невеликий...

Я люблю, коли ти поруч
Ця миттєвість, наче мари
Зводять з розуму мене
Твої очі, твої чари

Я люблю, з тобою бути
В ясний день, і у негоду
Я кохаю твої душу
Я кохаю твою вроду

Я люблю, з тобою бути
Вдень, у ранці, в надвечір’я
Розмовляти про кохання
І про всесвіт, про сузір'я

Я люблю, з тобою бути
У цю мить, неначе крила
Підіймає до небес
Невідома, дивна сила

Я люблю, з тобою бути
Мить, хвилини, дні чи роки
Не вежливі, місце, відстань
Кілометри, милі, кроки

Я люблю...