Ютиться

Живя лишь ночью,
Гуляя под покровом темноты,
Питаясь чужой кровью,
Ютясь у подножия могил...

Была в него ты влюблена,
Была его частицей...
Дышала им, жила.
Понимала жизни его смысл.

Подруга вампира
Погибла от любви.
Но его она не забыла,
И погубила две души.

Смотря с небес
На мертвые тела,
С тоскою глядя на осколки разбитых сердец,
Мрачный лик его увидела она.

Живя в объятьях ночи,
Любя одну лишь тьму,
Бродя среди безжизненных могил,
Любуясь на луну...

Рожденная...

Знов – Ку-Ку, Ку-Ку – кукує міф «Кукушки» уві снах,
На природно рідній мові у могутніших лісах…
…й десь, у центрі ліса, з дуба незалежну пісню ллє:
Ой, Зо-Зу, Зо-Зу… Зозуля*…й щось «зозується» не те…

…крик зверта вона до долі – де ж оті яскраві дні?!
Й світить сонце, стають зорі, нема ж світу по весні?!
Може криз у самій волі, що блукає та реве?!
Відсутні ж зустрічі любові з вірою, що гниє!

Сіра ж пташка на природі спільну пісеньку веде,
На ланах та в щирім полі шлюбний гомін...

Двенадцать лет прожИли вместе
Истратив срок любовной тайны
Теперь уже не «тили-тесто»…
Жених с невестой?.. и подавно

Раздоры, ссоры бытовые
Утрата в сексе интереса
Эх! Были годы молодые…
Теперь уже не наша месса

Морковь под горькой лебедою
МанИт салатами измены
Беда приходит за бедою
И только сцены… цены… цены

Такой вот цикл астральной сути
Для «экипажа корабля»
Тебе на камбуз… я на юте
И распадается семья…

Лишь дочка мечется меж нами
Пытаясь снова воскресить
Кувшин...

Смрад утра.
Треск тормозов и гудков…
Остывшее тело Волчицы
На сырой, бездыханное земле.
Под железной сенью амбара
Ютится
Плач щенков
И холодное жало
Боли ранней,
Обретшей надел
В пасти дорожной.
Неподвижность любви
Глухотой в пустоту.
Кто-то, просто, куда-то успел,
Вот и все…
Объясни им, дворнягам таежным,
Отчего так горчит молоко.
Не могу…

Царь Давид в своём жил доме.
В том, что всех своих врагов
Победил он, вклад огромен
Саваофа. Бесподобен
Он на фоне всех богов.

Царь сказал тогда Нафану
(Был при нём такой пророк):
«Дом мой не из целлофана,
А из кедра, кухни, ванны.
А ковчег Святой продрог,

Он в шатре ютится скромно,
Словно повар, что в обед
Челядь потчует скоромным,
Сам сидит на макаронах...
Как-то мне не по себе,

На душе аж засвербело...»
- «Что на сердце у тебя,
Начинай любое дело.
Про тебя в свои...

…їде Хвеська по дорозі
треться попа по підлозі
тріск на возі гуркотить
душка файно голосить:

хай живуть блага серцеві
колоритності рожеві
хай жирує бідний світ
чи колгоспник чи м’ясник
веселись народ ти в змозі
збійним тиском на морозі
розігріти силоміць
час що наближає мить
мить разючого моменту
де дістане компліменту
один втомлений мудрець
мабуть він і був боєць
й розгорнулися литаври
пролунали святні блиски
розговляється народ
ось і чарка й бутерброд
хтось хитається у...

Гудять фанати на футболі – вболівають за своїх,
Не вже поразка на газоні?! Й сльози котять як горіх…
Вболівальників мільйони вже не співають й силомить
На голові вертять долоні – не розуміють певну мить:
(0 : 1)
Нуль один і все пропало, і хтось полине в білий світ,
Несе свійське туди забрало «забугорний» футболіст…
Так що ж робити тій державі, де важелі тріщать міцні,
Де є простори величаві і людей хоч пруд пруди?!

Мабуть причинності у тому: певну класність ту знайти
Простіше з...

Лати сталеві, гострі списи,
На білих туніках мечі і хрести –
Рицарське військо рушає в похід:
Орден Тевтонський прямує на Схід.

Місто над Бугом – добрий почин –
Штурмом захоплено Дорогичин.
Конрад з Мазовії – тевтонський васал –
Гордий, що руську фортецю здолав.

Древнє Підляшшя – Руська земля:
Віднині це вотчина «війська Христа».
Хай начуваються єретики:
Для них хрестоносці вогонь принесли.

Крові потоки, стогін людський –
Несуть окупанти порядок новий.
Хто захистить...

Понятье Господа абстрактное,
Кого ты только ни спроси,
Сужденья будут сепаратные
От правильного до превратного,
Но жертву Господу нести

Обязан член любой конфессии.
А взять языческий народ -
Скотину забивали с песнями,
И вкруг костра, вдыхая специи,
Водили девки хоровод,

Задрав подол чуть выше голени,
Откалывались по одной.
Гуляли девушки от вольного
И, надышавшись благовония,
Теряли девственность порой.

Царь Соломон по воспитанию
Богобоязнен был, ходил
Путём Давида в...

Жемчужиной храня дворец,
Заснеженный ютился город, —
Благообразья образец,
Он крохотный, но очень дорог, —
Наш петербургский закуток,
Куда душою отдохнуть,
Вдохнув природы биоток,
Мы едем. Воскресенье. Путь.

Из электрички, на перроне,
Предчувствий радости полны,
Билетики в карман хороним,
Всласть сплетничая (болтуны!),
Мы устремляемся в аллеи
(Старинных елей чудеса!),
Эпохой царскою болея,
Времен мы слышим голоса.

Здесь павловский играл оркестр,
И жил убитый император,
Как...