Ютиться

Сидять Куми на природі,
Ляси точать, пиво п’ють,
І як кажуть у народі:
Хай живе гуманний Суд!
…ось, питає Кум у Кума
(той, що має вище ранг):
Що за хрєнь ниць виглядає,
Наче, схоже – БУМЕРАНГ?!
Ой, це друже, мабуть лихо –
Крізь повітря проліта,
Гвинтокрилом кучеряво
Скрізь побило всі місця,
Тай – показує на гулю,
Що на лобі синню льє…
(Не злюбив миттєву кулю,
Дульку скручує з трьох пе…)
Ну…, так звій його до біса,
Каже важно господинь,
Ось, пішли до того ліса,
В злість...

Якось Шурік мчався на «Побєдє»
За кермом – вельмишановний Пан
Зустрівся з парканом – по обєдє
Всі втямили – діє хуліган?!
Здоровий глузд риму не минає:
«Хуліган» – відомий всім кумир,
Зненацька фортуну спонукає
Збагнути жваво – бадьорий мир….
…вийшов чемно із автомобілю,
Притупив злегка хмельовий стан,
Звернув вліво – набиравши силу,
Промайнував у «фамільний клан»…
…зранку він вчепився в чорну каву,
Й з вишнею відвідав пироги,
В буфєтє, десь, як геній театралу
Все ще мріють...

Живя лишь ночью,
Гуляя под покровом темноты,
Питаясь чужой кровью,
Ютясь у подножия могил...

Была в него ты влюблена,
Была его частицей...
Дышала им, жила.
Понимала жизни его смысл.

Подруга вампира
Погибла от любви.
Но его она не забыла,
И погубила две души.

Смотря с небес
На мертвые тела,
С тоскою глядя на осколки разбитых сердец,
Мрачный лик его увидела она.

Живя в объятьях ночи,
Любя одну лишь тьму,
Бродя среди безжизненных могил,
Любуясь на луну...

Рожденная...

Знов – Ку-Ку, Ку-Ку – кукує міф «Кукушки» уві снах,
На природно рідній мові у могутніших лісах…
…й десь, у центрі ліса, з дуба незалежну пісню ллє:
Ой, Зо-Зу, Зо-Зу… Зозуля*…й щось «зозується» не те…

…крик зверта вона до долі – де ж оті яскраві дні?!
Й світить сонце, стають зорі, нема ж світу по весні?!
Може криз у самій волі, що блукає та реве?!
Відсутні ж зустрічі любові з вірою, що гниє!

Сіра ж пташка на природі спільну пісеньку веде,
На ланах та в щирім полі шлюбний гомін...

Двенадцать лет прожИли вместе
Истратив срок любовной тайны
Теперь уже не «тили-тесто»…
Жених с невестой?.. и подавно

Раздоры, ссоры бытовые
Утрата в сексе интереса
Эх! Были годы молодые…
Теперь уже не наша месса

Морковь под горькой лебедою
МанИт салатами измены
Беда приходит за бедою
И только сцены… цены… цены

Такой вот цикл астральной сути
Для «экипажа корабля»
Тебе на камбуз… я на юте
И распадается семья…

Лишь дочка мечется меж нами
Пытаясь снова воскресить
Кувшин...

Смрад утра.
Треск тормозов и гудков…
Остывшее тело Волчицы
На сырой, бездыханное земле.
Под железной сенью амбара
Ютится
Плач щенков
И холодное жало
Боли ранней,
Обретшей надел
В пасти дорожной.
Неподвижность любви
Глухотой в пустоту.
Кто-то, просто, куда-то успел,
Вот и все…
Объясни им, дворнягам таежным,
Отчего так горчит молоко.
Не могу…

Царь Давид в своём жил доме.
В том, что всех своих врагов
Победил он, вклад огромен
Саваофа. Бесподобен
Он на фоне всех богов.

Царь сказал тогда Нафану
(Был при нём такой пророк):
«Дом мой не из целлофана,
А из кедра, кухни, ванны.
А ковчег Святой продрог,

Он в шатре ютится скромно,
Словно повар, что в обед
Челядь потчует скоромным,
Сам сидит на макаронах...
Как-то мне не по себе,

На душе аж засвербело...»
- «Что на сердце у тебя,
Начинай любое дело.
Про тебя в свои...

…їде Хвеська по дорозі
треться попа по підлозі
тріск на возі гуркотить
душка файно голосить:

хай живуть блага серцеві
колоритності рожеві
хай жирує бідний світ
чи колгоспник чи м’ясник
веселись народ ти в змозі
збійним тиском на морозі
розігріти силоміць
час що наближає мить
мить разючого моменту
де дістане компліменту
один втомлений мудрець
мабуть він і був боєць
й розгорнулися литаври
пролунали святні блиски
розговляється народ
ось і чарка й бутерброд
хтось хитається у...

Гудять фанати на футболі – вболівають за своїх,
Не вже поразка на газоні?! Й сльози котять як горіх…
Вболівальників мільйони вже не співають й силомить
На голові вертять долоні – не розуміють певну мить:
(0 : 1)
Нуль один і все пропало, і хтось полине в білий світ,
Несе свійське туди забрало «забугорний» футболіст…
Так що ж робити тій державі, де важелі тріщать міцні,
Де є простори величаві і людей хоч пруд пруди?!

Мабуть причинності у тому: певну класність ту знайти
Простіше з...

Лати сталеві, гострі списи,
На білих туніках мечі і хрести –
Рицарське військо рушає в похід:
Орден Тевтонський прямує на Схід.

Місто над Бугом – добрий почин –
Штурмом захоплено Дорогичин.
Конрад з Мазовії – тевтонський васал –
Гордий, що руську фортецю здолав.

Древнє Підляшшя – Руська земля:
Віднині це вотчина «війська Христа».
Хай начуваються єретики:
Для них хрестоносці вогонь принесли.

Крові потоки, стогін людський –
Несуть окупанти порядок новий.
Хто захистить...