Ять

Гудять фанати на футболі – вболівають за своїх,
Не вже поразка на газоні?! Й сльози котять як горіх…
Вболівальників мільйони вже не співають й силомить
На голові вертять долоні – не розуміють певну мить:
(0 : 1)
Нуль один і все пропало, і хтось полине в білий світ,
Несе свійське туди забрало «забугорний» футболіст…
Так що ж робити тій державі, де важелі тріщать міцні,
Де є простори величаві і людей хоч пруд пруди?!

Мабуть причинності у тому: певну класність ту знайти
Простіше з...

Була в Миколи давня мрія
жінок багато в хаті мати,
Горпина, Христя та Марія
одна варити, друга прати.
Та гарні всі немов з екрану,
одна за одну ніби краща,
не підіймаючись з дивану
собі розмріявся ледащо.
В солодких мріях задрімавши,
немов насправді сон він бачить:
усіх до хати їх зібравши
роботу їм окремо значить.
Одній прибрати, тій варити,
другій попрати, третій шити.
А п,ята яблука збирає,
а шоста садить чи копає
і сьома щось в садочку бгає,
а восьма подушки...

Я хочу бути однією з твоїх коханок.
З тих, що тихо ідуть під ранок,
З тих, що гірше за смак дружини,
але кращій, ніж самотній,вчинок.
з тих, з ким йдеш і куди ти знаєш,
але потім не пам’ятаєш,
зафарбовуєш кожен з ласощів,
бо дружина – насправді красощі.
Ти хочеш бути моїм чоловіком.
Щоб твоєю була навіки
Як би грубо це не звучало -
Бо тобі зі мною сексу мало.
Твоя дружина хоче замало:
Щоб її твої тьолки не діставали,
Щоб вона прокидалася з тобою вранці,
А не з думкою про сусіда...

Сиджу та сумую біля вікна
Сиджу та гадаю “Чому я така?”
Краплинки стекають напроти вікна
Як мені зрозуміти “Чому я така?”
Чомусь хочется плакать, сліза не стека
Мабуть посміятись, бажання нема
Якись дивний характер, утримка не та
Хто мені відповість “Чому я така?”
Соняшний промінь прорізав нудьгу
Сумування залишив, зрадію йому
Від душі посміхнусь, все ж добре навколо
Захотілось стрибати, побігти у гору
В голові прояснилось, співає душа
Гарне життя, та і я хороша
Раптом “Стій...

Виє вовк
Дурний собака
Виє сірий в долинУ
Вовчий гонор розіп’ятий
Стирчить тінню на снігу

Виє вовк
Далеко чутно
Заспокойся заметіль
Виє вовк і вже не сумно
Світить місяць, зникла біль

Виє вовк
Дурний собака
Вже без болю, без жалю
Любий Вовчику, мій братчик
Волю чую я твою

…Тож удосвіта вставала
І зневірена украй
Бога пошепки питала: -
Чи насправді десь є рай?

Де нема думок:-як жити?
Де іржа не точить світ-
Тепле літо,стигле жито
І нічого не болить.

Смуток там не порядкує,
І розп'ятих днів нема...
Там царівною святкує
У безмежності весна.

І в задумі у великій
Кружеляста тінь -Земля -
Добрим спокоєм сповита,
Схожа трохи на маля…

Тож удосвіта вставала
І знедолена украй
Бога пошепки питала: -
Чи візьмуть мене у рай?

Рассвет, капли дождя, как шина, предохранит, от
сырости зонт, перелома излом от смещения, реаль-
ного мщения, действительности, иллюзии воспри-
ятия, где линза, спесива, холодна, игриста, на сол-
нце, свет пропускающая внутрь, мотива порыв,
всё разобщив, объективнее, суть, дискуссий, топ-
танье на месте, получит замес, фузу, реальности
лузу, попал, увернулся или угадил, фактом пись-
ма, дерзостью вида, айкидо, траектория либо, ма-
тча, того, что случится, толи меча, предвиденье...

Он с бесом говорил, а может так казалось, двое-
ние в глазах, как жалость, по себе, ведь ближе
всех, рубашка и своя и тело, и не зудит и не свер-
бит, заноза, в сознании своём и роза не цветёт, а
запах? серы? иллюзия, припадок, сновиденье или
зарубка иль затменье, кто поднимал за край всё
одеяло и устрицы за створки открывал и лодки
осушал, при полном затопленье? очнулся и при-
шёл в себя, всю ночь гонялся, на урале по весям,
по полям, кто опускал в историй,сонмы? где дино-
завры...

Острого клинка крик (в ночи): «Ты что старик, к-
ак чёрный кот в тёмной комнате, крадёшься, те-
бя всё равно не поймать, вьёшься».
- Шредингера мать, поскользнулся, упал, опять.
а что,ты, там, сам, шарил, терял?
- Успокойся, тебя никто не искал, успокойся и с-
трелять сегодня в тебя не будут, твой ящик, ост-
анется цел, да, ты опять не у дел, «ямщик, не го-
ни лошадей», не спеши мальчик – (про себя) -
будем целиться лучше, зайчик, тонущего не с-
пасти, не умея грести, - пли.
Пуля...

По горсточке глины, наполняли могилу, кидали
комья, по крышке гроба, отзывалась «пустым»
звуком, звуком не заселённого дома, опять обм-
анул, (простипома), в последний момент улизнул,
ну ты брат и загнул, сбежал из под пресса, судьбы
стюардесса, смерти смерть, прах из праха, пове-
рьте, (говорила жена маха), никогда не увидеть
мёртвого осла, мотыльком............ взлетел, под-
нялся над местностью, (параллельно), расплас-
тался, захотел света, поспешил, возвратиться (с
приветом...