Вол

Воспоминания в утиль
Не сдашь, не бросишь их на полке:
На самолетике в Эртиль
Мы прилетали... На двухколке

В Красноармейский вез нас дед,
Петр Николаич Остроухов.
В поселке том на белый свет
Я и пришла... Часок потпрукав,

И «дарвалдаями» звеня –
(Степь открывалась панорамой) --
Дед-конюх привозил меня
Торжественно в поселок с мамой.

Поселок наш не знаменит.
Эртиль известней ненамного.
Здесь «графский» сахзавод стоит,
А из Воронежа дорога

В усадьбу графа – двести верст...

Воїн...
Велике значення у слові
Природою було дано,
І пересічному воно
Неосяжним завжди було:
Він кинув поглядом убік,
Побачив постать - чоловік,
Запилений й сумний сидить,
Каптур хова очей блакить,
Потерті чоботи і плащ;
"Належно" оцінив і край.
Душа лиш глибше відчуває,
У витоки як поринає,
Мандрівника сумного образ
Розкриє швидко, відгадає,
Правдива там краса витає.
Людина? Ні. Істота? - воїн...
Для нього істини немає,
Лише довічная війна
І суть у ній одна - життя...

- Какого черта!
Капитан был зол. Он перехаживал, "майора" - не светило. А ведь пахал он, как двужильный вол, тянулся к звездочке...
Ну, разве не мудила?
А в результате - дома нелады. Жена-красавица - ведь извелась, бедняга... И протопить, и натаскать воды, и обиходить дом - а все одна. Трудяга, она-то сызмалу привыкшая к работе, но ведь хотела, чтоб - за мужниной спиной... А он, слепец, и днем и ночью - в роте. Какая тут семья? Ну, прям хоть в голос вой...
- Какого черта!
Кто-то был...

Я работаю, как вол.
Отпахал, домой пришел.
Есть хочу, мне стимул нужен.
Говорю жене:"Где ужин?"

А из комнаты в ответ:
- В доме даже хлеба нет.
Хочешь жрать?! Я так и знала!
В магазин сходи сначала!

Заодно купи и чай!
И собакой погуляй!
Да не стой, как пень, в прихожей!
Мусор вынести ты можешь?!

Пес хрипит на поводке,
С мусорным ведром в руке,
Выхожу. Холодный вечер.
Глядь, сосед идет навстречу.

Поздоровался со мной.
Тоже мокрый, тоже злой.
Рядом пес бежит лохматый
И...

Добывая насущный хлеб
В нашей бренной земной отчизне,
Эшелоны людских судеб
Колесят по дорогам жизни.

Кто-то в «скором» (за звон монет)
Молча пашет, как вол насовесть;
Я ж, обычный взяла билет
На простой медицинский поезд.

Те, кто временно нездоров
И утратил былое рвенье,
С перегруженных поездов
В наш приходят за исцеленьем.

Доктор ставит диагноз свой,
Пишет важное назначение.
Я же, следом вступаю в бой
За практическое лечение.

А уколы мои приняв,
И избавившись от...

Чи бачиш душу ти злиденну,
Чи бачиш темну пустоту.
В його очах світло-зелених,
В безмежну зазирнувши гіркоту?

Цей ідол багатьох скорив,
Більш не належачи нікому.
Твій розум демон захопив,
Його ти раб тепер до скону.

В твоїй душі метуть сніги,
А серце - більше не палає.
Зобвенний розумом і ти,
Тобі до волі, як до Раю.

Несучи камінь крізь світи,
Котрі кінця свого не мають.
Йдучи по землях, крізь віки,
Разом з тобою всі страждають.

Але не довго це триває,
Не виніс мук...

Служив козак Микола на заставі,
Козак Сірко там військом керував,
Кував іділію в тамтешній владі
Отой козацький та бійцівський сплав!
Якось…
Стоїть Микола на посту у справі,
УХ! – стереже кордони усіх прав,
Тремтить гвинтівка змішаної граві…,
За пазухою в нього кілька страв…
Ось, тихесенько, ледве, непомітно
Дістав з кишені вороний стакан,
Налляв, запив, ой добре, смачно, гірко,
…і можна танцювати вже й канкан…
…не буде діла – на бойовому стані
Він командир, малий військовий цар...

Хмільок вітриться на осонні,
Димок струмує до гори,
Народ вирує біля Борі –
Спритний лівак служив в корчмі…
Два молодця зайшли до нього,
Був настрій вище голови,
Спитали трохи тут хмільного –
Простець від вус до бороди…
Й пустує там один другого:
- Як бачу стопку на землі,
Впадаю в відчаї німого,
Зникає й тяма в голові…,
Прошу Всевишнього: Дай волі!
Хиряві звички враз зніми!
…й казкової немає долі –
Радикуліт засів в мені?!
- А, тебе щось, не було видно?!
Питає другий...

Солнце за деревьями
Навсегда осталось.
Ты улетаешь в сторону
Его лучей прощальных…
И катится солнце
По линии горизонта…

Будь спокойным,
Как снег на проводах,
Не унывай, трудись как вол…
Медленное,
Медленное угасание…
О чем, о чем она,
Эта песня?

Куда ни глянь, везде в Сети -
Тутанхамон, Рамзес, Сети.
Наглее всех Тутанхамон -
И тут хам он, и там хам он...


* * *
Мне журналами трясти?!..
Прочь, шуршалки энд листалки!
Что хочу, найду в Сети!
(Если времени не жалко...)

Непроглядна Сети даль...
Где вы, Ирка, Зинка, Галка?
- Назревает виртуалка!
(Если времени не жаль...)

Ты - коровка, значит, вол,
Я как кот, коль ты как кошка,
Ты крольчиха, я как крол,
(Если времени немножко...)

* * *
Вся винда перекосилась,
И...