Вол

Чи бачиш душу ти злиденну,
Чи бачиш темну пустоту.
В його очах світло-зелених,
В безмежну зазирнувши гіркоту?

Цей ідол багатьох скорив,
Більш не належачи нікому.
Твій розум демон захопив,
Його ти раб тепер до скону.

В твоїй душі метуть сніги,
А серце - більше не палає.
Зобвенний розумом і ти,
Тобі до волі, як до Раю.

Несучи камінь крізь світи,
Котрі кінця свого не мають.
Йдучи по землях, крізь віки,
Разом з тобою всі страждають.

Але не довго це триває,
Не виніс мук...

Служив козак Микола на заставі,
Козак Сірко там військом керував,
Кував іділію в тамтешній владі
Отой козацький та бійцівський сплав!
Якось…
Стоїть Микола на посту у справі,
УХ! – стереже кордони усіх прав,
Тремтить гвинтівка змішаної граві…,
За пазухою в нього кілька страв…
Ось, тихесенько, ледве, непомітно
Дістав з кишені вороний стакан,
Налляв, запив, ой добре, смачно, гірко,
…і можна танцювати вже й канкан…
…не буде діла – на бойовому стані
Він командир, малий військовий цар...

Хмільок вітриться на осонні,
Димок струмує до гори,
Народ вирує біля Борі –
Спритний лівак служив в корчмі…
Два молодця зайшли до нього,
Був настрій вище голови,
Спитали трохи тут хмільного –
Простець від вус до бороди…
Й пустує там один другого:
- Як бачу стопку на землі,
Впадаю в відчаї німого,
Зникає й тяма в голові…,
Прошу Всевишнього: Дай волі!
Хиряві звички враз зніми!
…й казкової немає долі –
Радикуліт засів в мені?!
- А, тебе щось, не було видно?!
Питає другий...

Солнце за деревьями
Навсегда осталось.
Ты улетаешь в сторону
Его лучей прощальных…
И катится солнце
По линии горизонта…

Будь спокойным,
Как снег на проводах,
Не унывай, трудись как вол…
Медленное,
Медленное угасание…
О чем, о чем она,
Эта песня?

Куда ни глянь, везде в Сети -
Тутанхамон, Рамзес, Сети.
Наглее всех Тутанхамон -
И тут хам он, и там хам он...


* * *
Мне журналами трясти?!..
Прочь, шуршалки энд листалки!
Что хочу, найду в Сети!
(Если времени не жалко...)

Непроглядна Сети даль...
Где вы, Ирка, Зинка, Галка?
- Назревает виртуалка!
(Если времени не жаль...)

Ты - коровка, значит, вол,
Я как кот, коль ты как кошка,
Ты крольчиха, я как крол,
(Если времени немножко...)

* * *
Вся винда перекосилась,
И...

Знов – Ку-Ку, Ку-Ку – кукує міф «Кукушки» уві снах,
На природно рідній мові у могутніших лісах…
…й десь, у центрі ліса, з дуба незалежну пісню ллє:
Ой, Зо-Зу, Зо-Зу… Зозуля*…й щось «зозується» не те…

…крик зверта вона до долі – де ж оті яскраві дні?!
Й світить сонце, стають зорі, нема ж світу по весні?!
Може криз у самій волі, що блукає та реве?!
Відсутні ж зустрічі любові з вірою, що гниє!

Сіра ж пташка на природі спільну пісеньку веде,
На ланах та в щирім полі шлюбний гомін...

Ты тяжёлой своей рукой
Правишь то, что не нужно править,
И всегда мне твердишь: «Игра ведь…,
Отыграем! Потом покой»

Ты упрям, всех упрямей зол,
Ты бездушен порой, но честен.
И взывая к тебе, без лести,
Я скажу: «Ты упрям, как вол».

Я скажу: «Ты вернее всех!».
И ты выше нелепой ссоры,
Но прости за печать позора,
Что поставил, себе во грех.

Ты прости за не-мой успех,
За немного охрипший голос,
За слова, поседевший волос,
За нелепый, недетский смех:

Ты скрываешь в своём огне...

Иаков сыновей своих призвал
(Как Ельцин собирал борзую труппу,
Когда роль реформатора играл,
А не смотрел на всех холодным трупом.

Себе ту сходку представляю я:
Берёза, Рыжик, Плохишок, Бурбуля,
Дьячок, Окуля - вот его семья,
Которая стране покажет дулю.)

Сказал Израиль: «Возвещаю вам
Грядущее, его шипы и розы.
Для вас, сыны, несут мои слова
Надежды, обещанья и угрозы.

Предначертанья видеть вы должны,
Чтоб путь судьбы не расходился с вашим.
Сойдитесь в круг Израиля сыны...

Чти Господа, дух укрепишь и плоть.
Не бойся никого, сын, кроме Бога.
Одна для всех проложена дорога -
Всех приберёт со временем Господь.

У Бога с этим строго, царь сказал.
Одно лишь в этом мире неизменно -
Хоть могут отказать любые гены,
Ген старости ни разу сбой не дал.

У времени подвешенный топор
Вниз упадёт согласно Божьей смете.
Как можно низойти в жилище смерти,
Вновь Соломон заводит разговор.

За преждевременность с кого взыскать,
Найти и наказать, призвать к ответу...

Люблю, Россия, я тебя!
За огромные твои просторы
с богатыми ресурсами для нашего народа.
Люблю за храмы
с большими золотыми куполами.
Но вот обидно за тебя,
что ты забыла за меня,
за свой простой трудящийся народ,
который вкалывает столетиями, как вол.
Чтоб ты Россия процветала,
за свой народ простой,
ты никогда не забывала.