Тай-чи

бувальщина майже
Степан працює на комбінаті,
Де м’ясо виробляє для людей,
Й робочі там зовсім не багаті
Й породжують масовість ідей…
Ось, перша закінчилася зміна,
Наш трудяга швидкість уключив,
На трамвайчик, що кружляє зліва,
Находу миттєво заскочив…
Після тяжкого шкірного дьору
Він раптом у салоні і заснув,
Що снилося – догадайтесь з ходу,
…й контролер негайно розбудив…
Жінка ж з сумкою питає з боку:
- Дядько, щось сторчить у вас з штанів?!
Неприємність доведіть до толку...

ДЕЙСТВИЕ IV

ЯВЛЕНИЕ I
Рогнеда, Вальмира
Вальмира
Мне удивительно терпение сие!
Когда свершается бесчестие твое,
Когда на пышный трон, тебе определенный,
Изменник, красотой иныя ослепленный,
Возводит странницу, ругаяся тобой;
Ты, не тревожася ужаснейшей судьбой,
В молчаньи, кажется, спокойна пребываешь,
Но сим молчанием меня ты ужасаешь.
Гром страшный следует нередко тишине.
Рогнеда
Поди и призови Владимира ко мне.
Вальмира
Конечно, пременить его желаешь долю,
И счастием...

Зібрання вирує в залі – Данило мнеться у стола,
Заяву ж Галі розглядає (жінка вже живе без сна).
Бій пияцтву виглядає, як ціль доктрини без кінця,
…й колектив наполягає у прочуханці гаманця!
Ось, виступаючий хитає головою що є сил,
Плідно хлопця докоряє – заявляє – німий дебіл…
Така в світі «напряжьонка», мандрують запахи чуми,
Той, як смажена тушонка, у чарці мне свої боки…
Тай задав йому питання, одне – про атомну війну,
Що він чув про ці страждання та як сприймає цю біду...

Спить Глевтяк на салі і облизує боки,
Чіткі діла у справі і смажень – хоч-куди?!
Лежить і в салі тане, як зірка на зорі,
Милується зірницею у власному житті…
Сон-думка дошкуляє: дзвін чарки в самоті,
Десь біля вус вітає, як димові круги,
Братів усіх гукає в бельмесові ряди
На зборище яскраве – в бенкетні шабаші…
…і промайнув з упину цей хепі-енд у сні,
Вже ж сала попоїли, напились до свині,
В кишені порожнеча, аж ситі всі брати,
Тай, дякують смиренно і гей в свої шляхи…
…ілюзію...

…і це було давненько, в оті стрімкі часи,
Коли жили бідненько, збирали всі рублі…,
Й вірили у тезу: «Хай в’ється ОГОГО!» –
Всі читали пресу про могутності його?!

До Львова із завданням приїхав із Москви
Кореспондент Іваньков з робочої сім’ї,
Виконав моральні й технічні завдання,
Завітав в їдальні і зайшов – до книгаря…
Ось, рветься він в кіоску придбати прес-реліз,
Тай мерщій дізнатись, як квітне той девіз?!
Сидить там, вже старенький, відомого зразка,
Блакитненько-жовтенький...

Взяла буденність паузу
опісля трудового дня
аудитор після пафосу
перетворився в тягаря…
…перевірка перевірки
така суцільна маячня
у кишенях тільки дірки
та для чого ж уся возня?!

Всі помилки перепрали
і таємниці поскребли
що вже треба переграли
й фейс оф тейбел зберегли!
…так завжди у нас буває
і на кафешку швидко йшли
там пісні вже хтось співає
про два щасливих береги…
посиділи…покуняли…
разом додому поповзли
аудитора ж підняли
та у садочок віднесли…
світить місяць між...

Октябрь... Но снег уже лежит
И солнце светит еле-еле...
Хочу забыть я грусть обид
И слушать музыку свирелей.

Не тай, мой снег! Живи, живи!
Укрась простор родного края,
Ведь я — поэт святой любви,
Её пою и к ней взываю!

Недавно я творить не мог,
Но что-то вдруг переменилось —
Податлив стал упрямый слог,
А проза вновь вошла в немилость.

Стихи сбивают лихо с ног,
Парнас похож на каталажку,
Но поменять свою рубашку
С другим я б ни за что не смог.

Как-то ты мне сказала, собирая вещи,
Что ты навсегда улетаешь.
- Ты слишком много куришь, бухаешь
И главное... слишком много мечтаешь!
Ты витаешь в каких-то облаках
С временными зонами аномальными
С тобой хорошо,
Но всем девушкам хочется жить
с мужиками нормальными

Я помню, как я спросил:
- Ну-у-у, это-о-о. Может,
Мы ещё будем общаться?
А ты ответила:
- Да-же не ме-ч-тай...
Что мы ещё будем встречаться!
Я подумал, неужели
Мне всё это приснилось
И всё вспомнил
И всё в голове...

Садись под своей лозой, инжиром, создай
тень, страх не пень, выгоним, мурквам,
построим, кор, рядом, очаг в нём, всё не
почём, муки намелим, испечём хлеб, накор-
мим скот, поддержим огонь, создадим полу-
тьму, полумрак, полутон, фрукты, сыр, вино,
всё оно, то, что надо, имей рядом, создавай
мир под «сэбэ», чистая вода, мёд, молоко, ви-
ноград, всему рад, успокой душу, бег по пере-
сечённой местности, укрепит кости, сердце,
восстановит дыхание, «нервы», не реви, меч-
тай, пей чай...

Че в тябе нет тярпежу,
то понятно и ежу,
токо вот че, милый мой.
Я тяпереча скажу,
ты ко сядь угомонись,
и пожалуй не вертись,
все пойдет сынок по маслу,
то как в воду я гляжу.
Ежель станешь мне мешать,
то начну я колдовать,
по сибирски крепко слово,
ты гляди я не шучу,
а молить коли почну,
тут дяржись нечиста жисть,
завярчу ядрена вошь,
ни хрена ты не поймешь.
Род мой древний право слово,
почитай вяков аж сто,
мало ль, много все родного
и от матушки Земли.
И друиды...