Сни

Засяє зіронька на небі,
Відступить сум... наступить ніч.
Чарівні сни прийдуть до тебе,
А ти... примаришся мені.

Осіннє листя опадає,
Легенький дощик моросить...
І місяць ніжно споглядає,
На нас... і тих, хто ще не спить.

Як дивні сни,
Як морок ночі
Безодня мари,
Безумства жах.
В обіймах мли
Мій страх клубочить,
Світ знаний, гарний
Тріщить по швах!

Невпинний хід
Подій жахає.
Потай я плачу,
Хрип з грудей.
І тільки бід,
Наруг чекаю,
І лють звірячу
Нових людей.

… На вікнах шори не просвітні,
І ковдра вже не гріє тіло …

Душа разбилась о ворота рая.
Она мертва, ей не подняться ввысь.
И я тебя, любимый, отпуская,
Молю – ты мне, пожалуйста, не снись.

Расстались мы и средь жестокой яви
Нет места для меня в твоей судьбе.
Когда же ночь свои права предъявит,
Ты снова возвращаешься ко мне.

Как душу излечить от острой боли
И сердце как заставить разлюбить,
Когда все сны наполнены тобою
И не дают возможности забыть?

Освободи из плена сновидений,
Отчаянью слепому отзовись,
Ведь ты любил меня, так...

Зачем ты снишся мне?
Скажи.
Ведь ты же знаешь, что я жду
Ночной глоток холодной лжи,
Лишь утоляющий беду
Как жажду,
Только ненадолго -
Сон, как в жару кусочек льда...

А мне бы пить тебя как Волгу
Не отрываясь никогда,
Тонуть в губах твоих холодных,
Твой смех захлебываясь пить.
Не снись.
Я стал почти свободным
От жизни.

Не мешай не жить

Прошу тебя,
хоть снись почаще мне.
Так весело становится во сне,
так славно,
словно не было и нет
нагроможденных друг на друга лет,
нагроможденных друг на друга бед,
с которых нам открылись рубежи
земли и неба,
истины и лжи,
и круча, над которой на дыбы,
как кони, взвились наши две судьбы,
и ты,
не оглянувшись на меня,
не осадил рванувшего коня.

1967

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не присни, для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,

не розміняй на спотички доріг,

бо кості перевернуться в гробницях

гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,

і від любові тьмарився їм світ.

І їх жінки...

Знову поруч, чомусь, ти зі мною ідеш...
Я мовчу, як завжди, а ти мелиш про щось...
Та про що, я не чую, як завжди, в решті решт...
От би змив би тебе цей дрібний тихий дощ...

Ми не пара, це ясно, але спим, чомусь, вдвох...
І ти дзвониш мені, і питаєш де я...
Хочеш знати: куди, з ким і, навіть, по що...
От би раптом тебе стерла з себе земля...

Кожен ранок я сплю, а ти будиш, і ґвалт...
Я люблю свої сни, в них так рідко є ти...
Ну навіщо мені твоїх друзів всіх знать?..
От...

бувальщина майже
Степан працює на комбінаті,
Де м’ясо виробляє для людей,
Й робочі там зовсім не багаті
Й породжують масовість ідей…
Ось, перша закінчилася зміна,
Наш трудяга швидкість уключив,
На трамвайчик, що кружляє зліва,
Находу миттєво заскочив…
Після тяжкого шкірного дьору
Він раптом у салоні і заснув,
Що снилося – догадайтесь з ходу,
…й контролер негайно розбудив…
Жінка ж з сумкою питає з боку:
- Дядько, щось сторчить у вас з штанів?!
Неприємність доведіть до толку...

Я бачив очі кольору весни.
В них зелень травня, що росою вмилася.
Ті очі захопили мої сни
І у думках навіки оселились.

Колись за них романтики поети
Йшли на дуелі і на барикади,
А лицарі, відклавши арбалети,
Про них складали чарівні балади.

Я бачив очі кольору лісів,
Де все первинно-дике, романтичне.
Здається, колір цей на сто віків
Мене в спокої більше не полишить.

Я закохався в їхню глибину,
Що сяє блиском тисячі смарагдів,
В їх усмішку чарівну і живу,
І вже цьому не можу...

…їде Хвеська по дорозі
треться попа по підлозі
тріск на возі гуркотить
душка файно голосить:

хай живуть блага серцеві
колоритності рожеві
хай жирує бідний світ
чи колгоспник чи м’ясник
веселись народ ти в змозі
збійним тиском на морозі
розігріти силоміць
час що наближає мить
мить разючого моменту
де дістане компліменту
один втомлений мудрець
мабуть він і був боєць
й розгорнулися литаври
пролунали святні блиски
розговляється народ
ось і чарка й бутерброд
хтось хитається у...