Серединка

Красивые стихи про Серединка на различные темы: о любви, стихи поздравления, короткие стихи, для детей и многие другие вы найдете в ленте поэтических публикаций нашего сайта.

Какие стихи вы предпочитаете?

Результаты Выберите свой вариант ответа.
После этого появится результат.
Стихи в Telegram

Ти брав мою руку... часто всміхався...
Ти завжди казав, що я від всіх краща...
Ти слово промовивши прямо у вічі
Вдихав в мене радість... і мабуть би навіки...
Та просто нічого безплатно на довго немає.
І всі ті прохання, нездійснені мрії...
Пустенькі словечка і марні надії...
Усе ти пустив, не сказавши нічого
І вітер давно вже розвіяв останню розмову.
І ти вже давно мене позабув
Бо поруч твій "ангел" новий...
Вона... довгонога брюнетка...
Сміється все з жарту... говорить приємно...

Квятковская Людмила
Была девчонкой «в теле».
А пацанва любила
Лишь тощеньких девчат.
На Люсю – ноль вниманья,
Все сквозь нее глядели...
Из будущего видно:
Не девочка, а клад.

Отзывчива, сердечна,
Умна и без заскоков.
Готова сделать в дружбе
Навстречу первый шаг.
А юность так беспечна...
Хоть кто-то у истоков
Формированья душ бы
Сказал бы:
-- Надо так... –

Была бы дружба с Люсей
Квятковской мне подарком.
Но я был не умнее
Всех прочих, а глупей...
Была б, наверно, лучшей...

Ти виграв це поєдинок,
Він породжує нове бажання,
Ти для мене у світі єдиний,
Та ця битва, вона не остання.
Я боротимусь знову і знову
Допоки вистачить сили,
Бо це доля, - не випадковість,
Віддам душу за тебе мій милий.
Я Всевишньому вдячна за дар,
Бо без його не вміла б любити
Серед розпачі, смутку і чвар,
Не змогла б це життя я прожити.
Моє тіло належить тобі,
А мій дух... Він давно уже твій,
Ти б`єшся за мене в пітьмі
У страшній, як нічний буревій.
Та я вірю в монотонний...

Ой, ви очі, мої очі –
Десь, когось шукали,
Серед змученої ночі –
Майже заблукали?!
Біля тину, коло хати –
Вербонька всихає,
Сновидіння, наче мати –
Пісеньку складає:
Ой, люлі, мої люляти –
Дівчина кохана,
Скільки років зачекати,
Ось вона побрана?!
Посумую, поблукаю –
Ніченька лунаста,
До весілля завітаю –
Райдуга цвітаста:
Ізвиваються музики –
Танці, привітання,
Гупотіння, п’яні пики –
Проводи кохання…
Ой, ви очі, тихі сльози –
Закінчилась казка,
В ній зав’яли...

Weekend – це як святкова вдача,
Кум зібрався у культпросвєт…,
Хоч у нього є гарненька дача,
Й хотів він новий тет-а-тет…
Шановний у зоопарк здійнявся,
Та й трохи грошей прихопив,
До дружбана сію мить піднявся,
Той зразу ж стопочку налив…
Закусили та й з собою взяли:
Ковбаски, сала, мутний злив,
До завєдєння допішкували,
Ось вам і мавпа, ось трактир…
Чаркою у хміль мерщій хильнули,
Піднявся пристрасний порив,
Кругом раз, навколо, зазирнули,
Який ландшафт (без матюків)?!
Десь...

Тиждень вічного студента,
Немов вагою слона,
Топче місяць у моментах,
Коли вдача чергова
Зміст міркує у щоденник
За наявністю листка:

В понеділок та вівторок
Хочу їсти задарма?!
У середу ж діла гірші –
Ахіллесова п’ята,
Їсти хочеться ще більше,
Доїдаймо глевтяка…
Теж, четвер прожити треба,
З’їмо кришки на столі,
Як – стипендія вертлива!
Гульки…П’ятниця…Пісні…

…вихідні ж – не пам’ятає,
Швидко вольності пройшли,
Знов у пузі щось жбурляє –
В тиждень новий увійшли...

Оптимізм – недолік інформації,
Який в душі бентежить майже все,
В ночі болить совість реформації,
Наче перець купається в глясе…

*
Безсонниця – є дивовижний засіб
Рахувати, всього лише, до трьох,
Й може десь, хто-небудь, і порадить
Прати – до пів четвертої удвох…

*
Молодість – світлі думки про кохання
В надбанні колоритних всіх часів,
Коли старість вторгається в заласся
Подумати з любов’ю, що ти жив?!

*
Медицина – поважності зібрання
Серед людей, де головує зик...

Я бачив сон -
І в ньому була Ти:
Струнка, чарівна,
Із зеленими очима …
Я так хотів
Тобі розповісти …,
Повідати, як незборима сила
Краси Твоєї все моє буття
Своїй могутній владі підкорила,
Забрала душу - всю, без вороття …,
А ти … , крилом махнувши,
в вирій полетіла …

Я знаю: Ластівка
В неволі не живе
Я знаю: щастя
Не буває вічним.
Та жити -
І не бачити Тебе … -
Для мене це як каторга довічна,
Серед усіх можливих в світі згуб
Мене кидає думка лиш у відчай
Що не відчую...

Орлани сім’я кинули з гори,
Чи їх приніс із лісу вітер босий,
Посеред лану серед хвиль трави
Три дерева зросли на чистих росах…

Мов душі, що не знали співчуття
В житті людському, помолились Богу,
І дав Він кожній спокою життя
Й дивитись досхочу на небо змогу…

Стоять вони, й куди ти оком кинь –
Безмежная далінь лише навкруги;
Те море незакінчених хвилин
Неначе мур від радості і туги…

Нема доріг до них – і то талан,
Лиш на гілля, бува, сідають птахи…
Ніщо не заважає їх думкам...

Хоть совсем иных оттенков
Наши волосы, глаза,
Про тебя, моя шатенка,
Мне хотелось бы сказать.

Жизнь твоя как на картинке,
Дорогой мой человек,
Заведённою пластинкой
Ты гоняешься весь век.

Нет, пока ещё полвека
Лет, наполненных вполне.
Ведь с хорошим человеком
Жизнь насыщена вдвойне.

Как шатенке от блондинки
Я имею сообщить -
В сотне лет посерединке
Даже очень можно жить.

Слава Богу, не худышка,
Несмотря на красоту,
Ты мозгами не пустышка,
Ум твой виден за версту...

Воспользуйтесь поиском, в случае, если найденной информации по теме Серединка вам оказалось не достаточно.

Опубликовать сон

Гадать онлайн

Пройти тесты