Сенс Життя
Красивые стихи про Сенс Життя на различные темы: о любви, стихи поздравления, короткие стихи, для детей и многие другие вы найдете в ленте поэтических публикаций нашего сайта.
Какие стихи вы предпочитаете?
Результаты Выберите свой вариант ответа.
После этого появится результат.
После этого появится результат.
Стихи - СЕНС Життя
Коли Життя втрачає сенс
і ціль ;
Коли уже не можеш посміхатись.
Коли упав на дно, а відчуття лиш біль,
Тоді напевно час перерождатись.
Прожити треба все що відбулось,
Все те що зараз відбувається прийняти.
Не звинувачувати долю і когось.
А серцем Бога просто обійняти.
Як птиця- Фенікс з попелу ожити.
Пробачити себе і тих хто зло чинив.
Тоді можливо щиро світ любити,
Свій шлях пізнати ,та його мотив.
Алла Тимошенко. 25.10.18
і ціль ;
Коли уже не можеш посміхатись.
Коли упав на дно, а відчуття лиш біль,
Тоді напевно час перерождатись.
Прожити треба все що відбулось,
Все те що зараз відбувається прийняти.
Не звинувачувати долю і когось.
А серцем Бога просто обійняти.
Як птиця- Фенікс з попелу ожити.
Пробачити себе і тих хто зло чинив.
Тоді можливо щиро світ любити,
Свій шлях пізнати ,та його мотив.
Алла Тимошенко. 25.10.18
Автор: DIVA_7
Стихи - Життя - Бумеранг
Життя - Бумеранг (українською)
Життя, як бумеранг - добро вітає:
Що віддасте - подібне повертає,
Що засіваєш - зрештою пожнеш,
Збрехав - і вже брехні не оминеш.
Так часом вчинок долю визначає:
Прощення має той, хто все прощає.
Віддаєте - і Вам повернуть радо,
За підлу зраду слід чекати зради.
Образили когось - Вас ображають,
З повагою живеш - Вас поважають,
Життя, як бумеранг: гріхи, заслуги,
На чорну думку принесе недуги,
На світлу думку - Божу благодать…
Якщо не знав цього, то...
Життя, як бумеранг - добро вітає:
Що віддасте - подібне повертає,
Що засіваєш - зрештою пожнеш,
Збрехав - і вже брехні не оминеш.
Так часом вчинок долю визначає:
Прощення має той, хто все прощає.
Віддаєте - і Вам повернуть радо,
За підлу зраду слід чекати зради.
Образили когось - Вас ображають,
З повагою живеш - Вас поважають,
Життя, як бумеранг: гріхи, заслуги,
На чорну думку принесе недуги,
На світлу думку - Божу благодать…
Якщо не знав цього, то...
Автор: Gavrilyuk
Стихи - Життя як спалах
Життя, як спалах зірки уночі,
Як думки мить, політ у височинь...
Дідусь мій рідний у вічність відійшов,
хвороб та мук там зцілення знайшов.
Тепла чекав, щоб промені весни
Зігріли серце, сили надали.
Життєвий шлях у діда був важким-
війну пройшов, в нестачах ставив дім.
З бабусею разом жили роки,
Зазнали щастя і невдач вони.
В житті тримала їх палка любов,
Бажання жити зігрівало кров.
І ось в цю мить, коли прийшла біда,
Сумує небо. Плаче вся рідня.
Не стало, наче...
Як думки мить, політ у височинь...
Дідусь мій рідний у вічність відійшов,
хвороб та мук там зцілення знайшов.
Тепла чекав, щоб промені весни
Зігріли серце, сили надали.
Життєвий шлях у діда був важким-
війну пройшов, в нестачах ставив дім.
З бабусею разом жили роки,
Зазнали щастя і невдач вони.
В житті тримала їх палка любов,
Бажання жити зігрівало кров.
І ось в цю мить, коли прийшла біда,
Сумує небо. Плаче вся рідня.
Не стало, наче...
Автор: Ленчик-1
Стихи - Життя проминуло
Життя проминуло,
А ми й не збагнули.
Пішло все в минуле.
Лишилось минуле.
Дитинство забуте.
Кохання отрута.
За гріх наш спокута
Й за правду спокута.
Маленькі події.
Великі подіїї.
Бажання, надії.
Нездійснені мрії.
А ми й не збагнули.
Пішло все в минуле.
Лишилось минуле.
Дитинство забуте.
Кохання отрута.
За гріх наш спокута
Й за правду спокута.
Маленькі події.
Великі подіїї.
Бажання, надії.
Нездійснені мрії.
Автор: frensis
Стихи - Сенс?
Знаете… об одном попрошу,
Никогда не считайте - поэтом.
Может, болью на лист надышу,
Может, строчка расплавится летом…
Может что-то взорваться внутри,
И пролиться словами-осколками,
Или, глаз не сомкнув до зари,
Запятыми слеплю шкафчик с полками.
Резво брошусь отчаянно врать,
Разухабившись, разхорохорившись,
Будет рифмочка пьяно плясать,
И глаголы устроят заторище…
Не желаю себя причислять
Ни к поэтам, ни, Боже Избавь!, к поэтессам.
Если чувства из строк не достать,
Не...
Никогда не считайте - поэтом.
Может, болью на лист надышу,
Может, строчка расплавится летом…
Может что-то взорваться внутри,
И пролиться словами-осколками,
Или, глаз не сомкнув до зари,
Запятыми слеплю шкафчик с полками.
Резво брошусь отчаянно врать,
Разухабившись, разхорохорившись,
Будет рифмочка пьяно плясать,
И глаголы устроят заторище…
Не желаю себя причислять
Ни к поэтам, ни, Боже Избавь!, к поэтессам.
Если чувства из строк не достать,
Не...
Автор: Тигрик
Стихи - Любов на все життя
Милий мій янголе, добрий, веселий,
Ти підкорив ніжне серце моє..
Ясний мій соколе, сенс мій життєвий,
Погляд що взимку зігріє мене.
Перше побачення,перший цілунок.
Перше серьйозне моє почуття.
В серці колись відшукало притулок
Щоб залишитись на все життя.
Перші, можливо невпевнені, кроки
З чассои сміливі стають і чіткі.
Нам допоможуть пройти світ широкий.
Щоб вірний шлях у життя віднайти.
Ти підкорив ніжне серце моє..
Ясний мій соколе, сенс мій життєвий,
Погляд що взимку зігріє мене.
Перше побачення,перший цілунок.
Перше серьйозне моє почуття.
В серці колись відшукало притулок
Щоб залишитись на все життя.
Перші, можливо невпевнені, кроки
З чассои сміливі стають і чіткі.
Нам допоможуть пройти світ широкий.
Щоб вірний шлях у життя віднайти.
Автор: звоночек
Стихи - Коли я вмру триватиме життя...
Коли я вмру – триватиме життя,
Вмру, сподiваюсь, у родиннiм лiжку,
Тримаючи в руках цiкаву книжку,
Пiд синове мовчазне спiвчуття.
Не хочеться загинути менi
Вiд кулi чи снаряду, бомби з неба.
Благаю, не вбивай мене, не треба,
Гендлюючий криваво на вiйнi!
Вiйна не припиниться до тих пiр,
Аж поки тi, що у окопах гинуть
Не встануть як один та й гасло кинуть:
-- Багнети – в землю! Хай панує мир!
Якщо кортить, полiтики нехай
Ховаються в окопи та стрiляють,
Полiтикiв вбивають i...
Вмру, сподiваюсь, у родиннiм лiжку,
Тримаючи в руках цiкаву книжку,
Пiд синове мовчазне спiвчуття.
Не хочеться загинути менi
Вiд кулi чи снаряду, бомби з неба.
Благаю, не вбивай мене, не треба,
Гендлюючий криваво на вiйнi!
Вiйна не припиниться до тих пiр,
Аж поки тi, що у окопах гинуть
Не встануть як один та й гасло кинуть:
-- Багнети – в землю! Хай панує мир!
Якщо кортить, полiтики нехай
Ховаються в окопи та стрiляють,
Полiтикiв вбивають i...
Автор: ventse
Стихи - Про життя...
Так, я не пишу давно вершів,
Чому? Напевно болю було мало,
тепер, так вистачить цого,
напевно, кожному б на цій землі роздала.
Моя любов така примхлива діва,
Від неї я літаю наче птах,
а то ось так болить десь зліва,
Та люди кажуть, що це страх.
В моїх очах немає радостї, Вона,
кудись поділась, може і втекла.
Годинами дивлюсь на небо,
там хмаринки,
Та ім так холодно самим,
Я розумію іх , бо часто, на одинці
я залишаюсь з світом що німий.
Так,є кохання, воно – моє диво,
Та...
Чому? Напевно болю було мало,
тепер, так вистачить цого,
напевно, кожному б на цій землі роздала.
Моя любов така примхлива діва,
Від неї я літаю наче птах,
а то ось так болить десь зліва,
Та люди кажуть, що це страх.
В моїх очах немає радостї, Вона,
кудись поділась, може і втекла.
Годинами дивлюсь на небо,
там хмаринки,
Та ім так холодно самим,
Я розумію іх , бо часто, на одинці
я залишаюсь з світом що німий.
Так,є кохання, воно – моє диво,
Та...
Автор: Kievlyano4ka
Стихи - Таке звачайне життя-14. Чоловiк
Квятковская Людмила
Была девчонкой «в теле».
А пацанва любила
Лишь тощеньких девчат.
На Люсю – ноль вниманья,
Все сквозь нее глядели...
Из будущего видно:
Не девочка, а клад.
Отзывчива, сердечна,
Умна и без заскоков.
Готова сделать в дружбе
Навстречу первый шаг.
А юность так беспечна...
Хоть кто-то у истоков
Формированья душ бы
Сказал бы:
-- Надо так... –
Была бы дружба с Люсей
Квятковской мне подарком.
Но я был не умнее
Всех прочих, а глупей...
Была б, наверно, лучшей...
Была девчонкой «в теле».
А пацанва любила
Лишь тощеньких девчат.
На Люсю – ноль вниманья,
Все сквозь нее глядели...
Из будущего видно:
Не девочка, а клад.
Отзывчива, сердечна,
Умна и без заскоков.
Готова сделать в дружбе
Навстречу первый шаг.
А юность так беспечна...
Хоть кто-то у истоков
Формированья душ бы
Сказал бы:
-- Надо так... –
Была бы дружба с Люсей
Квятковской мне подарком.
Но я был не умнее
Всех прочих, а глупей...
Была б, наверно, лучшей...
Автор: ventse
Стихи - Сезони життя
Пожовкле листя в парку лежить.
Про лiто спогад, щасливу мить…
Сезони року як людське життя,
Весна та лiто, осiнь, забуття…
Тарас Тимошенко
24.11.2016
Про лiто спогад, щасливу мить…
Сезони року як людське життя,
Весна та лiто, осiнь, забуття…
Тарас Тимошенко
24.11.2016
Автор: Tim
Воспользуйтесь поиском, в случае, если найденной информации по теме Сенс Життя вам оказалось не достаточно.
[ На главную | В раздел Стихи ]