Радост

Орлани сім’я кинули з гори,
Чи їх приніс із лісу вітер босий,
Посеред лану серед хвиль трави
Три дерева зросли на чистих росах…

Мов душі, що не знали співчуття
В житті людському, помолились Богу,
І дав Він кожній спокою життя
Й дивитись досхочу на небо змогу…

Стоять вони, й куди ти оком кинь –
Безмежная далінь лише навкруги;
Те море незакінчених хвилин
Неначе мур від радості і туги…

Нема доріг до них – і то талан,
Лиш на гілля, бува, сідають птахи…
Ніщо не заважає їх думкам...

Пробачь мене,
пробачь і тримай образ,
це те що все колись мене.
І кожен місяц,знову нова сварка,
я знаю - я тебе не варта.
Знай такого не прощають,
ніхто не всилах це зробить.
Я довго памятатиму і ще
твої бездонні і безмежні очі,
ту посмішку що всім дає життя.
Тобі я може вже набридла,
збираю речі - йду я у ночі.
Я ще недовго буду дихати коханням,
тим що навкруги,тим що ще живе.
Я довго памятатиму ті миті
радості,кохання,сльози щастя.
Я не забуду нізащо в житті,
ті теплі руки,те...

Час, рікою пливе, у літа...
Весняними струмками, співає.
Ваша доля, мов цвіт, молода.
А душа, мов весна, зігріває.

Ваші очі, мов Сонце... З озер,
В них сльза, добротою, іскриться.
Світлом радості, і до тепер,
Ніжна посмішка, не забариться.

Причаїлась на Ваших устах,
Теплотою Великого Серця,
Материнським добром, у руках,
Що любов"ю великою, зветься.

Пахне хлібом, гостинним, Ваш дім.
В ньому, затишок, пісню співає.
Вам, коханая, низький уклін!
Хай Господь Вас, оберігає...

Константа, клей и киселя вязкость, смолы со-
сновой яркость, застыла, сука, чувствуешь се-
бя как (сухо), муха, в янтаре, хорошо, ещё, что
на века, как, почему как? в банке консервной,
потом ещё зальёт водой, на дне морском, ав-
ось выбросит на берег через тысячу лет,(не б
ез битья и не без катанья), не забудется,не за
блудиться, а главное тихо (ладиться), не трев-
ожь и не кликай лихо, само придёт, когда и н
е ждёшь, (тихо, громко), (порвёт перепонки),
без силы и не найдёшь выхода...

Не ехал никуда, топтался он на месте? без
сна? в муке? иль будто в тесте, …?
- Пельмень? галушка? или гном?
Во сне стогнал и пил он ром? из чаши? че-
рез ноздри дней, ретив, картинки все за ней?
за нами? (месяц, солнце рядом, в сопровож-
дении, парадом?) не прочь и не навстречу,
миг, во мне рождал он чей-то крик, из ничего,
порывы ветра, (посыл, позыв …иль вопль ве-
пря), и весело и грустно нам, унылы, радост-
ны, страданья? и гром, и тишь, и придыханья,
поэты разгоняли мысль...

Без Тебе я самотня в цьому світі.
Не відчуваю радості Небес.
Тремтять в сльозах весняні квіти...
Я не чекаю від життя чудес...
Без Тебе я не можу навіть жити.
І дихати на повні груди теж.
Не можу я нікого так любити,
Ніхто не запалив в мені пожеж...
Алла Тимошенко

Великий день, Велике Свято!
НАДІЯ, ВІРА І ЛЮБОВ!
Бажаю Сонця, Радості багато.
Пісня лине знов і знов.
Торкнуться струн завітних серця
НАДІЯ, ВІРА І ЛЮБОВ!
Хай Благодать рікою л'ється...
Наповниться любов'ю кров.
Співає Небо, прославляє БОГА
НАДІЯ, ВІРА і ЛЮБОВ!
Хай світлою буде дорога!
Вони онова із основ!

30.09.16 Алла Тимошенко

Будь зі мною в радості й печалі
Будь зі мною ти завжди,
Й кожну мить зі сходом сонця
Будь зі мною тільки ти.
Будь коли глибока ніч настане,
І коли проміння будуть у вікні.
Будь коли впаде щаслива наша зірка,
І коли горітимуть мости.

Православная Россия. Стихи

1.России православной эра
зажглась созвездием чудес!
Христова истинная вера
по высшей воле от небес
взошла, как дар святой Отчизне,
и в новый век привнесена,
всем долгим делом трудной жизни
предстателя возрождена.
В час тектонических изломов,
крушенья мира и потерь,
междоусобиц молний, громов
откроет мир небесный дверь!
России, Церкви, веры купно
миг единения настал!
Заботой патриарха мудрой
лик православья заблистал!
Цвети богатством, верой, правдой...

Милая , родная незнакомка,
Нравится улыбка мне твоя.
Голос твой , что так смеётся звонко,
Ласковые с искоркой глаза.

Ты встречаешь нас с улыбкой милой,
Провожаешь ты под землю нас,-
Нет тебя милее и родимей,
Никого нет ближе тут у нас.

Я смотрю влюблёнными глазами
На твои счастливые глаза,
Ты идёшь по жизни вместе с нами,
Ты наверно наша здесь судьба.

Как тебе ответить за заботу,
Как нам отплатить за доброту
И твою незримую улыбку
Я собой под землю унесу.

Пусть нас...