Ось

Сидить Вовочка у класі – очами крутить в голові,
Твори пишуться сьогодні про всі могутності весни…
Тиск здіймається у часі і зміст гуляє навкруги,
Всі явища безповоротні – приєднались до мети?!
Згадав «писар» мимоволі про батьків припис на стіні:
- Не ловіться Божевільні на най «пекучі» мідяки…,
На гарнесенькі усмішки, на запах пудри по весні…,
Не крутіть плаття вертливі, бо дай – до самої зими!

Це зробило свою справу – змінивши тему, Вовка враз
Згадав могутнішу проблему – батьків...

…і це було давненько, в оті стрімкі часи,
Коли жили бідненько, збирали всі рублі…,
Й вірили у тезу: «Хай в’ється ОГОГО!» –
Всі читали пресу про могутності його?!

До Львова із завданням приїхав із Москви
Кореспондент Іваньков з робочої сім’ї,
Виконав моральні й технічні завдання,
Завітав в їдальні і зайшов – до книгаря…
Ось, рветься він в кіоску придбати прес-реліз,
Тай мерщій дізнатись, як квітне той девіз?!
Сидить там, вже старенький, відомого зразка,
Блакитненько-жовтенький...

Время бежит , нам его не унять ,
Буду любимую я вспоминать ,
Счастье уходит , уходит всё вдаль ,
В душу и в сердце сочится печаль ...




Отзовись , родимая моя ...

Подпирают небо в вышине
Горы исполинские Урала ,
"Ночью будем мы наедине" , -
Это ты сама мне так сказала ...

Где теперь ты милая Наташка ,
Я скучаю по твоим глазам ,
Я любил тебя родная пташка ,
Никому тебя я не отдам ...

Затерялся след твой на просторах
Необьятной Родины моей ,
Я служил там где Урала горы...

Козак Микола купив літак,
Сусіда кличе на маневри –
Згоден був кремезний дядько Гнат
Від так – загартувати нерви…
Був стан тверезий (закрит сільмаг),
Висить інструкція в кабіні,
У пункті першому: дави на газ,
Двигун мерщій введи до дії…
Тож, загуркотіло щось в мозках,
Вгору рулять, бодай, злетіти…,
…злетіли – не тісно в цих мандрах,
Вже й хвилинку перекурили…
Ось, у пункті другому: Петля…,
Мертва петелька по дорозі…,
Руль тягніть на себе до кінця,
Й летіть у верх – чуття...

К ликованью Сердца
Поспешил контроль--
Требует главенства
Зоркий экс--король.
Вдруг решил корону
Вновь к мозгам прибрать,
И пытался сходу
Все переиграть.
Ум--он крайне хитрый--
Льстил и так и сяк,
И припомнил титры
Прошлого стократ,
Устрашал сомненьем,
Будущим грозил,
Наслажденьем грезил,
Умолял,просил.
Улыбнулось Сердце
На Ума вопрос--
Кто из них в главенстве
Повернуло ось,
Словно--коромысла
Потрясло торец--
Ралетелись мысли...
Басенки конец.

На пекучому сонці щира йдеться вистава,
Вона світ ублажає, бо з могутністю грає,
На високім «бігборді»,що окрашає міста,
Вдача ціль вибирає – до вершини сяга…

На колючім морозі хутко б’ється застава,
Вона мить зволікає, бо та рацію знає,
Яка в тихій облозі і хуртовину шпурля,
Та мету досягає й на вершині сіда…

На великім порозі справжня треться нарада,
Наче мир вихваляє й про могутності дбає,
Вона ж краща у Світі! Красуня – майже свята!
Ось там, Україна своє Величчя здійма!!!

Земля была безвидна и пуста
И свет из бездны
Не прорывался угольком костра…
Вот так, любезный.

Лишь одиноко маялся тоской,
Витал Дух Божий.
Носился над водой, как заводной,
Ну, сколько можно!

Лень, как известно, развращает плоть,
Дух ссорит с телом.
И с воскресения решил Господь
Заняться делом.

В своих деяниях Творец во всём
Слыл пионером.
Для нас, кто стал творения венцом,
Он в том примером.

Чтоб вечно нам с лучиной не бродить,
Не зная, где ты,
Решил Господь, не медля...

…їде Хвеська по дорозі
треться попа по підлозі
тріск на возі гуркотить
душка файно голосить:

хай живуть блага серцеві
колоритності рожеві
хай жирує бідний світ
чи колгоспник чи м’ясник
веселись народ ти в змозі
збійним тиском на морозі
розігріти силоміць
час що наближає мить
мить разючого моменту
де дістане компліменту
один втомлений мудрець
мабуть він і був боєць
й розгорнулися литаври
пролунали святні блиски
розговляється народ
ось і чарка й бутерброд
хтось хитається у...

Очень важная глава
Говорю я без усмешки.
В ней ценнейшие слова
Без натяжки и издержки

Были людям вменены
К исполнению жрецами
Или Богом племенным
С высоты - судите сами.

Десять заповедей те,
Что мы с детских лет впитали,
В подсознанья темноте
Путь в подкорку пробивали.

Чтобы мы вели себя
Впредь достойно и красиво,
Заповеди в тексте я
Ниже выделил курсивом.

Мудрость высшая жрецов
Собрала их воедино.
Простота великих слов
Извинит...

Речь опять пойдёт об Иегове,
О делах глубокой старины.
Установки Бога племенного
Для любой религии верны.

В поселеньях скотоводов древних,
Как сейчас почти без перемен,
Не было у населенья денег,
Натуральный царствовал обмен.

С разницей от наших безлошадных
На дворах дымился тёплый кал,
И законы были беспощадны
К тем, кто глаз на ту скотину клал.

«Кто вола скрадёт, на всякий случай
В город уведёт, а там продаст –
Пять волов отдаст, когда прищучат,
И ответит за вола в пять...