Моя кохана

Как мне тебя не спасти
как мне тебя не кохать
как мне без тебя жить?

Блаженно эту мантру повторяю
Вы мне не пишете уж целых пять часов
Мне кажется, что я по Вам скучаю...

Быть может, оба мы слегка сошли с умов,
Ведь между нами целых три соленых моря,
Покуда две страны жестоко спорят,
Я буду говорить Вам про любовь...

И в эту ночь, когда опять не сплю,
Когда волхвы свой путь со звездами сверяют
Ты просто скажешь: "Я тебя люблю..."
А я отвечу: "Я тебе кохаю..."

В Киеве к Небу взлетают
Звучат красивые слова:

- Прости пожалуйста меня!
-О, я так тебя Люблю!
- А я тебя прощаю!

И позабылась постылая война
Глаза, глаза вокруг блистают!

- Прости пожалуйста меня!
- Я так тебя Люблю!
- А я тебе кохаю!

Ах…
Як бджоли гудуть медово!
Так!
Бджоли гудуть так тепло
День якийсь сьогодні чудовий
Сонячний….

- Я Кохаю!
ти сказала вперше


я дивлюсь на ці вулики довго
я боюсь цюю мить стратить
Ти взяла мене за долоні
Я раптово закрив очі
і …
поцілував тебе в скроні

Матір Божа раскрила
над нами свої крила!
Україна мила
живи в благодаті...
Досить страждать!
Україна мила
прийшла пора Любить
Кохать
.Летить над нами Благодать
Архистратига Михаїла!

Льеться з неба Слава
Слава Україні!

Сопілки чари - чар чарівніші,
Як промінь в млі лісовій тиші,
Душі торкнувсь, весну збудивши,
Юнацьку долю, натомість, вбивши.

Любов людська, як тая хвиля -
Ось, огорнула, а ось і зплила.
Прокляттям стала, та не застигла,
Коханням мле кам'яна брила.

Й жорстока туга вовкулаки,
Як спів лине, й камені валкі
Гуркоче зсіли перед Мавкой, -
Цей світ бринить любов"ю палко!

"Нехай душа від муки стогне!
І від укусу тіло здрогне!
Кохаю! Що є вище в світі?!
Це вічний спів в єдиній миті...

Осіннє небо, ніч глибока,
Сяє місяць одиноко...
Зірок нема, немов кінець -
Кохали, мріяли... пропало,
Дощем пролилось... перестало,
Втомилося... та навпростець,
Дісталось до віконця, до сердець...
Спізнилося, не втрималося - впало.

А чи було... що звечора до рання...
Шукало нас... загублене кохання.

Букет із троянд, білих й червоних
Прижатий до серця, в тво́їх долонях
В долонях твоїх, мо́є кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Пристрасть та ніжність червоне та біле
Обличчя коханої, бажане, миле…
Жінка з трояндами … спогади, мари
про па́лке кохання, пристрасть та чари

Букет із троянд, червоних та білих
забути про тебе, не в мо́їх силах
не в мо́їх силах, забути кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Місячне сяйво, зоряне небо
З розуму зводять, думки про тебе
З розуму зводять, коханої очі
Марю тобою і вдень, і вночі

Марю тобою, моя царівна
А за вікном, тиша чарівна
Сон не приходе, мари, безсоння
Місячне сяйво на підвіконні...

Ніч, мов чаклунка , розкинула чари
З розуму зводять, спогади-мари...
Все не суттєво, лиш зорі, лиш небо
Лише кохання і думки про тебе

Здравствуй земля моя в прошлом родная,
Вновь ко груди твоей я припадаю,
И как мне выжить, теперь уж не знаю.
Нэнька! А я ж тебя сильно кохаю.
Мне не нужна та, что чёрно, чужая,
Ты Украина, просто святая,
Нежным теплом мне в душе согревая,
Светом магическим преобладая,
Счастьем и радостью нас награждаешь.

Нет для сердца дороже награды,
Хоть мне на Родине вовсе не рады.
Утро настало пасмурно-хмурое,
Старость не радость-прощанье понурое,
Нэнька объятая ересью смутою,
Хамство и...