Мить

... І не дивуй, що я прийду зненацька.
Мені ще ж побороти переляк.
На штурм Бастилій – просто. На Сенатську.
А от до тебе – я не знаю як.
Вже одпручалась гордістю і смутком,
одборонилась даллю, як щитом.
Як довго йшла до тебе, як нехутко,
і скільки ще і сумнівів, і втом!
Прийми мою понівечену душу,
збагни й пробач мій безнемірний острах.
Дай хоч на мить забути слово – «мушу»,
це перше слово з букваря дорослих.
Мені без тебе сумно серед людства.
Вже людству...

Наснився сон мені, кохана.
Дикий сон.
Над прірвою по линві ти прямуєш.
Ти зупиняєшся, зітхаєш, балансуєш,
І знов ідеш.
А над тобой, кружляє зграя.
Чорних,
Кричущих мстивливо ворон.

Мені наснився сон, моя кохана.
Жахливий сон.
У ньому я лежу ницьма, живий, у домовині.
А серце неосяжний краэ біль.
Це біль провини.
За гіркоту,
За кожну мить страждань, що я приніс тобі,
Моя кохана.
Мені наснився сон.

Ах…
Як бджоли гудуть медово!
Так!
Бджоли гудуть так тепло
День якийсь сьогодні чудовий
Сонячний….

- Я Кохаю!
ти сказала вперше


я дивлюсь на ці вулики довго
я боюсь цюю мить стратить
Ти взяла мене за долоні
Я раптово закрив очі
і …
поцілував тебе в скроні

Пожовкле листя в парку лежить.
Про лiто спогад, щасливу мить…
Сезони року як людське життя,
Весна та лiто, осiнь, забуття…

Тарас Тимошенко
24.11.2016

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Почему на твоей щеке
заблестела слезинка?
А быть может, дождинка
пала сверху в крутом пике.

Может, просто снежинки след.
Белоснежная, тает.
Иль букашки летают
и целуют они портрет.

Пусть лишь радость родит слезу.
И сияет свет в сердце,
очищает он герцы.
Дарят капли свежесть в грозу.

Пусть снежинки ласкают взгляд,
согревают твой холод.
Улыбнёшься – я молод,
впереди мгновений парад.

А с малышкой-букашкой пусть
улетит душа птицей...

Будь зі мною в радості й печалі
Будь зі мною ти завжди,
Й кожну мить зі сходом сонця
Будь зі мною тільки ти.
Будь коли глибока ніч настане,
І коли проміння будуть у вікні.
Будь коли впаде щаслива наша зірка,
І коли горітимуть мости.

Дарую тобі слова
Щастя із них склади
Склади з них казкові міста
Весняні квітучі сади

Склади з них світанок рожевий
Або білий-білий туман
Баладу про вічне кохання
Або напиши роман

Дарую тобі слова
А ще подарую вірші
Щоб ти відчувала мене
У серці, в своїй душі

Кохання відчула моє
Відчула як море шумить
А ще щоб відчула знов
Серця стурбовану мить

А може, змарнуєш слова
Ніщо не стурбує тебе
Під сонцем, не вічно ніщо
Колись, може й небо впаде

І вирвуться м́ої слова
У...

У котре знов, проминув рік, відміряв міру
жаль, не знайшов, в душі тепло, кохання, віру

Я не знайшов, короткий шлях, душі в Нірвану...
що втратив я, не поверну! Сліз лить не стану...

У котре знов, відміряв шлях, не в низ, не в гору...
Не визнавав Біблейських книг, Коран і Тору...

Проте кохав! До забуття! До божевілля!
Пристрасний був, до навчання і до похмілля!

І кожен раз, шукав свій шлях, кохання, долю!
А крила б мав, покинув все, злетів на волю

А там хоч в Пекло, хоч в...

1
Она проснулась, вне желаний,
и с первой мыслью, в мраке грёз,
представился ей…- лик попраний
( к обильному потоку слёз… ),
а то - весь ужас положения,
судьбы где, горькие стечения,
её, заложницей избрав,
лишали человечьих прав,
что, чрез отцовские причуды,
во нравах «любящей» души…,
но ( Толи от житья в глуши? )
напоминали стиль Иуды,
когда предательства порыв,
ей, «счастья строил позитив»!
2
Она немедля позвонила
и девка сразу к ней вошла,
кто Маше мигом объяснила,
как в...

Aх! Бедный, милый, добрый, Митя!
Не нужно целовать мне рук!
Дала надежду Вам, простите!
Мой белый рыцарь, верный друг!

Не становитесь на колени!
Глаз любопытных много есть.
Вставайте. Не бросайте тени
На вашу родовую честь!

Я Вам стреляться не позволю.
И признаю, что не права.
Ну! Соберите Вашу волю
И вслушайтесь в мои слова.

Несносный, взбалмошный мальчишка!
Да, танцевала с Вами я.
Но, чтоб любить Вас - это слишком!
Ведь свадьба, вскорости, моя.

Да, мой...