Как йог на углях

Новый Год, одни застолья,
От еды уже тошнит.
От избытка алкоголя
Я имею бледный вид…

Нужно сделать передышку,
Сколько можно есть и пить.
Мне подкинули мыслишку,
Как здоровье сохранить.

Лучше я освою йогу,
Буду стройным как атлант,
По утрам нежирный йогурт,
Отменяю ресторан.

На обед лишь супчик постный,
Ужин я отдам врагу.
Третий день хожу голодный,
Засыпаю на ходу.

Мне во сне кошмары снятся,
Холодильник, ... в нем еда.
Не хочу я просыпаться,
Йогурт пить опять с утра...

Я сиджу вдома, дивлячись в пустий екран
Нічого не роблю, клацаю клавіатуру
Я п’ю гарячу каву, обновлюю сторінки
Нічого я не знаю, життя моє стоїть.

Коли за вікном йде холодний дощ
Люди знають горе, гірко плачуть
Виганяють їх з роботи, розпадають сім’ї
Вони стоять з нічим, в суєті розбиті.

Але я хочу визирнути з вікна
Побачити життя, пізнати щастя в ньому.
Хочу прогуляти все його, із дівчиною
З цікавими очима та теплими вустами.

Коли за вікном яскраво сонце сяє
Виблискує...

Ночька,ночька на дворе только дождь не спит.
Он в окошечко мое все стучит,стучит.
Что ты хочешь мне сказать мой давнишний друг:
'Ты придумай что-нибудь как занять досуг.
Жив тот кто хочет жить Йога говорит.- она как щит.
Напиши себе ты план и настрой составь.
Что и как да и когда делать ты должна.
План по пунктам выполняй и читай настрой.
Не ленись трудись,трудись думай головой.
И мечтай ведь путь мечты - новое окно.
Сердце знает новый путь - мудрое оно.
И единый ваш судья - Дух,а в...

Был я в Индии ребята,
Были в храме мы таком,
Чем природа там богата,
Не подумай о плохом.

Что Содом там и Гоморра,
Вот где истинный разврат,
Не освоить эту йогу
Нам пять тысяч лет подряд.

Там такого насмотрелся ,-
Не представить и уму ,
Я эротики наелся,
Много ль надо одному.

Там жеребчики такие,
Род хотят свой улучшать,
Плотность в Индии такая,
Нам - их сроду не догнать.

Г…М…О та Г…М…О,
Ну, у чому ж хист його,
Якщо сало чи вино
Вже не можуть без нього?!

Ось, дивлюсь я у вікно,
Біле валить – все одно,
Не вбирає сніг ніхто,
Значить – вадить Г…М…О…

Заходжу в міське кіно,
Вибух, полум’я й секство,
Де ж мораль і де Воно,
Що звело все в Г…М…О?!

Їжа смачна – естетство,
Сплатиш гроші – їж добро,
Хтось тримає більшість – ВО?!
Менший травить – Г…М…О…

…і політичне кумівство
Зиск звертає в полотно,
Разом з салом – всіх в одно,
У всебічне – Г...

Пробачь мене,
пробачь і тримай образ,
це те що все колись мене.
І кожен місяц,знову нова сварка,
я знаю - я тебе не варта.
Знай такого не прощають,
ніхто не всилах це зробить.
Я довго памятатиму і ще
твої бездонні і безмежні очі,
ту посмішку що всім дає життя.
Тобі я може вже набридла,
збираю речі - йду я у ночі.
Я ще недовго буду дихати коханням,
тим що навкруги,тим що ще живе.
Я довго памятатиму ті миті
радості,кохання,сльози щастя.
Я не забуду нізащо в житті,
ті теплі руки,те...

Наше время. Франкфурт-на-Майне.
Три часа. Ночь. Город спит.
Тишина. Вроде все спокойно.
Только душно. Жара стоит.

Это лето выдалось жарким.
Так уж не было двести лет.
И рассказ этот будет ярким,
Ибо полон он жизненных бед.

Сколько лет город жил спокойно?
Сколько лет он не знал войны…
Все тихо пока. И невольно
Мы уверены, что правы.


ЭПИЗОД 1

Две маленькие девочки лет десяти –
Сара и Майя, и их щенок Джек
Шли на заброшенную ферму и по пути
Смеялись и менялись обертками...

Мов грім з небес ясних,
Кохання в серце увірвалося.

Я у полоні почуттів своїх.
І досі не збагну, що сталося…

На крилах янгола летить воно,
Мов рятівне благословення,

Цього шукало серденько давно.
Даруючи мені натхнення.

Воно прийшло у серце назавжди,
І сповило його мов ненька.

І додало в моє життя краси,
І надало наснаги в сьогоденні.

Серденько прийми кохання,
Теплий промінь почуттів.

Виконай мое бажання,
Дай натхнення у житті.

Для єдиної людини,
Серед всіх, що на землі.

Ти відкрий свої світлини,
Своє бачення краси.

І у жодному щоб разі
Не наважився ніхто.

Знищити цей світ прекрасний.
І спаплюжити його.

Серденько прийми кохання,
Найпалкіше на землі.

Виконай мое бажання,
З теплим промінцем весни.

Читающий судьбы блуждает в забвении блюд,
Которые сами не знают, так кто же их съест.
Молчанье, беспечность, ушедшие в даль имена,
Стена, за которой пустырь и пути в осознание сна.

Пути за которой..., но тих, невостребован нож,
Входящий как в масло в подобия сотканных цифр,
В запутанный кокон сплетений углов и молитв,
Не дышащих мантр на вселенском ветру впопыхах,
Боясь - не удастся прочесть их простые слога.
Планеты застынут в боязни спугнуть стаи звезд -
Момент озаренья, в холодных...