Хаты

Клубочек тихо прячется в ладонях,
Мелькают пальцы, скручивая нить.
И мысли медленно, как с водопоя кони,
Всё тянутся, их не остановить.

В очках немодных, в стареньком халате
Сидит старушка, молча, у окна.
Неяркий свет, тепло и тихо в хате.
То вяжет, то прядёт и всё одна.

А ведь бывало шумное веселье,
Сыны и дочки, мужнин добрый взгляд.
Сноровист был на всякое поделье…
Война взяла, не возвратив назад.

Сыночки спят в могилах по России.
От Волги до границы дружно шли.
- Ты жди...

Грався з чубом вітерець –
Кум до Кума навострився:
Взяв духмяний папірець
(В день на ньому перцем грівся),
З діжки смачний огурець
(Смак до нього причепився)
Дошкуляє зміст увесь,
Наче кращій шмат гостинця?!
У гостинці є й млинець,
Пляшка теплої горілки,
Як козацький молодець,
Кум з’являється у хвіртки:
Здоровенькі Вам були –
Кум до хати поклонився,
Де кума сопить завжди –
Та заходь, от! зупинився…
Вже в передній, вліз в сінці,
Той же час – перехрестився,
Й Кум лежить...

Ой, ви очі, мої очі –
Десь, когось шукали,
Серед змученої ночі –
Майже заблукали?!
Біля тину, коло хати –
Вербонька всихає,
Сновидіння, наче мати –
Пісеньку складає:
Ой, люлі, мої люляти –
Дівчина кохана,
Скільки років зачекати,
Ось вона побрана?!
Посумую, поблукаю –
Ніченька лунаста,
До весілля завітаю –
Райдуга цвітаста:
Ізвиваються музики –
Танці, привітання,
Гупотіння, п’яні пики –
Проводи кохання…
Ой, ви очі, тихі сльози –
Закінчилась казка,
В ній зав’яли...

Шел Степан, крадучись, по просёлку
Лягушей и мышаков давя,
То на пень трухлявый, то на елку,
Кирзачем оскрузлым попадя...
А кругом ядреные погоды,
От мокрот взопрела вся земля
Шел Степан, шпыняючи колоды,
Малахай пальцами теребя...
Вот взошло Ярило по-утряни,
Забухтел, загукал хвойный лес...
В хате стоеросовой селянин
Добавлял в дрочёну огурец...
Засупонило в нутрях у Стёпы,
Мураши побегли по грудям.
Вспомнил он о смачной девке Клёпе,
Ни за что отдавшейся дядьям...

Служив козак Микола на заставі,
Козак Сірко там військом керував,
Кував іділію в тамтешній владі
Отой козацький та бійцівський сплав!
Якось…
Стоїть Микола на посту у справі,
УХ! – стереже кордони усіх прав,
Тремтить гвинтівка змішаної граві…,
За пазухою в нього кілька страв…
Ось, тихесенько, ледве, непомітно
Дістав з кишені вороний стакан,
Налляв, запив, ой добре, смачно, гірко,
…і можна танцювати вже й канкан…
…не буде діла – на бойовому стані
Він командир, малий військовий цар...

Старий козак зустрів козачку
Біля лямурного стовпа…
У мить спіймав дебелу тачку
Та гей – до звісного кутка…
…тріпає ж в хаті занавіску,
Кондишен дує холодця,
Дід відтягнув довженну штрипку,
…це справа спраглі молодця!
Довершив діло та сумлінням
Зразково сів – відпочивав,
Дівчина ж (з головокружінням)
Кричить, що дуже здивував?!
Немірна звідки в тебе сила?
Питає …й сльози на лиці,
Та хто ж творець такого дива,
І де живуть такі творці?
В плачевній ваді є коріння,
Що стало...

Колокольчики смеются за околицей,
Истекает сердце кровью, да сукровицей.
Выходила девка замуж без желания,
Стала свадьба не подарком – наказанием.

Ты скажи, что было в том необходимого,
Замуж вышла за него, за нелюбимого.
Почему своих родителей послушалась,
А к души своей сомненьям не прислушалась?

Страшно стало жить с любимым в неизвестности,
Испугалась новых мест, а может бедности.
Согласилась за вдовца, с мошной и хатою.
Будет вечно нелюбовь тебе расплатою.

Песня звонкая...

Щебень, шпалы невпопад,
Лунный свет сквозь тучи,
А по шпалам – я, да сват, -
Свата пру под ручки.

Тот и ног не переставит!
Пьяный, сволочь, в стельку.
Слезы льет, на жалость давит,
Залил водкой «пельку».

Пили вместе, только слаб
Родич в этом деле.
И ругаюсь, не со зла,
Лезем – еле-еле!

Щебень, шпалы невпопад,
Блеск по рельсам лунный.
Родич сникнул, тухнет, гад!,
Лепет с уст безумный.

Постою, курну малёха,
Да за шкирку свата.
Подыму:
- Ну ладно, Лёха...

На Гуцульщині йшов дощик, три хмари кляті навкруги
Обложили все – без дошок не проїхати й не пройти…
…вийшла з берегів і річка, втопила пашню у воді,
Вже пливе бурливо бричка, поблизу й шляпа в самоті…
…кепі та була від Вуйка (мож, той, потоп у бистрині?!),
Били два гуцули в гонга: Спасаймо ж дядьку з течії!
Раптом трапилось нечисте – цей капелюх, як цар морів,
Проти течії, навмисно, мов крейсер – хвилі борознив…
Бий – ломакою в нечисту, …цим посприяли дідусі
Здійснити акцію навмисну...

Зібрання вирує в залі – Данило мнеться у стола,
Заяву ж Галі розглядає (жінка вже живе без сна).
Бій пияцтву виглядає, як ціль доктрини без кінця,
…й колектив наполягає у прочуханці гаманця!
Ось, виступаючий хитає головою що є сил,
Плідно хлопця докоряє – заявляє – німий дебіл…
Така в світі «напряжьонка», мандрують запахи чуми,
Той, як смажена тушонка, у чарці мне свої боки…
Тай задав йому питання, одне – про атомну війну,
Що він чув про ці страждання та як сприймає цю біду...