Балада

Я балладу сочиню о любви,
И к ногам твоим брошу листы.
Будут полными мечты.
Все строки, что читаешь ты.

Быть может, ты ее поймешь,
Быть может, нет. Тогда, ну что ж,
Ты просто мимо них пройдешь
И скажешь: мне смысл не пригож.

А те слова написаны тебе,
Любовь, мечты, огонь души.
И вспомнишь вдруг ты обо мне,
Как хорошо в ночной тиши,

Как я сладка, как я любима,
Как я люблю, и любишь ты.
И соберешь ты все листы,
Где я храню свои мечты.

Позабытые вы в мире,
Вы - луна далеких вод.
Воздух соли, грозы, море -
Это ваш родной чертог.

Как хочу я рассказать
О звучаньи шпаг,
Где - "Корабль на абордаж!",
Гул морских атак.
Корабль - плоть Пирата,
Команда - есть душа,
А дух - "Веселый Роджер"
Их рок и их судьба.

Вкушая радости побед,
В плену жестокой страсти
Ты дал Всевышнему обет
Не знать мирского счастья.
А трюмы полные богатств,
Богат до неприличия,
На берег вышел, как богач,
Ушел последним нищим.
Всем странам...

Остатки пиршества святого,
И дни забытой старины,
Я вспоминаю вновь, и снова,
Готовлю шпагу для войны.

Встают рядами дни былые,
Когда вино лилось рекой,
Бокалы бились дорогие,
И всё шумело, как прибой.

Там кровь была, и радость тоже,
А трусов уносило в сток,
Там даже знатному вельможе,
Грозил простой стальной клинок.

Могли заснуть вы за стаканом!
А ночью встать с чужой постели,
И телом, как большим тараном,
Входили вглубь, оставив мели.

Звучал набат...

Серед голої пустелі,
Де й травинка не росте
Встав оплот госпітальєрів –
Замок Крак де Шевальє.

Там живуть відважні люди –
Славні рицарі Христа -
Поважають їх усюди
Й феодали, і міста.

Горді воїни-монахи –
Вірні Господа сини
Не бояться ні Аллаха,
Ні самого Сатани.

І ніхто не міг пробитись
Через товщу древніх стін,
Аж прийшов до них із військом
Сам султан Салах ад-Дін.

«Гей, здавайтесь, християни! –
Сильна армія моя,
А за це в ім’я Аллаха
Я дарую Вам життя!»

Не...

Я бачив очі кольору весни.
В них зелень травня, що росою вмилася.
Ті очі захопили мої сни
І у думках навіки оселились.

Колись за них романтики поети
Йшли на дуелі і на барикади,
А лицарі, відклавши арбалети,
Про них складали чарівні балади.

Я бачив очі кольору лісів,
Де все первинно-дике, романтичне.
Здається, колір цей на сто віків
Мене в спокої більше не полишить.

Я закохався в їхню глибину,
Що сяє блиском тисячі смарагдів,
В їх усмішку чарівну і живу,
І вже цьому не можу...

Дарую тобі слова
Щастя із них склади
Склади з них казкові міста
Весняні квітучі сади

Склади з них світанок рожевий
Або білий-білий туман
Баладу про вічне кохання
Або напиши роман

Дарую тобі слова
А ще подарую вірші
Щоб ти відчувала мене
У серці, в своїй душі

Кохання відчула моє
Відчула як море шумить
А ще щоб відчула знов
Серця стурбовану мить

А може, змарнуєш слова
Ніщо не стурбує тебе
Під сонцем, не вічно ніщо
Колись, може й небо впаде

І вирвуться м́ої слова
У...