Це було давненько

…і це було давненько, в оті стрімкі часи,
Коли жили бідненько, збирали всі рублі…,
Й вірили у тезу: «Хай в’ється ОГОГО!» –
Всі читали пресу про могутності його?!

До Львова із завданням приїхав із Москви
Кореспондент Іваньков з робочої сім’ї,
Виконав моральні й технічні завдання,
Завітав в їдальні і зайшов – до книгаря…
Ось, рветься він в кіоску придбати прес-реліз,
Тай мерщій дізнатись, як квітне той девіз?!
Сидить там, вже старенький, відомого зразка,
Блакитненько-жовтенький – під лямбдою (λ) куня…
Вітання і питання здійснив до продавця:
Чи є газета «ПРАВДА»? – Ні, правди вже нема!
Казав «куняльник» прямо, без зайвого слівця,
А – «ПРАВДА УКРАЇНИ»? – Продали задарма!
А – «ИЗВЕСТИЯ»? – Не чули, мабуть була й така?!
Так, що ж у Вас купити, якого ж папірця…?!

Газету «ТРУД» придбайте – коштує п’ятака…,
Журнал «РАДЯНСЬКА ЖІНКА» – чвертинка від рубля!
Й «РАБОТНИЦЫ» немає – повезли у мандри,
Європою гасає – шукає світлі дні!!!


16.10.09