Слезинки, снежинки, дождинки. Перевод

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Почему на твоей щеке
заблестела слезинка?
А быть может, дождинка
пала сверху в крутом пике.

Может, просто снежинки след.
Белоснежная, тает.
Иль букашки летают
и целуют они портрет.

Пусть лишь радость родит слезу.
И сияет свет в сердце,
очищает он герцы.
Дарят капли свежесть в грозу.

Пусть снежинки ласкают взгляд,
согревают твой холод.
Улыбнёшься – я молод,
впереди мгновений парад.

А с малышкой-букашкой пусть
улетит душа птицей.
Заморгали ресницы.
Ах, опять рождается грусть.


Сльозинка чи сніжинка
Чом у тебе он сльзинка
На щоці блищить?
Може це дощу краплинка
Падала згори?

Може то сніжинка біла
Тихо розтає
Чи комашка прилетіла
На личко твоє?

Як сльоза, то лише радість
В серці хай сія
І його нехай не ранить
Крапля дощова.

Зіронька-сніжинка тішить,
А не холодить,
Усмішку нехай залишить
Вона хоч на мить.

Ну, а крихітка-комашка
Крильцями змахне,
І твоя душа, мов пташка
З нею десь гайне.